Тернистий шлях до незалежності
Чергова річниця Незалежності України – це час, коли варто підбити підсумки пройденого країною, а також відповісти на найактуальніші питання сучасної доби.
Історично українська національна свідомість розвивалась переважно в умовах відсутності повної державності, але стійкість духу нації, його здатність до самовідтворення у вкрай несприятливих умовах життя багатьох поколінь зробили можливим проект сучасної України як суверенної демократичної держави.
Головний сенс української незалежності полягає в тому, що країна стала суб’єктом цивілізованого поступу світу. Упродовж довгих років складалася система духовно-культурної та інформаційної залежності України від центральних інституцій імперії, поглиблена в період панування тоталітарної системи. Водночас вихід країни в міжнародний інтелектуальний і культурний простір – необхідна умова виживання нації, реалізації її суверенітету.
24 серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла історичний документ виняткового значення для долі українського народу – акт проголошення Незалежності України. у ньому зазначалося: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави – України. територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно конституція і закони України. цей акт набирає чинності з моменту його схвалення».
За акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава – Україна. Оскільки 24 серпня 1991 року верховна рада української РСР ухвалила акт проголошення Незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня Незалежності України. тож 20 лютого 1992 року верховна рада України ухвалила постанову «Про день незалежності України». В ній зазначено: «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991року, Верховна Рада України постановляє:
- Вважати день 24 серпня днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.
- Постанову Верховної Ради української РСР «Про день проголошення Незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність.»
Відповідно до цього 5 червня 1992 року Верховна Рада України постановила: у частині першій статті 73 кодексу законів про працю України слова «16 липня – День Незалежності України» замінити словами «24 серпня – День Незалежності України». Тому від 1992 року День Незалежності України щороку відзначається 24 серпня.
