Побачила світ книга нашої землячки
Наймилішим куточком для нас завжди залишається те місце, де ми народилися. На орбіті Широківської землі стрімко спалахнуло ще одне світило – Поетична Зірка Ірини Гончаренко (творчий псевдонім Ірина Кохан).
Вона народилася, виросла, закінчила школу в Широкому, заміжня, має гарну доньку. Живе в нашому селищі й пише вірші. Ще маленькою дівчинкою її полонило поетичне слово. Дуже любила вірші Лесі Українки, Максима Рильського. Саме в шкільні роки з’явилися перші змістовні поетичні рядки. А в серці, напевно, жила мрія, що прийде час і вона буде писати такі ж гарні вірші, як і її улюблені автори.
За словами Пауло Коельо: «Якщо ти чогось хочеш, весь Всесвіт буде сприяти тому, щоб твоє бажання збулося». Так сталося й з Іриною. Сьогодні доля цієї творчо обдарованої людини назавжди пов’язана з поезією, через яку вона має змогу висловити свої почуття, описати та розповісти всьому світу про красу рідного краю, довколишньої природи, повідати всім історію своєї малої батьківщини та її народу.
Час від часу окремі вірші Ірини Гончаренко вже друкувались на шпальтах районної газети «Вісник», а тепер читач має змогу познайомитися з ними в газеті «Слово правди» (Володимир-Волинський), Всеукраїнській літературній газеті «Гарний настрій» (м. Рівне), журналах «Дніпро» (м. Київ), «Борисфен» (м. Дніпропетровськ), «Чорнильна Хвиля» й навіть у дитячому журнальчику «Маленька фея і сім гномів».
Її твори увійшли до альманахів «Вінтаж-1», «Вінтаж-2», «За чашкою кави», «100 творів, які потрібно прочитати», колективної збірки поезій «Новорічні вогники» та багатьох інших.
Ознайомитися з творчістю Ірини Кохан можна й на сайті «Клуб Поезії». А зовсім нещодавно здійснилася, нарешті, заповітна мрія Ірини – вийшла друком її перша поетична збірка «Чорнобривці в мами на подвір’ї», презентація якої відбулася 15 березня в приміщенні районної бібліотеки під час вечора-зустрічі «Я тільки там бажаю жити і творити, де виросла душа моя». Присутні мали змогу доторкнутися до неповторної самобутньої творчості широківської поетеси. Звучала поезія в її виконанні, лунали пісні на її слова, які поклав на музику композитор Микола Шевченко з м. Бориспіль, а на адресу Ірини Олександрівни сипалося безліч запитань: як почала писати й коли; про перший поетичний твір; звідки черпає мотиви та наснагу до своєї улюбленої справи; чому інколи пише під псевдонімом; творчі плани на майбутнє та багато інших.
Цей захід для його учасників став вечором справжніх відкриттів: присутні дізналися про Ірину Гончаренко не тільки як автора вже чотирьох пісень, а й про її вдалі спроби реалізувати себе ще й через прозу, зокрема через дитячі казочки, в яких головними героями виступають реальні дітки. Пробою пера в цьому жанрі стала «Казка про Хороброго Лицаря», написана для 5-річного хлопчика Дмитрика. Сподіваємося, що незабаром матимемо змогу познайомитися з цікавими казочками авторки в дитячих журналах України. До речі, на сьогодні для Ірини Олександрівни це першочерговий план дій: трохи відійти від написання поезій й упритул приступити до такої цікавої роботи для дитячої аудиторії.
В анотації до збірки зазначено, що поезія Ірини Гончаренко – це майстерне переплетіння почуттів і краси рідного краю. На сторінках книги автор відкриває читачеві найпотаємніші струни своєї душі, ділиться вмінням бачити незвичайне у буденних речах. Тож запрошуємо усіх бажаючих ознайомитися з творчістю широківської поетеси, прочитавши її збірку, яка відтепер зберігається в фонді краєзнавчого сектору районної бібліотеки.
Тетяна Ільчишина,
завідувач методико-бібліографічним
відділом РКЗ «Широківська районна бібліотека»
