26 липня. Цей день в історії

657 — чвари в арабському світі: армія шиїтів зазнає поразки від мусульман-сунітів в битві біля Сиффине (командувач сунітів застосував хитрість: наказав своїм солдатам наколоти сторінки Корану на списи і атакувати ворога, в результаті забобонний шиїтський воєначальник відступив).

811 — у битві з болгарами у Вирбіській ущелині загинув візантійський імператор Никифор.
Болгарський хан Крум наказав зробити з Никифорового черепа чашу для вина.

1708 — біля Білої Церкви був страчений полковник Василь Кочубей український, наказ віддав гетьман Іван Мазепа, який запідозрив полковника у бажанні донести Петру I про зраду самого Мазепи.

1709 — Петро I після Полтавської битви з тріумфом в’їхав до Києва, де пробув місяць

1722 — англійські колонії оприлюднили декларацію, в якій оголошувалася війна індіанцям, при цьому за скальп індійця було обіцяно від 15 до 100 фунтів.

1745 — неподалік Гілфорда (Велика Британія) відбувся перший зареєстрований жіночий матч із крикету між командами з Гемблдона й Бремлі.

1770 — під час російсько-турецької війни корпус генерала Миколи Репніна взяв фортецю Ізмаїл

1788 — Нью-Йорк став 11-м штатом США

1788 — британські колоністи заснували в Австралії місто Сідней

1826 — у Валенсії стратили вчителя Каетано Ріполя — останню жертву інквізиції

1830 — король Франції Карл X підписав чотири ордонанси (укази): про обмеження свободи преси і запровадження цензури, про розпуск палати депутатів (де більшість мала опозиційна ліберальна буржуазія), про майбутнє запровадження нового виборчого закону (який істотно обмежував кількість громадян, які мали правом голосу), і проведення нових виборів у вересні. Ці укази стануть причиною Липневої революції, яка поклала кінець режиму Реставрації

1847 — колишні раби — темношкірі переселенці зі США на захід Африки — проголосили незалежність держави Ліберія.

1858 — перший єврей (Барон Ротшильд) став членом англійського парламенту.

1866 — у Нікольсбурзі підписано прелімінарний мирний договір між Австрією й Пруссією.

1887 — вийшов перший підручник міжнародної мови есперанто (російською мовою).

1908 — міністр юстиції США Чарльз Бонапарт створив відомство, спецагенти якого мають розслідувати порушення федеральних законів.

1908 — в Парижі фінішували перші навколосвітні автомобільні перегони, що стартували 12 лютого у Нью-Йорку.

1909 — з порту Натал в Південній Африці виходить і пропадає безвісти англійський пасажирський пароплав Waratha, маючи на борту близько 300 осіб.

1909 — загальний страйк у Барселоні переріс у збройне повстання, зіткнення між армією й робітниками («Кривавий тиждень» до 31 липня). Результат — понад 150 убитих

1914 — підготовка до Першої світової війни: Австро-Угорщина оголосила загальну мобілізацію і почала стягувати війська до кордону з Російською імперією.

1918 — гетьман Павло Скоропадський затвердив закон про утворення Головної скарбниці Української Держави, ухвалений Радою міністрів. Установі було поставлено за обов’язок приймання, зберігання і видача грошей на потреби державного урядування

1918 — у зв’язку з тривалим страйком залізничників в Одесі австро-угорське командування заарештувало 288 робітників, 37 службовців, ф надалі пообіцяло нові масові арешти. Через зупинки залізничного руху в місті виникли проблеми з борошном. До Києва прибули німецькі спеціалісти-залізничними з Німеччини, які одразу ж стали до праці

1919 — у Кам’янці-Подільському уряд УНР асигнував 11,460 млн. гривень для допомоги біднішому єврейському населенню, що постраждало від погромів

1922 — у Харкові створено Всеукраїнський кооперативний банк

1929 — на екрани СРСР вийшов фільм Олександра Довженка «Арсенал».

1945 — на парламентських виборах у Великій Британії із приголомшливою перевагою перемогла Лейбористська партія, яка отримала 393 місця проти 199 місць у консерваторів, 12 місць у лібералів, 11 — у націонал-лібералів та 25 — в решти партій. Кінець першого прем’єрства Уїнстона Черчілля, який для участі у виборах залишив Потсдамську конференцію

1945 — у радянській окупаційній зоні Німеччини закрито всі банки. Населенню наказано здати золото, срібло, іноземну валюту, коштовності. Почався демонтаж промислових підприємств і залізниць для вивезення до СРСР в рахунок репарацій

1945 — на маріупольському заводі «Азовсталь» відновлена перша домна

1947 — президент США Гаррі Трумен підписав закон про національну стратегію безпеки, яким буде створено Міністерство оборони (перший міністр Джеймс Форрестол), Раду безпеки, Центральне розвідувальне управління та Об’єднаний комітет начальників штабів

1951 — у Новгороді під час розкопок археологи виявили першу берестяну грамоту

1952 — король Єгипту Фарук зрікся престолу на користь свого семимісячного сина Фуада і виїхав із країни

1953 — 165 кубинських революціонерів на чолі з Фіделем Кастро вдалися до штурму військової казарми Монкада в місті Сантьяго-де-Куба, плануючи застукати зненацька сплячий гарнізон, захопити склад зброї, озброїти і підняти на повстання проти генерала Батисти місцеве населення.

1956 — президент Єгипту Гамаль Абдель Насер заявив про націоналізацію Суецького каналу. Міжнародна криза, що спалахнула після цього, переросла у війну проти Єгипту

1963 — на Горьковському автозаводі виготовлено перші дослідні зразки автомобілів ГАЗ-53

1964 — уряд канадської провінції Манітоба визнав українську православну церкву св. Михаїла в Гордентоні історичною пам’яткою.

1965 — Мальдівські Острови проголошують незалежність і відділяються від Великобританії, Мальдіви — це одна з найменших держав світу.

1966 — у Китаї на півроку закриваються всі школи і ВНЗ для мобілізації школярів та студентів на «культурну революцію»

1969 — американка Шерон Адамс стала першою жінкою, яка самотужки перетнула на яхті Тихий океан (6 тис. миль від Йокогами до Сан-Дієго).

1971 — четверта висадка людей на Місяць: на супутник Землі сів модуль американського космічного корабля «Аполлон-15» з астронавтами Скоттом та Ірвіном

1973 — на радянському космодромі «Плесецьк» в Архангельській області на старті вибухнула космічна ракета класу «Космос-3М». Загинули шість осіб, ще троє померли від ран

1974 — Франція провела ядерні випробування на атолі Муруроа, всього було проведено близько 181 ядерного вибуху.

1956 — Президент Єгипту Гамаль Абдель Насер націоналізував Суецький канал, що пізніше призвело до війни із західними державами.

1989 — 24-річному американському студентові Роберту Моррісу висунуто обвинувачення у створенні та запуску комп’ютерного вірусу. Морріс став першим творцем вірусу, щодо якого почали кримінальне переслідування.

1993 — азербайджанський манат став єдиною національною валютою республіки

1993 — у Росії припинено грошових знаків СРСР зразка 1961-1992 рр.

1995 — представники 15 країн Європейського Союзу підписали конвенцію про створення Європолу — організації, покликаної координувати боротьбу зі злочинністю в країнах ЄС

1996 — у Дніпропетровську відкрито унікальну станцію для демонтажу та нейтралізації міжконтинентальних балістичних ракет

2000 — на орбіті утворилася Міжнародна космічна станція: російський службовий модуль «Зірка» успішно зістикувався з двома початковими елементами. Відтепер на станції можна було працювати тривалим експедиціям

2008 — повінь, зумовлена дощами, в західних областях України. Підтоплено понад 21 тисячу будівель, багато зруйновано. Цього дня в Івано-Франківській області загинуло шестеро людей, напередодні — двоє

 

26 липня народилися:

1030 — Станіслав зі Щепанова, єпископ Кракова, католицький святий, покровитель Польщі

1842 — англійський економіст, лідер неокласичного напряму в економічній науці, Альфред Маршалл.

1856 — другий (після Шекспіра) за популярністю драматург в англійському театрі, лауреат Нобелівської премії з літератури і володар премії «Оскар» Джордж Бернард Шоу.

1875 — швейцарський психіатр, засновник аналітичної психології, Карл Густав Юнг.

1880 — Володимир Винниченко, визначний український письменник і політичний діяч.

1881 — відомий російський і радянський художник, живописець і графік Давид Петрович Штеренберг.

1894 — англійський письменник, автор роману-антиутопії «О дивний новий світ» Олдос Хакслі.

1928 — великий американський кінорежисер Стенлі Кубрик.

1931 — Іван Дзюба, український літературознавець, критик, громадський діяч, академік.

1943 — вокаліст гурту «The Rolling Stones» Мік Джаггер.

1959 — американський кіноактор, володар 2-х оскарів Кевін Спейсі (зіграв у скандальному фільмі «Краса по-американськи»).

1964 — американська актриса, грала у відомих фільмах «Швидкість», «Поки ти спав», «Руйнівник», «28 днів», Сандра Буллок.

1970 — російський співак, соліст гурту «Иванушки International» Андрій Григор’єв-Аполлонов.