В одному з притулків Дніпропетровщини розгорівся конфлікт (Фото)

До Нікопольської міської ради прийшла група людей, які підняли низку проблем стосовно утримання собак у нікопольському притулку: розірвана сітка в клітках, невивіз сміття, запліснявілий сухий корм, відсутність роздягалень та кімнати відпочинку для робітників та інші. Що ж стало причиною конфлікту. Про це повідомляють у прес-службі міської ради.

Нікопольський притулок для безпритульних тварин знаходиться на балансі КП «Міськавтодор-1». Сюди собака потрапляє двома способами: або її приводять городяни, або її відловлює ловчий.

– Після того, як собака потрапила в притулок, на неї заводять картку, якийсь час тварина знаходиться на карантині, потім її стерилізують, після чого вона проходить реабілітацію, – розповідає директор КП «Міськавтодор-1» Олексій Савченко.

На утримання тварин в притулку з місцевого бюджету виділяються кошти. В минулому році було виділено 750 тисяч гривень на стерилізацію тварин, ремонт кліток і допоміжні послуги, пов’язані з утриманням тварин у притулку.

– З цих грошей 680 тисяч гривень складає тільки заробітна плата персоналу, відповідно до штатного розкладу, – розповідає Олексій Савченко. – На суму, що залишилася, ми повинні купити корм, оплатити електроенергію, воду, провести ремонт кліток, забезпечити вивіз сміття та інше, а головне – забезпечити вилов собак, а значить потрібно ще утримувати машину, і заключити договір з ветеринаром, який знаходиться з собакою, починаючи від її вилову і закінчуючи реабілітаційним періодом.

Відповідно до Правил утримання тварин у притулку, після того, як собака пройшла реабілітаційний курс, її потрібно випустити в ареал проживання. Але в Нікопольському притулку така собака переходить волонтерам, які займаються її подальшим влаштуванням.

У притулку постійно проживають близько 200 тварин. Це старі та немічні або травмовані собаки, які нікому не потрібні. Вони знаходяться в закритих вольєрах. На свободі лише ті собаки, які мають спокійний, лагідний характер.

А ось волонтери постійно конфліктують між собою та співробітниками притулку. Головним фактором виникнення всіх конфліктів керівник притулку Сергій Пузько вважає особисті образи і амбіції окремих людей і ніякого відношення до любові до тварин не мають.

Цей тривалий конфлікт інтересів можна вирішити, якщо чітко розмежувати діяльність працівників притулку та волонтерів.

– Для того, щоб була можливість ввести таке чітке розмежування, потрібно щоб була велика волонтерська команда з усією відповідальністю, – вважає Олексій Савченко. – Зараз з усією відповідальністю до питання підходить тільки один єдиний волонтер.

Цей волонтер – керівник благодійного фонду «Шанс на життя» Олена Омельченко. За кошти, які жертвують небайдужі нікопольці в благодійний фонд, Олена купує їжу для собак, які проживають в притулку, це приблизно 25 тисяч гривень в місяць, а також оплачує їх лікування.

– Оскільки притулок існує виключно як стерилізаційний пункт, я дуже вдячна, що нам дозволили сюди привести собаку, яку збила машина або стару собаку та інших, які не зможуть самостійно вижити на вулицях міста, – говорить Олена Омельченко.

Але як би там не було, конфлікти не повинні заважати роботі закладу, до того ж, існуючі недоліки треба ліквідувати.

– Якщо формально підійти до організації роботи притулку для безпритульних тварин, то його слід закрити до усунення всіх недоліків, – говорить Олексій Савченко. – Тут за проектом не передбачена фекальна каналізація, вольєри для собак побудовані з порушенням існуючих норм. В цьому притулку спочатку не передбачено ні роздягалень, ні кімнати відпочинку, ні карантинної зони… Вихід для усунення недоліків я бачу в спокійній, системній роботі. З надлишків коштів треба влаштовувати місця для вигулу, вибудовувати нормальні ізолятори і так далі.