Яким був польовий сезон 2023 року для археологів Дніпропетровщини

Попри повномасштабне вторгнення рф в Україну археологи Дніпропетровського національного історичного музею ім. Яворницького, а також студенти – майбутні історики та археологи, що нині навчаються у ДНУ ім. О. Гончара, цьогоріч провели польовий сезон та знайшли незвичайні поховання та артефакти XVII-XIX ст. на території Новомосковського району.

ЦІННІ АРТЕФАКТИ

Історичний музей Дніпра має давню традицію проведення польових сезонів – літніх розкопок археологічних пам’яток. Почалась вона ще за часів Дмитра Яворницького, який кожне літо проводив у польових умовах, влаштовуючи археологічні дослідження в різних куточках Катеринославщини, України та навіть Середньої Азії.

«Наш музей має таку давню традицію, ми намагаємося її підтримувати навіть під час війни. Завдяки археологічним дослідженням та популяризації дбайливого ставлення до минулого намагаємося виховувати в людей почуття причетності до минулого. В цьому році ми працювали на території Новомосковського району, поблизу селища Чернечі. Серед артефактів, які ми там знайшли, – різні елементи посуду, оздоблення, знаряддя праці з кременю, монети, кулі. Все це належить до періоду XVII-XIX ст. Розвідка почалась іще до повномасштабної війни, а цьогоріч провели повноцінні роботи, працювали великою групою людей весь серпень», – розповідає завіду­ючий відділом археології Дніпропетровського національного історичного музею Олександр Старік.

Він зазначив, що до роботи було залучено не тільки працівників музею, а й студентів історичного факультету ДНУ ім. О. Гончара.

ЦІКАВІ ПОХОВАННЯ

Археологи розташували свій табір у польових умовах – мешкали в палатках. «Ми знайшли один з відомих запорізьких монастирів, який припинив своє існування у 1806 році. З цього об’єкта потім навіть можна зробити турис­тичне місце», – розповів Олександр Старік. Він зазначив, що під час польових робіт, крім предметів побуду, археологам вдалось знайти 4 поховання середини XIX ст.

«Найбільш цікавими для нас стали саме вони, бо тіла були захоронені не по християнському обряду (коли головою хоронять до сходу, а ногами до заходу), а всі тіла лежали за напрямком північ-південь. Такого ще ніде не траплялось. Я зустрічав такі відомості тільки в фольклорній літературі, коли таким чином хоронили козаків-характерників. Та серед рештків були і діти, і підлітки», – розповідає Олександр Старік та зауважує, що глибина поховання була понад 2 метри і поряд протікала річка, яка фактично підступала до розкопок.

«Місцеві мешканці принесли нам різні речі, які знайшли у себе на полях. Ними виявилось люстерко періоду Золотої Орди, кинджал доби пізньої бронзи тощо. Зараз триває обробка всього, що було знайдено під час польових робіт. Знахідки відправлено до Києва для досліджень, а далі вони будуть занесені до колекційного опису і відреставровані. І лише потім їх передадуть на постійне зберігання до музею», – розповів ­Олександр Старік.

ТАМАРА БЄЛКІНА