23 серпня. Цей день в історії

476 — Західна Римська імперія впала під ударами варварів; скинуто останнього імператора Флавія Ромула Августа. Римом оволодів варвар Одоакр.

1149 — на річці Трубіж під Переяславом військом князя Суздальського Юрія розбило полки київського князя Ізяслава.

1244 — турецькі війська захопили Єрусалим.

1268 — у битві біля Тальякоццо війська узурпатора трону Неаполітанського королівства Карла Анжуйського розгромили армію законного короля Конрадіна. Король обезголовлений

1305 — ідеолог і активний учасник боротьби за незалежність Шотландії Вільям Уоллес був страчений в Лондоні (на підставі фактів з його життя було знято відомий фільм «Хоробре серце» з Мелом Гібсоном в головній ролі).

1382 — вперше була застосована артилерія в Росії, трапилося це під час оборони Москви від татарського набігу хана Тохтамиша.

1552 — російський цар Іван Грозний зі своїми військами обложив Казань.

1628 — у Портсмуті вбитий Джордж Вільєрс, англійський герцог Бекінгем, фаворит королів Якова I і Карла I. Звістка про смерть ненависного фаворита викликала бурхливий захват у народу. Всюди пили за здоров’я вбивці, а до в’язниці, в яку посадили Фелтона, відбували масові паломництва

1793 — революційний уряд Франції оголосив загальну військову повинність, для захисту республіки.

1799 — в Санкт-Петербурзі заборонено носити бакенбарди.

1839 — англійці захопили Гонконг

1866 — Австрія та Пруссія уклали Празький мир: в результаті австрійці відмовилися від планів щодо об’єднання німецьких держав під своїм началом.

1913 — у Копенгагені відкрито пам’ятник Русалоньці — героїні казки Г.-Х. Андерсена.

1914 — Японія оголосила війну Німеччині, атакувавши німецький порт Циндао в Китаї. Війна, що вибухнула в Європі, набула масштабу світової

1918 — затверджено постанову Ради міністрів УД про заснування в Києві Державного драматичного театру та надання йому фінансової допомоги.

1921 — розпочалася битва при Сакарьї між грецькими та турецькими військами (була частиною війни за незалежність Туреччини).

1935 — на баштах Кремля у Москві встановлені рубінові зірки, виготовлені в Донбасі

1939 — у Москві укладено Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (за прізвищами підписантів — міністрів закордонних справ двох країн — «пакт Молотова-Рібентропа»). Одночасно підписано секретний протокол про розподіл сфер впливу у Східній Європі. Відтак СРСР відійшли Західна Україна, Західна Білорусь, Бессарабія, половина Польщі, Прибалтика, Фінляндія.

1942 — початок героїчної оборони Сталінграду (багато істориків виділяють цю битву як переломну у всій Другій світовій війні).

1943 — закінчилася Курська битва, в якій брали участь війська Західного, Брянського, Центрального, Воронізького та Степового фронтів, а також 57-ма армія Південно-Західного фронту.

1948 — в Амстердамі (Нідерланди) створено Всесвітню Раду церков — міжнародна організація, що об’єднує близько 400 мільйонів християн з усього світу.

1962 — відбувся перший прямий телеміст Європа-США.

1975 — відкриття Харківського метрополітену.

1989 — у 50-ту річницю підписання радянсько-німецького пакту відбулася акція «Балтійський шлях». Мешканці Литви, Латвії та Естонії вишикувалися в живий ланцюг завдовжки майже 600 км — близько двох мільйонів осіб (найбільший живий ланцюг у світі).

1990 — ФРН та НДР призначили дату об’єднання Німеччини на 3 жовтня

1994 — Туркменістан припинив поставку газу в Україну, мотивуючи це рішення заборгованістю України за поставлений газ

1996 — встановлено дипломатичні відносини між Югославією та Хорватією

1998 — президент Леонід Кучма встановив відзнаку Президента України «Герой України». Затверджено статут нагороди, відповідно до якого відзначеному вручається орден Держави або «Золота зірка»

1999 — указом президента України Леоніда Кучми встановлено День пам’яток історії та культури. Свято відзначається щорічно 18 квітня

2004 — указом президента Леоніда Кучми «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено офіційне свято — День Державного Прапора України, яке святкується щороку 23 серпня

2005 — відкрили станцію Київського метрополітену «Бориспільська».

2007 — відкрили електродепо «Харківське» Київського метрополітену.

2009 — у Макіївкці Донецької області на шахті ім. Кірова в результаті вибуху метано-повітряної суміші загинули восьмеро гірників

23 серпня народилися:

1741 — Жан Франсуа де Лаперуз, французький мореплавець, військовий моряк

1754 — Людовік XVI, король Франції у 1774-1793 рр. (засуджений і гільйотинований)

1867 — Осип Маковей, український поет, прозаїк, публіцист, критик, літературознавець, перекладач, редактор багатьох періодичних видань, педагог та громадсько-політичний діяч

1880 — Олександр Грін (Гриневський), російський письменник польського походження, представник напряму романтичного реалізму

1887 — Фрідріх Цандер, радянський вчений і винахідник німецького походження, один із піонерів ракетної техніки

1908 — французький прозаїк і драматург Артюр Адамов (доля його трагічна: довгий час пив, потім брав наркотики і врешті-решт пішов з життя, прийнявши смертельну дозу барбітуратів).

1910 — Джузеппе Меацца, італійський футболіст, нападник. Дворазовий чемпіон світу (1934, 1938), найкращий футболіст Італії всіх часів (референдум 1983 р.)

1912 — радянський зброяр Олексій Судаев (сконструював пістолет-кулемет ППС-43, багатьма дослідниками розглядається як краще автоматична зброя Другої світової війни).

1913 — у Копенгагені (Данія) відкрито пам’ятник Русалочці — героїні казки Ганса Христіана Андерсена.

1917 — радянський і російський вчений у галузі загальної механіки та прикладної математики Микита Миколайович Моїсеєв.

1924 — Людмила Семикіна, українська художниця і майстер декоративного мистецтва, лауреатка Шевченківської премії 1997 р.

1931 — американський мікробіолог Хамілтон Сміт (лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині 1978 за «відкриття рестрикційних ферментів та їх використання для вирішення проблем молекулярної генетики»).

1932 — Давид Черкаський, український і радянський мультиплікаційний режисер («Пригоди капітана Врунгеля», «Лікар Айболить», «Острів скарбів»).

1933 — американський хімік Роберт Керл («за відкриття фулеренів» отримав Нобелівську премію).

1953 — литовський політик Артурас Паулаускас (довгий час очолював Сейм Литовської Республіки, за переконаннями соціал-ліберали).

1965 — Валерій Ніколаєв, російський актор («День народження буржуя»).

1965 — Роджер Евері, американський сценарист, продюсер і кінорежисер. Лауреат премії «Оскар» за найкращий оригінальний сценарій до фільму «Кримінальне чтиво».

1968 — британський музикант і автор пісень Рінго Старр залишив культову групу «The Beatles».

1978 — знаменитий баскетболіст клубу «Лос Анджелес Лейкерс» Кобі Брайант (відомий своєю надрезультативною грою).