На Дніпропетровщині презентували нову збірку (Фото)

«Нам Бог до скону разом буть велів». Саме під такою назвою літературний світ поповнився новою збіркою поезії та прози нашого земляка Івана Володимировича Данилюка, яку сьогодні ми презентуємо», – розпочала свою промову перед шанувальниками творчості відомого українського письменника, родом із Дніпропетровщини, директор Васильківського історико-краєзнавчого музею Наталія Олексіївна Атаманюк.

– Дніпропетровський романіст Віктор Савченко свого часу сказав так: «Іван Данилюк – поет точної думки. У його творах відкривається світ людських почуттів і переживань. Автор пропускає крізь себе не лише радість, а також біль і розчарування, тривогу і смуток – усе те, що доводиться переживати кожній людині за усе власне життя». Наталія Олексіївна нагадала усім присутнім, що, працюючи в районній газеті, Івана Володимировича уже знали як поета читачі обласних газет «Прапор юності», «Днепр вечерний», «Зоря», республіканських журналів «Дніпро», «Україна», «Бористен», численних поетичних альманахів і збірників. Світ першими побачили дві невеличкі збірочки віршів «Пломінь-камінь», «Розвиднені води», а вже далеко пізніше – дві збірки поезії та прози «Щаслива жінка світові невгодна» та «Aeternum wale» – «Прощай навіки», і це тільки завдяки небайдужим людям до таланту Івана Данилюка, яким він вдячний буде довіку: Володимиру Миколайовичу Рою, тодішньому голові Васильківської РДА, бізнесмену Віктору Анатолійовичу Квятковському (2001 рік), меценатам Сергію Вікторовичу Краснову, Валентині Василівні ­Тальян, Миколі Олексійовичу Шапошнику, Анатолію Петровичу Мудраку (2005 рік).

А тепер до цих імен приєдналося найвідоміше на Дніпропетровщині ім’я мера Васильківки, голови Васильківської селищної ради і ОТГ Сергія Володимировича Павліченка, людини з великим і небайдужим серцем, якому завжди до всього є діло, які б не доводилося вирішувати житейські питання громади, але культура, духовність для нього завжди були на першому плані. І от Сергій Володимирович Павліченко сказав так: «Думаю, що Васильківська громада зробила добру справу для наших нащадків, які матимуть можливість формувати свій людяний світогляд на творах Івана Данилюка. Бо його книга – це скарбниця живої народної мудрості, правди нашого сьогодення і просто чистих людських почуттів, чого не слід цуратися, бо воно все наше. Я знав, що Іван Володимирович – поет, потім, що він і прозаїк, а тепер ще й дотепний гуморист. Його гумор не насмішкуватий, а я сказав би – людяний і правдивий, без ненависті, а більше в ньому доброї науки, як треба жити і як не можна жити, бо як я часто сам повторюю: життя наше, на жаль, таке коротке і цінувати треба кожен прожитий день по-людському. Цю книгу отримають усі наші бібліотеки у Васильківській об’єднаній територіальній громаді, вона цікавою стане для різних поколінь, бо в ній усе описане взято із життя».

Автор Іван Данилюк подякував Сергію Володимировичу Павліченку за можливість тримати у своїх руках іще одне солідне видання власних нових поезій і прози під назвою «Нам Бог до скону разом буть велів», упорядником якого стала його донька Наталія Іванівна Данилюк, яка усе своє молоде життя віддає сільській культурі. І вона теж була до сліз відвертою у промові: «Я з роками стаю сентиментальнішою, хоча мене знають сильною і вольовою, а тут відчуваю власні сльози. Дякую Сергію Володимировичу Павліченку, особливому нашому голові громади за фінансову підтримку, а ще своїй колезі Наталії Петрівні Струговець, з якою ми разом вечорами готували сторінки до друку і книга вийшла кольоровою, з фотографіями і на гарному папері. Її побачать сільські бібліотеки Васильківщини. І це, я вам скажу, велике щастя мати такого талановитого батька».

Вірші і гуморески І.В. Данилюка прочитали члени «Літературної вітальні» Тамара Симонова, Надія Бурма, пречудова декламаторка поезій Світлана Харченко; власний вірш з посвятою письменнику – Алла Карпенко. Наталія Володимирівна Козельська, яка багато років працювала директором Васильківського РБК, згадала, як Іван Володимирович допомагав своїм поетичним словом складати унікальні святкові сценарії. І це неможливо забути.

Фотографи Сергій Хорошилов та Євген Холошня закарбували цю історичну подію, як для Васильківки, у власних фотознімках. А нова книга Івана Данилюка тепер чекатиме на свого читача.

 

Лілія Данилюк,

заслужена журналістка України