7 серпня. Цей день в історії

1714 — російсько-шведський бій біля мису Гангут у Балтійському морі. Шведи втратили 10 суден, озброєних 116 гарматами, 711 вояків убитими й пораненими, а решта 237 чоловік були взяті в полон; російські втратили 127 вояків убитими й 342 пораненими. Цар Петро I після цього став віце-адміралом

1782 — на Сенатській площі в Санкт-Петербурзі відкрито пам’ятник Петру I «Мідний вершник».

1803 — вирушила у плавання перша російська навколосвітня експедиція. Шлюпом «Надія» командував Іван Крузенштерн, «Невою» — Юрій Лисянський

1813 — республіканські війська під керівництвом Симона Болівара увійшли до столиці Венесуели Каракаса, звільнивши його від іспанців. Болівар удостоївся титулу Визволителя й одержав диктаторські повноваження. Друга венесуельська республіка проіснувала недовго, оскільки через рік іспанці тимчасово відновили своє панування

1817 — у Росії почав діяти Нижньогородський ярмарок. Александр Дюма-батько спеціально приїхав побачити цю визначну пам’ятку екзотичної країни.

1840 — у Великій Британії заборонили використовувати дітей у ролі сажотрусів.

1858 — місто Оттава обраний англійською королевою Вікторією в якості столиці Канади.

1888 — у Лондоні виявили першу жертву, яка приписувалася Джеку Різнику

1907 — російський фізик Борис Розінг одержав патент на винахід першої системи отримання телевізійного зображення.

1920 — у Варшаві підписано україно-кубанський договір, за яким «Українська Народна Республіка визнає державну суверенність Республіки Кубанського краю. Республіка Кубанського краю визнає суверенність УНР. Обидві республіки зобов’язуються підтримувати одна одну у боротьбі за своє національно-державне визволення»

1929 — Центральний виконавчий комітет і Раднарком СРСР видали постанову «Про новий латинізований алфавіт народів арабської писемності Союзу РСР

1932 — в СРСР прийнято сумнозвісний «закон про три колоски»: за цим законом введена смертна кара за крадіжку державної і колективної власності в великих розмірах.

1941 — радянський військовий льотчик Віктор Талаліхін уперше за Велику Вітчизняну війну здійснив таран у нічному повітряному бою, збивши на підступах до Москви ворожий бомбардувальник

1947 — норвезький мандрівник Тур Хейєрдал із п’ятьма супутниками на бальсовому плоті «Кон-Тікі» досяг островів Туамоту в Полінезії (стартував із Південної Америки). Так Хейєрдал довів, що давні індіанці могли колонізувати острови в Океанії

1959 — американський супутник «Explorer VI» уперше передав на Землю її зображення з космосу

1960 — проголошена незалежність Кот-д’Івуар — Республіки Берега Слонової Кістки (від Франції)

1960 — революційний лідер Куби Фідель Кастро оголосив про націоналізацію всіх американських підприємств.

1960 — африканська держава Кот-д’Івуар проголосив незалежність від Франції.

1968 — натовп демонстрантів у Лондоні закидала камінням посольство СРСР (учасники пікету висловили протест проти утисків українських поетів і письменників).

1983 — прийнято постанову ЦК КПРС і РМ СРСР «Про зміцнення соціалістичної трудової дисципліни», що передбачала покарання за випуск браку, прогули і запізнення на роботу, пияцтво на робочому місці. Найхарактернішим прикладом втілення цієї постанови, що стала прикметою андроповського часу, були масові денні облави на відвідувачів магазинів і кінотеатрів

1985 — медійна корпорація Бі-бі-сі відмовилася показати документальний фільм про події в Північній Ірландії, у відповідь на це британські журналісти провели одноденний страйк.

1987 — найбільша на той час залізнична катастрофа в СРСР: на станції Каменська в Ростовській області товарний поїзд через відмову гальм зірвався зі схилу і зі швидкістю 110 км/год врізався у хвіст пасажирського поїзда «Ростов-на-Дону-Москва». 106 людей загинули в самій катастрофі, один — при ліквідації наслідків

1988 — австралійський медійний магнат Руперт Мердок збільшує свою імперію і купує наймасовіший американський журнал «TV Guide».

1990 — ООН ввела економічні санкції проти Іраку, це була відповідь на агресію Іраку проти Кувейту.

1993 — у Лондоні вперше відкрили для туристів частину Букінгемського палацу.

1993 — у місті Теджон (Південна Корея) відкрилася всесвітня виставка «Експо», на якій уперше була представлена експозиція України як самостійної держави

1998 — здійснені теракти проти посольств США в Кенії і Танзанії (загинуло близько 250 і поранено більше 4000 чоловік), відповідальність взяла на себе «Ісламська армія визволення святих місць».

1999 — президент Леонід Кучма видав указ «Про День Українського козацтва», який офіційно святкується щороку 14 жовтня

 

07 серпня народилися:

1560 — угорська графиня Єлизавета Баторі (внесена до Книги рекордів Гіннесса, як самий масовий вбивця: умертвила понад 600 дівчат з метою отримання їх крові, яку використовувала під час купання, щоб омолодитися).

1819 — Пантелеймон Куліш, український письменник, поет, фольклорист, етнограф, перекладач, критик, редактор, видавець, громадський діяч — член Кирило-Мефодіївського товариства.

1859 — російський архітектор Федір Шехтель (належить до числа найбільших зодчих рубежу XIX-XX століть).

1867 — німецький художник-експресіоніст Еміль Нольде.

1870 — Густав Крупп фон Болен унд Гальбах, німецький промисловець і фінансовий магнат, голова концерну «Крупп»

1876 — Мата Харі (Маргарета Гертруда Целле), уродженка Нідерландів, циркова актриса, виконавиця екзотичних східних танців, куртизанка та одна з найвідоміших шпигунок І Світової війни.

1901 — Юлія Солнцева (Пересвєтова), російська радянська акторка й режисерка («Аеліта», «Поема про море», «Зачарована Десна», «Повість полум’яних літ»). Дружина кінорежисера Олександра Довженка.

1942 — актор і продюсер Тобін Белл (зіграв роль Джона Крамера в культової серії фільмів «Пила»).

1947 — народна артистка СРСР і співачка Софія Ротару.

1954 — відомий російський футболіст і футбольний тренер Валерій Газзаєв.

1958 — Лариса Карлова, українська гандболістка.

1960 — американський актор Девід Духовни (виконав роль агента Малдера в культовому серіалі «Секретні матеріали», відомий також тим, що проходив лікування у приватній клініці від сексуальної залежності).

1962 — квебекський співак і актор Брюно Пельтьє.

1966 — Джиммі Уейлс, американський інтернет-підприємець. Ідеологі концепції Вікі, засновник вікіпедії, президент Фонду Вікімедіа.

1970 — Влада Литовченко, українська модель.

1975 — знаменита голлівудська актриса, Шарліз Терон (в її честь закладена Зірка на Голлівудському бульварі).

фото: pixabay