13 липня. Цей день в історії

1260 — У Битві при Дурбе армія Тевтонського Ордена зазнала найбільшої поразки в XIII столітті. 150 лицарів загинули від військ жемайтів.

1380 — під час облоги міста Шатонеф-де-Рандон загинув французький полководець Бертран Дюгеклен, який невдовзі став ідолом лицарства.

1402 — у Нанкіні імператор Китаю Чен Вень згорів у своєму палаці, відмовившись здатися повстанцям, які його оточили.

1558 — іспанці завдали нищівної поразки французам у битві біля Гравеліна (Фландрія), що змусило Францію піти на укладення мирного договору та значні поступки.

1737 — російська армія під керівництвом фельдмаршала Бурхарда-Христофора Мініха оволоділа турецькою фортецею Очаків

1772 — англійський мореплавець Джеймс Кук почав перше в історії навколосвітнє плавання із заходу на схід.

1789 — автора книжки «Подорож із Петербурга в Москву» Олександра Радищева заарештували й ув’язнили у Петропавлівській фортеці

1837 — королева Вікторія переїхала в Букінгемський палац, який відтак став основною резиденцією королів Великої Британії

1839 — грошова реформа в Росії, проведена міністром фінансів Єгором Канкріним: запроваджено розрахунок на срібло шляхом девальвації

1863 — у Нью-Йорку спалахнули заворушення, влаштовані противниками першого американського набору рекрутів до армії

1870 — князь Отто фон Бісмарк розіслав з німецького містечка Емс по дворах Європи телеграму із принизливим для Франції комюніке про переговори в Емсі прусського короля Вільгельма I та французького посланця Венсана Бенедетті. Таким чином Бісмарк здійснив свою знамениту провокацію, що увійшла в історію як «Емська депеша».

1878 — підписанням Берлінського трактату завершився конгрес у Берліні, скликаний на вимогу Австро-Угорщини й Англії. У конгресі брали участь Росія, Австро-Угорщина, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія й Туреччина.

1882 — Перші телефонні станції з’явилися в Росії.

1882 — Поява першої телефонної мережі в Ризі (53 апарати).

1897 — Патент на радіо був виданий Гульєльмо Марконі.

1901 — дирижабль бразильського авіатора Сантос-Дюмона впав у Булонському лісі Парижа, успішно облетівши навколо Ейфелевої вежі

1908 — Відкрилися IV Олімпійські ігри у Лондоні, в яких вперше взяли участь жінки.

1920 — В Україні відкрилося товариство Червоного Хреста.

1923 — Англійський парламент проголосував за закон, внесений леді Астор, який забороняв продаж алкоголю особам молодше 18 років.

1930 — відбувся початок першого чемпіонату світу з футболу в Уругваї (матч Франція — Мексика — 4:1). У першості взяли участь загалом 13 команд. Крім французів і мексиканців, це були Чилі, Аргентина, Югославія, Бразилія, Болівія, Перу, Румунія та господарі уругвайці, які й стали чемпіонами.

1938 — відкрився перший у світі телетеатр у Бостоні. За 25 центів 200 глядачів мали змогу протягом 45 хвилин спостерігати шоу з піснями й танцями. Сама вистава відбувалася поверхом вище й передавалася за допомогою телебачення.

1939 — Німеччина орендувала в Італії порт Трієст терміном на 10 років

1947 — у Парижі міністри закордонних справ країн Європи погодилися на план відновлення Європи, запропонований держсекретарем США Джорджем Маршаллом (план Маршалла).

1955 — в СРСР вийшло перше число журналу «Иностранная литература»

1956 — в місті Хайфа закладено наріжний камінь метрополітену. Це єдине метро в Ізраїлі (за назвою гори Кармель — «Кармеліта») було здане в експлуатацію у 1959 році і зараз налічує шість станцій.

1962 — Кіровський завод у Ленінграді випустив перший колісний трактор К-700 «Кіровець»

1964 — Хрущов був звинувачений Китаєм у капіталістичних методах управління країною.

1973 — Світ побачив перший альбом групи «Queen».

1984 — за масштабні розкрадання розстріляли директора московського Єлисеєвського гастроному Юрія Соколова

1985 — на змаганнях у Парижі радянський стрибун із жердиною Сергій Бубка вперше подолав висоту 6 метрів. Це був його п’ятий світовий рекорд

1996 — султан Брунею влаштував найдорожчий у світі прийом (30 млн. доларів плюс 17 млн. за концерт Майкла Джексона).

13 липня народилися:

100 до н. е. — Гай Юлій Цезар, давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник.

40 — Гней Юлій Агрікола, римський воєначальник і політик.
Був консулом Римської республіки, намісником Британії в 78-85 рр.

1894 — автор «Одеські оповідання» і збірника «Конармия», російський письменник, журналіст і драматург Ісаак Бабель.

1922 — радянська актриса театру і кіно, Виноградова Марія Сергіївна.

1923 — Михайло Пуговкін, радянський кіноактор

1928 — знаменитий письменник, автор популярних історичних романів, Валентин Пікуль.

1923 — Пуговкін Михайло Іванович, російський і радянський кіноактор, відомий за такими комедіям як «Весілля в Малинівці», «Спортлото-82», «Іван Васильович змінює професію».

1938 — герой України, композитор Мирослав Скорик Михайлович.

1942 — актор Харрісон Форд.

1944 — винахідник знаменитого «кубика-Рубика» Ерне Рубік.

1967 — Бенні Бенассі, композитор і продюсер, діджей.

1969 — український політичний оглядач, телеведучий, письменник Олесь Бузина.

1974 — Труллі Ярно, гонщик Формули-1.