Батьківська школа: коли у дитини «не сідають батарейки»
У кожного із нас свій характер і темперамент. У дітей, звісно, так само. Хтось може годинами зосередитися на монотонному занятті, а комусь потрібно часто змінювати картинку навколо себе і самому крутитися, як білка в колесі.
Усі ми різні, і це нормально. Проте часто буває, що темперамент батьків не встигає, а то й явно відстає від дитячого. Малеча потребує багато уваги, їй нудно просто читати книги чи дивитися мультики, а фантазії мами чи тата не вистачає, щоб вигадувати цікаві все нові і нові заняття.
«Батькам непосидючих дітей складно не лише через невтомну рухливість малечі, але передусім – через суспільну реакцію, – каже практична психологиня Вікторія Фримерштейн. – За кордоном можна часто побачити дітей, котрі бігають, верещать чи качаються по підлозі в громадських місцях за повного спокою щодо цього дорослих. В Україні така ситуація просто неможлива, адже лавина осуду одразу накриває батьків «невихованої дитини».
Тому найперше, що слід знати батькам активних дітей: їхня активність – то не наслідок недостатньо суворого чи якогось не такого виховання, а природно обумовлена особливість, що залежить від властивостей нервової системи. Це природно, а отже – не соромно. Це може бути незручно оточенню, тому до певного часу не слід брати дитину в місця, де тривалий час треба сидіти терпляче і спокійно, – вона, однозначно, не зможе цього зробити».
ГРАТИСЯ ПО ЧЕРЗІ
«На жаль, в українських сім’ях роль «грайлика» переважно дістається мамі, – констатує пані Вікторія. – Тому найдоцільніше, якщо дитина дуже активна, батькам слід домовитись про можливість змінювати одне одного в той час, коли дорослий уже втомився, а малеча ще повна сил. Звичайно, гра не має тривати стільки, скільки хочеться дитині – це, безумовно, виснажить батьків і призведе до їхнього вигоряння».
Тому для активних дітей, радить психологиня, як втім, і для всіх, дуже важливим є режим – добре привчати дитину до конкретного часу, в який вона грається, їсть, гуляє та вкладається спати. Налагодити й постійно дотримуватися правила про режим – не просто, це потребуватиме від обох батьків наполегливості і невідступності, але, запевняє фахівчиня, це матиме результати.
АКТИВНІ Й БЕЗПЕЧНІ ІГРИ
«Активна дитина з легкістю знаходить собі нові заняття, – продовжує психологиня, – проте потрібно слідкувати за їхньою безпечністю. Таким дітям доцільно обирати і пропонувати заняття, що вимагають фізичної активності – різні види спорту, рухливі ігри». Також корисними можуть стати захоплення йогою або інтелектуальні ігри. Такі заняття, за словами психологині, здатні розвивати навички усвідомленого довільного зосередження, це навчатиме дитину контролювати свої імпульси, обмежувати активність за потребою. А у випадку з непосидючими дітьми подібні види активності стануть більш ніж доречними.
ВІЛЬНИЙ ЧАС ДЛЯ СЕБЕ
У жодному разі не можна повністю завантажувати дитину справами – гуртками, заняттями, навчанням, навіть якщо вона має підвищену активність. «Вільний час обов’язково має бути, – наголошує психологиня, – адже саме тоді дитина діє самостійно, а не в межах навчальних завдань на гуртках і секціях. Саме у вільний час дитина може обирати те, що хочеться, навчитись прислухатися до власних бажань і потреб. Зазвичай прагнення батьків завантажити дитину «під зав’язку» призводить до її виснаження і численних психологічних та фізіологічних проблем».
Як же знайти заняття, яке буде малому непосиді до душі? Тут відповідь одна: зважаючи на захоплення і вподобання дитини, це можна зробити лише методом проб: якщо сподобається, продовжувати, ні – не силувати. Не варто хвилюватися, якщо дитина досить тривалий час не може ні на чому зупинитись, обрати заняття, яке подобатиметься, і вона присвячуватиме йому свій вільний час. Просто вона ще не знайшла справді свого заняття. «Зазвичай, знаходячи дійсно своє, активні й непосидючі діти досягають неймовірних успіхів саме завдяки природній активності й енергійності», – переконує фахівчиня.
ІРИНА ЛЬВОВ, «СІМЕЙНА ГАЗЕТА»
