7 травня. Цей день в історії

1610 – Галілео Галілей відкрив перші три супутника Юпітера (Іо, Європу, Ганімед).

1663 – в центрі Лондона відкрився Королівський театр. Через дев’ять років будівля згоріла, але була наново відбудована на попередньому місці, на Друрі-Лейн. Нині – це найстаріший театр Англії.

1780 – Катерина II офіційно дарувала герб Санкт-Петербургу.

1785 – француз Жан П’єр Франсуа Бланшар разом з американцем Джоном Джеффрісом уперше в світі перетнули Ла-Манш на повітряній кулі.

1824 – у Відні відбулась прем’єра Дев’ятої симфонії Людвіга ван Бетховена.

1832 – Греція стала незалежним королівством.

1861 – штат Теннессі ухвалив рішення відділитися від США.

1875 – підписання російсько-японського договору про обмін територіями, за яким Курильські острови переходили від Російської імперії в склад Японії в обмін на острів Сахалін.

1887 – американець Томас Стівенс завершив першу навколосвітню подорож на велосипеді. Він проїхав 13500 миль і був у дорозі більше трьох років

1890 – в Російській імперії переглянуті закони 1882 та 1885 років про працю малолітніх і підлітків в бік їх погіршення: для малолітніх допускався 9-годинна праця, а також робота в свята з дозволу інспекції; дозволялась нічна праця підлітків і т.п.

1895 – у Петербурзі російський фізик і електротехнік Олександр Попов продемонстрував винахід, який був прототипом радіо. Початки радіомовлення в Україні припадають на 1924 рік, коли у Харкові, через 4 роки після того, як почали діяти 4-кіловатні радіостанції в Москві, Ленінграді й Казані, розпочато радіопересилання через малопотужні передавачі. Згодом постали радіостанції в Києві, Одесі, Дніпропетровську, Донецьу та інших містах. Введена у дію 1927 року Харківська “РВ 4” (Радиовещательная станция 4) була четверта за потужністю в усьому СРСР. У 1941 році найпотужнішою довгохвильовою радіостанцією УРСР була Київська (“РВ 84”).

1915 – німецький підводний човен “U-20” атакував англійський пасажирський корабель “Лузітанія”; загинуло 198 пасажирів.

1937 – Німеччина та Італія оголосили про створення військового союзу, відомого як “Вісь Рим-Берлін”.

1945 – о 2год. 41хв. в Реймсі, був підписаний акт про безумовну капітуляцію Німеччини.

1946 – в Токіо заснована компанія «Токіо цусін когьо», згодом – «Sony».

1951 – Міжнародний олімпійський комітет запросив СРСР взяти участь в Олімпійських іграх 1952 року.

1954 – уряди США, Франції і Великобританії відмовились прийняти СPСР у члени НАТО.

1956 – Міністр охорони здоров’я Великобританії відмовився почати кампанію боротьби з палінням, заявивши, що він не певен в його шкоді.

1994 – у Дніпропетровську на рингу Палацу спорту киянин Андрій Синєпупов першим з українських боксерів здобув титул чемпіона світу серед професіоналів у двобої з британцем Марком Рамсеєм (за версією WBO у ваговій категорії 61 кг).

1995 – Національний банк України випустив монету вартістю 200 тисяч карбованців.

1996 – На Каннському кінофестивалі пройшла прем’єра фільму Люка Бессона «П’ятий елемент».

1998 – корпорація Mercedes-Benz за 37 мільярдів доларів купила корпорацію Chrysler Corporation.

2006 – у віці 99 років померла останній свідок загибелі “Титаніка” — американка, якій на момент катастрофи було 5 років. Після її смерті живими залишилися ще двоє людей, які пливли на “Титаніку”, але на момент катастрофи їм було менше року.

2008 – об 11-й годині 00 хв. в Чорному морі стався землетрус силою 3 бали за шкалою Ріхтера. Епіцентр знаходився неподалік острова Зміїний. Слабкі поштовхи відчувались в Одесі.

07 травня народилися:

1530 – Людовік І Бурбон-Конде, французький принц, лідер гугенотів, родоначальник роду Конде. Почав дві релігійні війни й загинув.

1711 – Девід Юм, шотландський філософ, історик.

1713 – Алекс Кларо, французький математик, в 18 років став наймолодшим в історії членом французької Академії наук.

1774 – Френсіс Бофорт, англійський моряк, який розробив 12-бальну шкалу сили вітру.

1800 – Нікколо Піччінні, італійський композитор, представник неаполітанської оперної школи. Був супротивником оперної реформи Глюка, що відображено в музичній історії як “війна глюкістів і піччінністів”.

1833 – Йоганн Брамс, німецький композитор, піаніст, диригент.

1840 – Петро Ілліч Чайковський, російський композитор, залишив велике спадщина практично у всіх музичних жанрах (у тому числі 10 опер, 3 балету, 6 симфоній, 104 романсу).

1840 – Марко Кропивницький, український письменник, драматург, театральний актор.

1861 – Рабіндранат Тагор, індійський письменник, філософ, лауреат Нобелівської премії з літератури 1913 р. Автор слів гімнів одразу двох країн – Індії й Бангладеш.

1901 – Гері Купер (Франк Джеймс), американський кіноактор, лауреат трьох “Оскарів”.

1903 – Микола Олександрович Заболоцький, поет, перекладач «Слова о полку Ігоревім». Репресований у 1938 («Стовпці», «Торжество землеробства»).

1908 – Макс Грюндіг, німецький винахідник і організатор виробництва.

1909 – Едвін Ленд, американський винахідник, засновник компанії «Polaroid» і творець фотокамери «Полароїд», що дозволила фотолюбителям відразу після зйомки одержувати готові фотографії.

1919 – Евіта Перон (Марія Ева Дуарте де Перон), аргентинська акторка, политик-популіст, громадська лідерка, дружина президента Хуана Перона.

1946 – Володимир Бортко, кінорежисер («Блондинка за рогом», «Собаче серце», «Бандитський Петербург», «Афганський злам», «Ідіот», «Майстер і Маргарита», «Тарас Бульба»).

1962 – Сергій Архипов, головний редактор радіостанції «Русское радио».