ДФС у Дніпропетровській області інформує
Державною фіскальною службою України у зв’язку з надходженням численних запитів платників ПДВ – суб’єктів спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (далі – спеціальний режим оподаткування ПДВ) щодо порядку відображення у податковій звітності з ПДВ операцій суб’єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ з надання іншим сільськогосподарським підприємствам послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу надано роз’яснення від 20.05.2016р. №17612/7/99-99-15-03-02-17, а саме.
порядок застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ визначено статтею 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.
Відповідно до пункту 209.6 статті 209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Дія спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, відповідно до підпункту 209.15.2 пункту 209.15 статті 209 ПКУ, поширюється на такі види діяльності:
а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а
також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у
відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та
водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація;
б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських
сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а
також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших
наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або
консервація;
в) надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з
використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову
оренду (лізинг).
Згідно з пунктом 209.7 статті 209 ПКУ сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 – 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 статті 209 ПКУ поширюється дія спеціального режиму оподаткування ПДВ, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку -суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку – їх виробником.
Перелік послуг, які можуть надаватись суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у підпунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 ПКУ:
надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (зокрема, надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу);
надання послуг у тваринництві.
Згідно з національним класифікатором України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», прийнятим відповідно до наказу Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, надання послуг у рослинництві, облаштуванні ландшафту підпадає під код класифікації видів економічної діяльності 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві».
При цьому відповідно до Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396 (далі – Методологічні основи), клас, визначений під кодом класифікації видів економічної діяльності 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві», включає:
сільськогосподарську діяльність, яку здійснюють за винагороду або на основі контракту:
передпосівну підготовку полів;
сівбу та садіння сільськогосподарських культур;
оброблення сільськогосподарських культур;
обприскування сільськогосподарських культур, у т. ч. з повітря;
обрізання плодових дерев і виноградників;
пересаджування рису, розсаджування та прополювання буряку;
збирання врожаю;
боротьбу зі шкідниками (у т. ч. із кролями), пов’язану із сільським господарством;
підтримку угідь у належному сільськогосподарському й екологічному стані;
експлуатацію сільськогосподарського зрошувального устаткування;
надання сільськогосподарської техніки разом із обслуговуючим персоналом.
Отже, перелік послуг, які можуть надаватись суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у підпунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 ПКУ з урахуванням пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, визначених у Методологічних основах.
Враховуючи викладене, застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу можливе за умови, що такі послуги:
надаються особою, зареєстрованою як суб’єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ;
пов’язані виключно із допоміжною діяльністю у рослинництві, облаштуванні ландшафту;
надаються із використанням власної сільськогосподарської техніки (право власності належить безпосередньо сільськогосподарському підприємству, яке надає послуги), оскільки із переліку сільськогосподарських послуг виключено послуги, придбані у інших осіб.
При цьому сільськогосподарська техніка не може передаватися у фінансову оренду (лізинг).
При дотриманні перерахованих вище умов обсяг постачання таких послуг, що надаються суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ іншим сільськогосподарським підприємствам, відображається суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у податковій декларації з ПДВ із позначкою «0121».
Якщо ж зазначені послуги надаються суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ суб’єктам господарювання, які не є сільськогосподарськими підприємствами, то їх обсяг відображається суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у податковій декларації з ПДВ із позначкою «0110».
До уваги платників!
На офіційному веб-порталі ДФС України працює модернізований електронний сервіс «Електронний кабінет платника» (далі – ЕКП).
Вхід до оновленого кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.
Сервіс працює у тестовому режимі на базі реальних даних до завершення робіт, пов’язаних з роботою старого кабінету, функція сплати податків, зборів, платежів працює в звичайному режимі.
Модернізований сервіс включає дві функціональні частини:
– відкрита (загальнодоступна);
– приватна (особистий кабінет).
Робота у приватній (особистий кабінет) частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису.
Електронний цифровий підпис можна отримати у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, зокрема, безкоштовно в АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (http://acskidd.gov.ua/).
В особистому кабінеті, після ідентифікації особи в залежності від типу платника (юридична чи фізична особа), доступні наступні розділи:
- Новини;
- Інформація з реєстрів:
- дані про взяття на облік платників;
- реєстр страхувальників;
- дані реєстру платників ПДВ;
- реєстр платників єдиного податку;
- інформація про РРО;
- інформація про книги ОРО;
- дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального;
- реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами;
- Податковий календар;
- Бланки податкової звітності (друк);
- Декларація про майновий стан (для фізичних осіб):
- заповнення Декларації;
- заповнення додатків до Декларації (за необхідності),
- перерахування сум внесених до Декларації,
- завантаження на ПК;
- надсилання з використанням ЕЦП;
- Контакти та адреси центрів обслуговування платників (далі – ЦОП);
- Облікові дані платника:
- ідентифікаційні дані;
- реєстраційні дані;
- відомості про керівників;
- присвоєння ознаки неприбутковості;
- дані про реєстрацію платником ПДВ;
- дані про реєстрацію платником єдиного податку;
- дані про реєстрацію платником ЄСВ;
- відомості з реєстру осіб, які здійснюють операції з товаром;
- відомості про РРО;
- інформація про книги ОРО;
- відомості про об’єкти оподаткування;
- інформація про неосновні місця обліку;
- дані про банківські рахунки;
- Перегляд звітності;
- Введення звітності:
- підготовка, заповнення та надсилання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця та юридичної особи;
- Вхідні/вихідні документи (перегляд вхідних або вихідних документів в ЕКП);
- Листування з ДФС (завантаження листа до органу ДФС, підписання ЕЦП та надсилання»;
- Заяви, запити для отримання інформації (формування та надсилання):
- Реєстраційна заява платника податку на додану вартість;
- Запит про отримання витягу з Реєстру платників податку на додану вартість;
- Запит щодо отримання інформації з Реєстру платників ПДВ;
- Заяву про видачу довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів;
- Запит щодо суми виплачених доходів та утриманих податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій;
- Заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального за формою № 1-АКП;
- Запит на отримання витягу з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального;
- Запит щодо розрахунків з бюджетом (для юридичних осіб);
- Стан розрахунків з бюджетом:
- орган ДФС;
- назва податку (платежу);
- платіж (код);
- МФО банку;
- бюджетний рахунок
та по кожному виду податку (платежу) на поточну дату
- нараховано/зменшено;
- сплачено до бюджету;
- повернуто з бюджету;
- пеня;
- недоїмка;
- переплата;
- залишок несплаченої пені.
Фізичні особи після ідентифікації мають можливість за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі;
- Реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (для платників ПДВ);
- СЕА ПДВ (система електронного адміністрування ПДВ) (для платників ПДВ):
- реєстр операцій проведених в системі СЕА ПДВ:
- поповнення рахунку ПДВ;
- реєстрація перевищення ПЗ над сумою податку;
- реєстрація суми податку, заявленої платником до відшкодування;
- реєстрація податкової накладної – виданої;
- реєстрація податкової накладної – отриманої;
- реєстрація розрахунку коригування – виданого;
- реєстрація розрахунку коригування – отриманого;
- реєстрація суми переплат;
- реєстрація суми overdraft;
- реєстрація митної декларації;
- занулення ліміту;
- реєстр транзакцій за своїм ПДВ-рахунком:
- зарахування коштів;
- списання коштів;
- документи в картотеці;
- відмова прийняття списаних коштів по СЕП;
- не фінансові транзакції;
- СЕА РП (система «Електронного адміністрування реалізації пального») (для платників акцизного податку з реалізації пального):
- реєстр операцій обсягів пального:
- реєстрація заявки на поповнення обсягу залишку пального;
- реєстрація заявки на коригування обсягу залишку пального;
- реєстрація виданої акцизної накладної;
- реєстрація отриманої акцизної накладної;
- реєстрація виданого розрахунку коригування до акцизної накладної;
- реєстрація отриманого розрахунку коригування до акцизної накладної;
- реєстрація митної декларації;
- реєстрація втрат пального;
- акт інвентаризації;
- реєстр сум акцизного податку:
- реєстрація заявки на поповнення обсягу залишку пального (зобов’язання по акцизу);
- реєстрація заявки на коригування обсягу залишку пального (зобов’язання по акцизу);
- поповнення акцизного рахунку;
реєстрація суми overdraft.
Більш детально дізнатись про роботу модернізованого кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача або переглянувши відеоінструкцію.
При виникненні питань з приводу користування ЕКП звертайтеся за телефоном 0800501007 або на поштову скриньку infozvit@sfs.gov.ua.
Щодо фінансової відповідальність, яка передбачена за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних
Відповідно до п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.
Пунктом 111.2 ст. 111 ПКУ встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно з п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2 ПКУ порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених ст. 231 ПКУ тягне за собою накладення штрафу в розмірі:
– 2 % від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
– 10 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
– 20 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
– 30 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;
– 40 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів. Відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов’язаний скласти таку акцизну накладну/розрахунок коригування (п. 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ).
Пунктом 120 прим. 2.3 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначено, що сума акцизного податку для цілей п. 120 прим. 2.1 та п. 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального.
Крім того п. 11 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ встановлено, що норми ст. 120 прим. 2 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених у період з 01.03.2016 до 01.04.2016.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 116 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
