Дніпровські психологи-рятувальники розповіли про свою непросту роботу

Професія «Рятувальник» — складна та небезпечна, як в фізичному так і в психологічному розумінні. Найголовнішим завдання рятувальника є своєчасно відреагувати на ту чи іншу подію — відкрити двері в задимленому приміщенні та врятувати людей від вогню, деблокувати понівечене авто під час дорожньо-транспортної пригоди  та швидко дістати потерпілого, а також розібрати завали та як можна більше дістати звідтіля людей живими. Все це потребує достатньої психологічної підготовки. Зазначають у  прес-службі ГУ ДСНС.

DIGITAL CAMERA

Психологічним забезпечення займаються справжні професіонали своєї справи — психологи. Основним завданням їхньої роботи в Службі порятунку «101» є попередження наслідків професійного стресу, збереження професійного здоров’я та підтримка у будь яких випадках, будь-то пов’язано з робочими чи сімейними подіями.

Повсякденним завданням психологів є проведення професійно-психологічного відбору на службу та навчання до лав рятувальників Дніпропетровщини, а також психологічна підготовка і психологічний супровід в подальшій професійній діяльності. Ще один аспект роботи —  психологічний супровід професійної діяльності рятувальників, а й надання екстреної психологічної допомоги постраждалим внаслідок різного виду надзвичайних ситуацій та катастроф.

DIGITAL CAMERA

Екстрена психологічна допомога — це система короткострокових заходів, спрямована на надання допомоги одній людині, групі людей або великому числу постраждалих після надзвичайної події, в цілях регуляції актуального психологічного стану і негативних емоційних переживань, пов’язаних з надзвичайною подією, за допомогою професійних методів, які відповідають вимогам ситуації.

DIGITAL CAMERA

«Перебуваючи в зоні надзвичайної ситуації, люди піддаються негативним впливам, що призводить до сильних емоційних переживань і тривалих порушень психічного стану та поведінки. Хтось із постраждалих постраждав фізично, хтось втратив близьких, майно, інші теж в якійсь мірі причетні до трагічної події. Поки рятувальники працюють над тим щоб врятувати людину, наприклад, з під завалів чи затиснутої в машині при автомобільній катастрофі, то психологи  працюють з близькими, які в цей час потребують психології допомоги. Екстрена психологічна допомога порівнюється з наданням першої медичної допомоги, адже від професійної підготовки психолога Служби порятунку «101» та від швидкості її надання, залежить збереження психологічного здоров’я людини, яка потім швидше зможе повернутися до нормального життя» — розповів полковник служби цивільного захисту у відставці, який перебував на посаді начальника центру психологічного забезпечення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Сергій Гайдамака.

«Серйозність та потрібність психологів в Службі порятунку «101» можливо цілком зрозуміти, якщо на прикладі розібрати трагічні випадки, які сталися на Дніпропетровщині за минулі роки. Одним із сумних прикладів є Марганецька катастрофа, де 12 жовтня 2010 року на залізничному переїзді поблизу міста Марганець, зіткнувся пасажирський автобус з електровозом. Внаслідок надзвичайної події загинуло 45 осіб в тому числі 3 дітей. Для ліквідації надзвичайної події, тобто з моменту прибуття до моменту повного розчищення території від тіл загиблих та уламків транспортних засобів, рятувальники працювали майже 8 годин, а психологи Служби порятунку «101» 3 доби. Нашим нелегким завданням в тій катастрофі було допомогти близьким людей, які трагічно загинули, справитися з сильним стресом, який  призводить до значної нервової напруги, порушує рівновагу та негативно позначається на здоров’ї в цілому — не тільки фізичному, але і психічному. В тій ситуації нам на допомогу прийшли наші колеги Служи порятунку з Запорізької області. Першого дня ми працювали безпосередньо на місці трагедії, другого дня — супроводжували близьких та рідних загиблих людей біля моргу та третього перебували під час поховання загиблих в трагічній Марганецькій катастрофі», — розповідає Сергій Гайдамака.

Також, починаючи з 2014 року і до сьогодні, психологи ГУ ДСНС беруть активну участь у наданні психологічної допомоги та підтримки вимушено переміщеним особам із зони проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.

Їхнє завдання не із простих, але його вони мусять виконати успішно, щоб людина, яка опинилася в кризовій ситуації, в подальшому змогла пристосуватися до нового життя, адже вимушено переміщені особи залишили все – свої домівки, майно, яке наживалося роками, а дехто залишив на Батьківщині рідних та близьких.

«Усі жителі Сходу України, з якими ми спілкувалися та надавали допомогу, перебувають у глибокому стресовому стані. Особливу свою увагу ми звертали на психологічну адаптацію дітей, у яких також виявлялись складні кризові стани. Ми, як психологи Служби порятунку, працювали у цілодобовому режимі, адже нашою місією є допомога біженцям, які повинні впоратися з трагедією життя», — наголосив Сергій Іванович.

Також на сьогоднішній день в нашій країні є актуальною проблемою небезпечна гра для підлітків в соцмережах, останнє завдання в якій – самогубство. Така гра, має декілька назв «Синій кит», «Тихий дім» та інші.  Відомо, що фанати таких спільнот називають себе китами, тому що тварини асоціюються у них зі свободою. Ці кити можуть літати, і цим, можливо, пояснюється те, що цей вид ссавців — один із небагатьох, представники якого добровільно можуть звести рахунки з життям. Тому у всіх шанувальників «моря китів» і «тихих будинків» на особистих сторінках зображені відео або малюнки з китами, що літають. Тож, психологи Служби порятунку «101» Дніпропетровщини, підготували пізнавальну лекцію для співробітників Головного управління та підпорядкованих підрозділів на тему «Обережно, «групи смерті»: як не потрапити у пастку «ловців душ» у соціальних мережах», адже у більшості співробітників ДСНС є діти, які ж звісно користуються соціальними мережами. А що є головним для батьків – це життя та здоров’я його нащадка.