17 лютого. Цей день в історії

1598 — боярин Борис Годунов за рішенням Земського собору зійшов на трон Московської держави.

1600 — за звинуваченням у єресі страчений Джордано Бруно. Визначного філософа й поета спалили за вироком інквізиції в Римі на Площі Квітів.

1795 — в Англії викопали картоплину вагою майже 8,5 кг.

1814 — у бою під Морманом Наполеон розбив росіян під командуванням графа Палена

1852 — для публіки вперше відкрли художнє зібрання петербурзького Ермітажу.

1864 — перше в історії успішне бойове застосування підводного човна: у ході Громадянської війни в США у чарльстонській бухті підводний човен Конфедерації «Г. Л. Ханлі» потопив паровий шлюп Союзу — «Хаусатонік». Повідомивши сигналом про успішну атаку, «Ханлі» ліг на зворотний курс, але не повернувся, ставши й першим підводним човном, який загинув у бою. Причини його загибелі невідомі й досі — навіть після того, як у 2000 р. човен підняли нагору

1876 — Джуліус Вольф з Істпорта (штат Мен, США) виготовив перші консерви із сардинами.

1890 — на мілині у Китайському морі затонув англійський пароплав «Дуберг», загинули понад 400 людей

1904 — прем’єра опери Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй» у міланському театрі «Ла Скала».
Прем’єра провалилася, а успіх до опери прийшов у наступній постановці на сцені театру «Ґранде» в Брешії, коли головну роль виконала українська співачка Соломія Крушельницька

1905 — у Москві біля Нікольських воріт прогримів вибух. 27-річний поет і соціаліст-революціонер Іван Каляєв кинув бомбу в карету московського генерал-губернатора, дядька царя, великого князя Сергія Романова. Карету і самого князя розірвало на частини. Кучер Андрій Рудінкін отримав важкі поранення і через три дні помер. Згідно з донесенням співробітника поліції, ворожість до генерал-губернатора серед москвичів була така сильна, що ніхто навіть не зняв шапки. Каляєва в травні повісили.

1933 — у США вийшов перший номер журналу «Newsweek»

1934 — зірвавшись зі скелі під час одного зі сходжень поблизу Марш-Ле-Дам, загинув бельгійський король Альберт I

1935 — у Німеччині введений 8-годинний робочий день

1940 — у водах Норвегії англійці захопили німецьке судно «Альтмарк», що послужило приводом для вторгнення фашистів до Норвегії

1944 — у ході переможної для Радянського Союзу Корсунь-Шевченківської операції (Друга світова війна) гине командувач військ Вермахту генерал Штеммерман.

1947 — день народження Міжнародної асоціації юристів (організація заявляє, що вона формує майбутнє спільноти юристів у всьому світі, а також впливає на реформи у сфері міжнародного права).

1947 — сигнал радіостанції «Голос Америки» досяг і радянського слухача (завідував російської службою радіостанції знаменитий «неповерненець» Олександр Бармін).

1949 — Хаїм Вейцман вступив на посаду першого президента Ізраїлю

1955 — Одеська кінофабрика перетворена в Одеську кіностудію художніх фільмів

1958 — Папа Римський Пій XII оголосив святу Клер Асизьку покровителькою телебачення

1962 — внаслідок урагану у Гамбурзі (ФРН) загинуло понад 300 людей

1968 — у Спрінгфілді, штат Массачусетс, відкрився Баскетбольний зал слави

1972 — СРСР і Республіка Нігер встановили дипломатичні відносини.

1979 — розпочалася одна з перших воєн між країнами комуністичного блоку: китайсько-в’єтнамський конфлікт (переможця так і не виявлено, але ряд дослідників схиляються до думки, що Китай зазнав поразки).

1983 — цей день вважається датою народження мови програмування Ада (структурна, модульна мова програмування, що містить високорівневі засоби програмування паралельних процесів).

1993 — в Російській Федерації засновано РАО «Газпром» (світовий лідер у видобутку нафти і газу, займає 24-е місце серед світових компаній, про компанії говорять, що вона є «газовим кийком» в руках уряду Росії при вирішенні різних політичних питань).

1996 — у шестиматчевому турнірі, який тривав протягом тижня, чемпіон світу з шахів Гарі Каспаров з рахунком 4-2 обіграв шаховий суперкомп’ютер Deep Blue компанії IBM.

2008 — балканська область Косово проголосило незалежність від Сербії, цей акт отримав визнання 69 держав.

17 лютого народилися:

1444 — Рудольф Агрікола (Рулоф Гейсман), голландський гуманіст, письменник, науковець.

1781 — Рене Лаеннек, визначний французький лікар, один з основоположників клініко-анатомічного методу в медицині, винахідник стетоскопа

1867 — один з керівників Севастопольського повстання 1905, революціонер Петро Петрович Шмідт (увійшов в історію як лейтенант Шмідт).

1890 — британський натураліст Роналд Фішер (вніс величезний вклад у розвиток сучасної прикладної математичної статистики).

1892 — Йосип (Йосиф) Сліпий, видатний український релігійний, громадський і науковий діяч, верховний архієпископ Львівський, митрополит Галицький, предстоятель Української греко-католицької церкви в 1944-1984 рр., кардинал

1902 — радянський воєначальник Василь Митрофанович Шатилов (командував дивізією, солдати якої, поставили Прапор Перемоги над рейхстагом).

1906 — радянська письменниця Агнія Львівна Барто (відома в першу чергу своїми дитячими віршами).

1918 — Володимир Щербицький, український радянський партійний і державний діяч; у 1972-1989 рр. — перший секретар ЦК КП України, фактичний керівник республіки

1920 — учасник руху Опору у Франції в роки Другої світової війни, Василь Васильович Порик (його загону вдалося звільнити в’язнів концтабору Бомон).

1943 — українська актриса Раїса Степанівна Недашківська (народна артистка України, в даний час художній керівник Театру «Під зоряним небом»).

1957 — канадська співачка, виконавиця кельтської музики в світі Лоріна Маккеннітт.

1963 — найзнаменитіший баскетболіст всіх часів і народів Майкл Джордан (примудрився в одному сезоні стати олімпійським чемпіоном, чемпіоном НБА і найціннішим гравцем регулярного сезону, дане досягнення поки що ніким не побито).

1967 — російський письменник, драматург, режисер, актор Євген Валерійович Гришковець (активний юзер в контакті, facebook, twitter).

1981 — американська актриса і фотомодель, скандалістка і світська левиця Періс Хілтон (її особисте життя часто стає надбанням громадськості).

фото: pixabay