У Гімалаях знайшли крапельки стародавнього океану віком 600 млн років
Краплі води, знайдені всередині покладів корисних копалин у Гімалаях, є залишками стародавнього океану, який зник близько 600 мільйонів років тому. Цікавим здається, що найкраще місце для пошуку “капсули часу” розташоване за кілометри над рівнем моря, пише Фокус з посиланням на IFLScience.
Дослідники, які виявили “капсулу часу” стародавнього океану, вважають, що ця знахідка дасть змогу пояснити виникнення життя на Землі в тому вигляді, яким ми його знаємо. Відкриття морських скам’янілостей на вершинах гір викликало неабияке збентеження в дослідників епохи Відродження та Просвітництва. Проте врешті-решт саме необхідність пояснення цих знахідок сприяла нашому розумінню того, як тектонічні плити здатні підіймати плити, стикаючись, приносячи із собою колись низинні землі, а разом із ними й замкнені там скам’янілості.
Близько 650 мільйонів років тому наша планета пережила одне або кілька заледенінь, порівняно з якими недавні льодовикові періоди виглядають вельми мізерно. Під час цих подій наша Земля-сніжка або більша її частина була вкрита льодом — зазначимо, що вчені й досі сперечаються, як у той період життю на планеті загалом вдалося вціліти.
Незабаром після цього періоду стався вибух розвитку складних форм життя, що призвів до біорізноманіття, яке ми спостерігаємо донині. Вчені впевнені, що це стало можливим завдяки значному збільшенню вмісту кисню в атмосфері, також відомому як Друга велика подія оксигенації.
Зазначимо, що причини цієї події все ще залишаються вельми спірними, зокрема, і досі залишається загадкою, чи була вона пов’язана з глибоким заморожуванням, чи цей зв’язок є збігом. Щоб відповісти на ці питання, дослідникам необхідні зразки родовищ, закладених ще в той час.
В Уттаракханді (Індія) аспірантка Індійського інституту науки Пракаш Чандра Ар’я допоміг виявити поклади карбонату кальцію та магнію з краплями води всередині. Дослідники встановили вік каменів і дійшли висновку, що його можна порівняти з періодом Землі-сніжки.
По суті, дослідникам вдалося виявити “капсулу часу” для палеоокеанів. Сьогодні вченим мало що відомо про океани минулого, наприклад, наскільки вони відрізнялися або, навпаки, були схожими на сучасні, чи були вони лужними або кислими, багатими або бідними на поживні речовини, теплими або холодними. Водночас відкладення, знайдені в Гімалаях, насправді можуть дати відповіді на низку цих питань.
Учені вивчили зразки й виявили тривалий період зменшення надходження кальцію, припускають, що це пов’язано зі значним скороченням річкових потоків в осадовий басейн, де утворилися осадові породи.
Зазначимо, що океанічна кора, як правило, змінюється кожні 200 мільйонів років або близько того, підставляючись під іншу плиту. В результаті це видалило більшу частину гірських порід, що відклалися в морському середовищі в епоху Землі-сніжки. У тих же, яким вдалося вціліти, або відсутні пори, що утримують воду, або вони занадто легко піддаються хімічним змінам, щоб зберігати записи протягом такого тривалого часу. Винятком є зразки, знайдені в Гімалаях, а тому вчені вважають їх неоціненними.
