21 лютого. Цей день в історії

1431 — розпочався суд над Жанною д’Арк. За вироком суду вона була спалена на вогнищі в Руані «за єресь, відьомство і носіння чоловічого одягу» 30 травня цього ж року.

1613 — Земський собор обрав 16-річного Михайла Федоровича московським царем — першим із династії Романових.

1710 — Московський друкарський двір отримав відбиток абетки «Зображення давніх і нових письмен слов’янських, друкованих та рукописних» із правкою, внесеною особисто Петром I. Так було завершено перехід Росії на цивільний шрифт, ініційований царем. З абетки прибрали кілька літер (омега, псі, малий юс і великий юс); з’явилися літери «я» (замість малого юса) та «э». Числа стали писати арабськими цифрами замість колишніх буквених позначень; прибрали всі надрядкові знаки.

1784 — відповідно до указу Катерини ІІ порт і фортеця Ахтіар у Криму перейменовані на Севастополь.

1784 — закладене місто Миколаїв князем Григорієм Потьомкіним на півострові при злитті Інгулу і Південного Буга як флотське і корабельне місто.

1804 — англійський винахідник Річард Тревітік продемонстрував на кінній чавунній Мертер-Тідвільскій дорозі перший паровоз. Він провіз вантаж у 10 тонн та 70 людей на відстань 10 миль. Сам паротяг важив 5 тонн, чавунні рейки не витримували такого навантаження й ламалися, що призвело до відмови від використання паровоза.

1816 — у Петербурзі заснована перша таємна організація декабристів — «Союз порятунку».

1842 — американець Джон Грінау запатентував швейну машинку.

1848 — у Лондоні вперше виданий «Маніфест комуністичної партії» Карла Маркса і Фрідріха Енгельса

1858 — в Бостоні Едвін Голмс встановив першу у світі електричну систему захисту від зламу.

1878 — у Нью-Гейвені випущена перша в світі телефонна книга. Перша книга включала 50 імен.

1885 — після 36 років будівництва у столиці США урочисто відкрито пам’ятник першому президенту країни, «батьку держави» Джорджу Вашингтону.

1901 — американський пасажирський пароплав «Ріо-де-Жанейро» розбився на підводних каменях біля входу в протоку Золоті Ворота. Внаслідок катастрофи загинуло 128 осіб, вижило 81.

1906 — засуджений до страти керівник повстання в Севастополі лейтенант Петро Шмідт.

1914 — у Монреалі створено українське видавництво «Новий світ».

1917 — британський пароплав «Менді» затонув після зіткнення в тумані з пароплавом «Дарро». Загинуло 646 осіб

1919 — у Києві вийшов перший номер газети «Комунар» (нині «Вечірній Київ»).

1920 — створена Державна комісія з електрифікації Росії (ГОЕЛРО).

1931 — у США в продажу з’явився антипохмільний засіб «Alka Seltzer» від фармацевтичної компаніх «Dr. Miles Laboratories»

1935 — у Парижі Арман Птижан з групою партнерів заснував нині знамениту косметичну компанію Lancome, ім’я якої походить від дещо видозміненої назви старовинного замку Lancosme у центрі Франції.

1935 — у Москві відкрився перший у СРСР Міжнародний кінофестиваль

1947 — у Нью-Йорку Едвін Ленд продемонстрував камеру «Polaroid» для моментальної фотографії. Створена ним модель апарату через 60 секунд видавала чорно-білий знімок

1953 — американські біологи Джеймс Уотсон і Френсіс Крік запропонували структурну модель ДНК — подвійну спіраль.

1961 — у Радянському Союзі створено агентство преси «Новости» (АПН); зараз — РІА «Новости»

1961 — «Бітлз» уперше виступили на сцені ліверпульського клубу «The Cavern»

1971 — у Відні з ініціативи ООН підписана Конвенція про психотропні речовини

1972 — уперше в історії президент США Річард Ніксон прибув із візитом до Китаю

1973 — винищувачі ВПС Ізраїлю збили над Синайським півостровом лівійський пасажирський літак «Боїнг-727», загинуло 108 осіб

1973 — підписанням В’єнтьянської угоди закінчилася громадянська війна в Лаосі

1974 — ухвалена нова конституція Югославії. Відповідно до ст. 333 конституції СФРЮ, виходячи з історичної ролі Йосипа Броз Тіто, Скупщина Югославії в травні 1974 р. обрала його президентом республіки без обмеження строку мандата (до смерті)

1978 — у Радянському Союзі відбувся перший політ найважчого на той момент вертольота Мі-26.

1992 — Рада безпеки ООН прийняла рішення про введення військ до Югославії

1993 — у Донецьку Сергій Бубка встановив світовий рекорд у стрибках із жердиною в закритих приміщеннях — 6 м 15 см.

1995 — у Росії заборонена реклама тютюну й алкоголю на телебаченні.

1995 — американець Стів Фоссет першим у світі на самоті на повітряній кулі перетнув Тихий океан.

1998 — пісня Селін Діон «My Heart Will Go On» очолила чарт. Композиція увійшла до саундтреку до фільму «Титанік» і стала найбільшим хітом Діон, зробивши її суперзіркою.

2004 — у Римі заснована перша партія загальноєвропейського рівня — Європейська партія зелених

2008 — американські військові другими (після китайців) застосували зброю в космосі — розстріляли супутник-шпигун ракетою-перехоплювачем «Стандарт-3» із борту крейсера «Lake Erie» в Тихому океані.

21 лютого народилися:

1728 — Петро III (Петро Федорович Романов), російський імператор у 1761-1762 роках.

1835 — Михайло Микешин, російський скульптор, художник, графік, автор пам’ятника Богданові Хмельницькому в Києві, ілюстратор «Кобзаря» Шевченка.

1850 — Вікентій Хвойка, український археолог чеського походження, першовідкривач трипільської та черняхівської археологічних культур.

1875 — Жанна Луїза Кальман, одна з найстаріших людей на Землі. Ця жінка померла в 1997 році у віці 122 років.

1888 — Михайло Бонч-Бруєвич, радіотехник, засновник радянської радіолампової промисловості.

1904 — Олексій Косигін, радянський державний і партійний діяч, керівник радянського уряду — голова Ради Міністрів СРСР — у 1964-1980 рр. (16 років)

1905 — Лев Атаманов, кінорежисер, один із засновників радянської мультиплікації.

1933 — Ніна Саймон (Юніс Кейтлін Веймон), легендарна джазова співачка, яка володіла характерним вокалом.

1942 — Віра Алентова, російська актриса («Москва сльозам не вірить», «Завтра була війна», «Ширлі-мирлі», «Заздрість богів» та багато інших).

1943 — Девід Лоренс Геффен, американський продюсер, засновник фірми грамзапису «Geffen Records».

1957 — Микола Расторгуєв, російський поп-співак, лідер гурту «Любе», народний артист Росії.

1963 — Вільям Болдуїн, американський актор, брат Алека і Стефена Болдуїнів («Не кажи нічого», «Головний підозрюваний», «Вірус», «Чесна гра», «Народжений четвертого липня»).

1979 — Дженніфер Лав Х’юїтт, американська акторка («Сердеїдки», «Я знаю, що ти робив минулого літа», «Не можу чекати», «Врятуй мене», «Вечірка для п’ятьох»).

Фото: pixabay.com