21 лютого. Цей день в історії

1431 – розпочався суд над Жанною д’Арк. За вироком суду вона була спалена на вогнищі в Руані «за єресь, відьомство і носіння чоловічого одягу» 30 травня цього ж року.

1613 – Земський собор обрав 16-річного Михайла Федоровича московським царем – першим із династії Романових.

1710 – Московський друкарський двір отримав відбиток абетки “Зображення давніх і нових письмен слов’янських, друкованих та рукописних” із правкою, внесеною особисто Петром I. Так було завершено перехід Росії на цивільний шрифт, ініційований царем. З абетки прибрали кілька літер (омега, псі, малий юс і великий юс); з’явилися літери “я” (замість малого юса) та “э”. Числа стали писати арабськими цифрами замість колишніх буквених позначень; прибрали всі надрядкові знаки.

1784 – відповідно до указу Катерини ІІ порт і фортеця Ахтіар у Криму перейменовані на Севастополь.

1784 – закладене місто Миколаїв князем Григорієм Потьомкіним на півострові при злитті Інгулу і Південного Буга як флотське і корабельне місто.

1804 – англійський винахідник Річард Тревітік продемонстрував на кінній чавунній Мертер-Тідвільскій дорозі перший паровоз. Він провіз вантаж у 10 тонн та 70 людей на відстань 10 миль. Сам паротяг важив 5 тонн, чавунні рейки не витримували такого навантаження й ламалися, що призвело до відмови від використання паровоза.

1816 – у Петербурзі заснована перша таємна організація декабристів – «Союз порятунку».

1842 – американець Джон Грінау запатентував швейну машинку.

1848 – у Лондоні вперше виданий “Маніфест комуністичної партії” Карла Маркса і Фрідріха Енгельса

1858 – в Бостоні Едвін Голмс встановив першу у світі електричну систему захисту від зламу.

1878 – у Нью-Гейвені випущена перша в світі телефонна книга. Перша книга включала 50 імен.

1885 – після 36 років будівництва у столиці США урочисто відкрито пам’ятник першому президенту країни, “батьку держави” Джорджу Вашингтону.

1901 – американський пасажирський пароплав «Ріо-де-Жанейро» розбився на підводних каменях біля входу в протоку Золоті Ворота. Внаслідок катастрофи загинуло 128 осіб, вижило 81.

1906 – засуджений до страти керівник повстання в Севастополі лейтенант Петро Шмідт.

1914 – у Монреалі створено українське видавництво “Новий світ”.

1917 – британський пароплав “Менді” затонув після зіткнення в тумані з пароплавом “Дарро”. Загинуло 646 осіб

1919 – у Києві вийшов перший номер газети «Комунар» (нині «Вечірній Київ»).

1920 – створена Державна комісія з електрифікації Росії (ГОЕЛРО).

1931 – у США в продажу з’явився антипохмільний засіб “Alka Seltzer” від фармацевтичної компаніх “Dr. Miles Laboratories”

1935 – у Парижі Арман Птижан з групою партнерів заснував нині знамениту косметичну компанію Lancome, ім’я якої походить від дещо видозміненої назви старовинного замку Lancosme у центрі Франції.

1935 – у Москві відкрився перший у СРСР Міжнародний кінофестиваль

1947 – у Нью-Йорку Едвін Ленд продемонстрував камеру “Polaroid” для моментальної фотографії. Створена ним модель апарату через 60 секунд видавала чорно-білий знімок

1953 – американські біологи Джеймс Уотсон і Френсіс Крік запропонували структурну модель ДНК – подвійну спіраль.

1961 – у Радянському Союзі створено агентство преси “Новости” (АПН); зараз – РІА “Новости”

1961 – “Бітлз” уперше виступили на сцені ліверпульського клубу “The Cavern”

1971 – у Відні з ініціативи ООН підписана Конвенція про психотропні речовини

1972 – уперше в історії президент США Річард Ніксон прибув із візитом до Китаю

1973 – винищувачі ВПС Ізраїлю збили над Синайським півостровом лівійський пасажирський літак “Боїнг-727”, загинуло 108 осіб

1973 – підписанням В’єнтьянської угоди закінчилася громадянська війна в Лаосі

1974 – ухвалена нова конституція Югославії. Відповідно до ст. 333 конституції СФРЮ, виходячи з історичної ролі Йосипа Броз Тіто, Скупщина Югославії в травні 1974 р. обрала його президентом республіки без обмеження строку мандата (до смерті)

1978 – у Радянському Союзі відбувся перший політ найважчого на той момент вертольота Мі-26.

1992 – Рада безпеки ООН прийняла рішення про введення військ до Югославії

1993 – у Донецьку Сергій Бубка встановив світовий рекорд у стрибках із жердиною в закритих приміщеннях – 6 м 15 см.

1995 – у Росії заборонена реклама тютюну й алкоголю на телебаченні.

1995 – американець Стів Фоссет першим у світі на самоті на повітряній кулі перетнув Тихий океан.

1998 – пісня Селін Діон «My Heart Will Go On» очолила чарт. Композиція увійшла до саундтреку до фільму «Титанік» і стала найбільшим хітом Діон, зробивши її суперзіркою.

2004 – у Римі заснована перша партія загальноєвропейського рівня – Європейська партія зелених

2008 – американські військові другими (після китайців) застосували зброю в космосі – розстріляли супутник-шпигун ракетою-перехоплювачем “Стандарт-3” із борту крейсера “Lake Erie” в Тихому океані.

21 лютого народилися:

1728 – Петро III (Петро Федорович Романов), російський імператор у 1761-1762 роках.

1835 – Михайло Микешин, російський скульптор, художник, графік, автор пам’ятника Богданові Хмельницькому в Києві, ілюстратор “Кобзаря” Шевченка.

1850 – Вікентій Хвойка, український археолог чеського походження, першовідкривач трипільської та черняхівської археологічних культур.

1875 – Жанна Луїза Кальман, одна з найстаріших людей на Землі. Ця жінка померла в 1997 році у віці 122 років.

1888 – Михайло Бонч-Бруєвич, радіотехник, засновник радянської радіолампової промисловості.

1904 – Олексій Косигін, радянський державний і партійний діяч, керівник радянського уряду – голова Ради Міністрів СРСР – у 1964-1980 рр. (16 років)

1905 – Лев Атаманов, кінорежисер, один із засновників радянської мультиплікації.

1933 – Ніна Саймон (Юніс Кейтлін Веймон), легендарна джазова співачка, яка володіла характерним вокалом.

1942 – Віра Алентова, російська актриса («Москва сльозам не вірить», «Завтра була війна», «Ширлі-мирлі», «Заздрість богів» та багато інших).

1943 – Девід Лоренс Геффен, американський продюсер, засновник фірми грамзапису «Geffen Records».

1957 – Микола Расторгуєв, російський поп-співак, лідер гурту «Любе», народний артист Росії.

1963 – Вільям Болдуїн, американський актор, брат Алека і Стефена Болдуїнів («Не кажи нічого», «Головний підозрюваний», «Вірус», «Чесна гра», «Народжений четвертого липня»).

1979 – Дженніфер Лав Х’юїтт, американська акторка («Сердеїдки», «Я знаю, що ти робив минулого літа», «Не можу чекати», «Врятуй мене», «Вечірка для п’ятьох»).

Фото: pixabay.com