17 лютого. Цей день в історії

1598 – боярин Борис Годунов за рішенням Земського собору зійшов на трон Московської держави.

1600 – за звинуваченням у єресі страчений Джордано Бруно. Визначного філософа й поета спалили за вироком інквізиції в Римі на Площі Квітів.

1795 – в Англії викопали картоплину вагою майже 8,5 кг.

1814 – у бою під Морманом Наполеон розбив росіян під командуванням графа Палена

1852 – для публіки вперше відкрли художнє зібрання петербурзького Ермітажу.

1864 – перше в історії успішне бойове застосування підводного човна: у ході Громадянської війни в США у чарльстонській бухті підводний човен Конфедерації “Г. Л. Ханлі” потопив паровий шлюп Союзу – “Хаусатонік”. Повідомивши сигналом про успішну атаку, “Ханлі” ліг на зворотний курс, але не повернувся, ставши й першим підводним човном, який загинув у бою. Причини його загибелі невідомі й досі – навіть після того, як у 2000 р. човен підняли нагору

1876 – Джуліус Вольф з Істпорта (штат Мен, США) виготовив перші консерви із сардинами.

1890 – на мілині у Китайському морі затонув англійський пароплав “Дуберг”, загинули понад 400 людей

1904 – прем’єра опери Джакомо Пуччіні “Мадам Баттерфляй” у міланському театрі “Ла Скала”.
Прем’єра провалилася, а успіх до опери прийшов у наступній постановці на сцені театру “Ґранде” в Брешії, коли головну роль виконала українська співачка Соломія Крушельницька

1905 – у Москві біля Нікольських воріт прогримів вибух. 27-річний поет і соціаліст-революціонер Іван Каляєв кинув бомбу в карету московського генерал-губернатора, дядька царя, великого князя Сергія Романова. Карету і самого князя розірвало на частини. Кучер Андрій Рудінкін отримав важкі поранення і через три дні помер. Згідно з донесенням співробітника поліції, ворожість до генерал-губернатора серед москвичів була така сильна, що ніхто навіть не зняв шапки. Каляєва в травні повісили.

1933 – у США вийшов перший номер журналу “Newsweek”

1934 – зірвавшись зі скелі під час одного зі сходжень поблизу Марш-Ле-Дам, загинув бельгійський король Альберт I

1935 – у Німеччині введений 8-годинний робочий день

1940 – у водах Норвегії англійці захопили німецьке судно “Альтмарк”, що послужило приводом для вторгнення фашистів до Норвегії

1944 – у ході переможної для Радянського Союзу Корсунь-Шевченківської операції (Друга світова війна) гине командувач військ Вермахту генерал Штеммерман.

1947 – день народження Міжнародної асоціації юристів (організація заявляє, що вона формує майбутнє спільноти юристів у всьому світі, а також впливає на реформи у сфері міжнародного права).

1947 – сигнал радіостанції “Голос Америки” досяг і радянського слухача (завідував російської службою радіостанції знаменитий “неповерненець” Олександр Бармін).

1949 – Хаїм Вейцман вступив на посаду першого президента Ізраїлю

1955 – Одеська кінофабрика перетворена в Одеську кіностудію художніх фільмів

1958 – Папа Римський Пій XII оголосив святу Клер Асизьку покровителькою телебачення

1962 – внаслідок урагану у Гамбурзі (ФРН) загинуло понад 300 людей

1968 – у Спрінгфілді, штат Массачусетс, відкрився Баскетбольний зал слави

1972 – СРСР і Республіка Нігер встановили дипломатичні відносини.

1979 – розпочалася одна з перших воєн між країнами комуністичного блоку: китайсько-в’єтнамський конфлікт (переможця так і не виявлено, але ряд дослідників схиляються до думки, що Китай зазнав поразки).

1983 – цей день вважається датою народження мови програмування Ада (структурна, модульна мова програмування, що містить високорівневі засоби програмування паралельних процесів).

1993 – в Російській Федерації засновано РАО “Газпром” (світовий лідер у видобутку нафти і газу, займає 24-е місце серед світових компаній, про компанії говорять, що вона є “газовим кийком” в руках уряду Росії при вирішенні різних політичних питань).

1996 – у шестиматчевому турнірі, який тривав протягом тижня, чемпіон світу з шахів Гарі Каспаров з рахунком 4-2 обіграв шаховий суперкомп’ютер Deep Blue компанії IBM.

2008 – балканська область Косово проголосило незалежність від Сербії, цей акт отримав визнання 69 держав.

17 лютого народилися:

1444 – Рудольф Агрікола (Рулоф Гейсман), голландський гуманіст, письменник, науковець.

1781 – Рене Лаеннек, визначний французький лікар, один з основоположників клініко-анатомічного методу в медицині, винахідник стетоскопа

1867 – один з керівників Севастопольського повстання 1905, революціонер Петро Петрович Шмідт (увійшов в історію як лейтенант Шмідт).

1890 – британський натураліст Роналд Фішер (вніс величезний вклад у розвиток сучасної прикладної математичної статистики).

1892 – Йосип (Йосиф) Сліпий, видатний український релігійний, громадський і науковий діяч, верховний архієпископ Львівський, митрополит Галицький, предстоятель Української греко-католицької церкви в 1944-1984 рр., кардинал

1902 – радянський воєначальник Василь Митрофанович Шатилов (командував дивізією, солдати якої, поставили Прапор Перемоги над рейхстагом).

1906 – радянська письменниця Агнія Львівна Барто (відома в першу чергу своїми дитячими віршами).

1918 – Володимир Щербицький, український радянський партійний і державний діяч; у 1972-1989 рр. – перший секретар ЦК КП України, фактичний керівник республіки

1920 – учасник руху Опору у Франції в роки Другої світової війни, Василь Васильович Порик (його загону вдалося звільнити в’язнів концтабору Бомон).

1943 – українська актриса Раїса Степанівна Недашківська (народна артистка України, в даний час художній керівник Театру “Під зоряним небом”).

1957 – канадська співачка, виконавиця кельтської музики в світі Лоріна Маккеннітт.

1963 – найзнаменитіший баскетболіст всіх часів і народів Майкл Джордан (примудрився в одному сезоні стати олімпійським чемпіоном, чемпіоном НБА і найціннішим гравцем регулярного сезону, дане досягнення поки що ніким не побито).

1967 – російський письменник, драматург, режисер, актор Євген Валерійович Гришковець (активний юзер в контакті, facebook, twitter).

1981 – американська актриса і фотомодель, скандалістка і світська левиця Періс Хілтон (її особисте життя часто стає надбанням громадськості).

фото: pixabay