Чому важливо коректно говорити про полонених: тренінг у Дніпрі
З 2014 року російська федерація систематично порушує норми міжнародного права щодо українського населення, вдаючись до незаконного позбавлення волі громадян, утримання в місцях несвободи, заподіяння фізичного болю чи морального страждання тощо.
Після повномасштабного вторгнення кількість таких правопорушень значно зросла й нині в полоні перебувають тисячі українців. Серед них про статус лише близько 8000 достеменно відомо, водночас десятки тисяч громадян залишаються зниклими безвісти. Це робить тему полонених все більш актуальною, а водночас привертає увагу до проблеми її висвітлення.
Оскільки визначення правового статусу цивільних осіб, позбавлених особистої свободи, в Україні досі не є уніфікованим, в мові та медіапросторі часто послуговуються термінами, на кшталт «цивільний полонений» або «політичний в’язень».
Через доволі поширене використання, одразу може виникнути питання: «А в чому проблема, якщо тут все очевидно?».
Та попри зрозумілість вживаних понять, маємо розуміти, що в правовому полі вони не мають юридичної сили, оскільки не є регламентованими чинним законодавством та/або міжнародно-правовими актами. Ба більше, така термінологія є узагальненою.
Часто людина, яка опинилася в російському полоні, може одночасно бути жертвою кількох порушень норм національного та міжнародного права, у зв’язку з чим її статус набуватиме певних змін. Узагальнений та сталий статус у такому випадку, навіть із чітким змістом, спотворюватиме реальність щодо вчиненого правопорушення.
Так, наприклад, хоча поняття «цивільний полонений», здається зрозумілим, юридично залишаються не врахованими факти того, чи була ця особа свавільно затриманою, постраждалою від насильницького зникнення, заарештованою та/або засудженою тощо.
«Заручник», «особа, яка зникла безвісти», «особа яка перебуває в неволі або в полоні», «особа яка позбавлена особистої свободи» – кожен термін є правовою оцінкою дій країни-агресорки та підставою звернення до міжнародних інституцій з метою притягнення рф до відповідальності.
З огляду на це, щоб систематизувати правову діяльність та запобігти хибному уявленню про правовий статус цивільних осіб, затриманих та утриманих російською владою, правозахисники наголошують на важливості вживання коректної термінології. Адже її влучне використання – це не лише запорука точності й достовірності інформації, а й важливий крок до зміцнення правової культури нашого суспільства.
Так, з метою популяризації такого підходу, 24 жовтня у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ провели тренінг щодо коректного висвітлення теми полонених у журналістських матеріалах за участі експерток громадської організації «Правозахисна група «Січ» – юристки Ксенії Онищенко та виконавчої директорки Наталії Кожиної.
Під час події учасники разом зі спікерками розглянули важливі терміни, типові помилки та причини, чому висвітлювати цю тему коректно важливо.
Експертами Правозахисної групи «Січ», разом з іншими правовими організаціями, було також розроблено «Пам’ятку щодо порядку коректного визначення правового статусу цивільних осіб у російській неволі», яка допоможе краще розумітися у термінології й коректно говорити та писати про цивільних осіб, позбавлених особистої свободи.
Ліана ОХРИМЕНКО
