Дослідники з Дніпропетровщини стали призерами Міжнародної виставки винаходів

Міжнародна виставка винаходів та дизайну Kaohsiung International Invention & Design EXPO (KIDE) нещодавно відбулась у Тайвані. Серед 26 країн-учасниць і пів тисячі дослідників Україну представляли 18 конкурсантів. Троє з-поміж 11 українських призерів – вихованці Дніпропетровського відділення Малої академії наук України. Наші земляки здобули дві золоті та одну срібну медалі. «Золото» виборов 17-річний Ігор Микитенко з ­Жовтих Вод. Юнак проаналізував, де краще побудувати сміттєпереробні заводи на Дніпропетровщині і розробив спеціальну мапу. Про особливості власного проєкту він розповів в ексклюзивному інтерв’ю «Вістям».

ЗАХОПЛЕННЯ ГЕОГРАФІЄЮ

– Ігоре, розкажи, як ти пов’язав своє життя з винаходами?

– Насправді, мої роботи мають як географічний, так і технологічний напрями, адже я створюю проєктні креслення. Географією почав серйозно цікавитися з 8-го класу, коли учитель цього предмета запропонував мені взяти участь у гуртку «Дослідження в сфері географії». І ось уже упродовж трьох років я є учасником захисту науково-дослідницьких проєктів у Малій академії наук України.

– Які теми тобі подобається розглядати у власних проєктах і розробках?

– Я намагаюся акцентувати увагу на проб­лемах поводження з твердими побутовими відходами як ресурсом та шляхом до Європейського Союзу. Це ж питання я порушив і на Міжнародній виставці винаходів та дизайну, яка тривала в Тайванському місті Гаосюнь із 1 до 3 грудня 2022 року. Це моя перша участь у заходах такого рівня. Я здобув перемогу. До речі, Україну представляли 18 винахідників. Вони вибороли 11 золотих, 7 срібних та 1 бронзову медалі, отримали спеціальну нагороду – «Best Group Award».

ОРГАНІЧНІ ВІДХОДИ

– Ти порушив тему сміття, чому? На твою думку, наскільки вона важлива?

– Зазначена проблема досить актуальна в усьому світі, адже й досі лише в розвинених країнах упроваджено роздільний збір та переробка сміття. Якщо Україна має бажання бути однією із країн ЄС (ця тема зазначається в угоді про Асоціацію між Україною та ЄС), нам потрібно змінити своє ставлення до твердих побутових відходів. 96% їх зараз зберігається на полігонах. Але цей вид утилізації нераціональний і створює більше проблем, ніж їх розв’язання. Мій конкурсний проєкт – це аналіз розташування двох сміттєпереробних заводів на території Дніпропетровської області. Також було встановлено потенціал переробки органічних відходів кожної області країни на електроенергію. У своїй науковій праці я проаналізував значну кількість різних географічних та соціально-економічних чинників. Проєкт створював упродовж 1 року кропіткої роботи.

– На які території або країни розрахований твій проєкт?

– Один аспект, а саме будівництво сміттє­переробних заводів, був розрахований на територію області, а потенціал виробництва біогазу проаналізовано на рівні України.

– Ти вважаєш, що органічні відходи можуть бути корисні. Розкажи, будь ласка, як це працює?

– Так, у Європі, а саме в Австрії, Німеччині, Франції та більшості інших країн ЄС біогаз (тобто газ, який виділяється з органічної сировини під час реакції бродіння) є паливом для різних потреб, починаючи від палива для громадського транспорту (автобуси, маршрутні таксі, автівки). Також він може слугувати сировиною для виробництва електроенергії або опалення.

– Як твій проєкт можна насправді реалізувати і впровадити у життя? Як залучити владу або бізнес?

– Для цього насамперед потрібно бажання населення України, адже люди повинні почати формувати культуру сортування сміття. А від влади чи приватних підприємців потрібні лише пропозиції зі встановлення можливостей для цього, наприклад, майданчиків. Проте, звісно ж, держава зараз є монополістом у сфері поводження з твердими побутовими відходами. Законодавча база вже підготовлена, але її дотримання відсутнє, тому бажання населення та його дії на місцевому рівні є обов’язковим чинником, котрий змусить владу до дій.

НЕЙМОВІРНІ МОЖЛИВОСТІ

– Ти вихованець Дніпропетровського відділення Малої академії наук України. Скільки років там навчаєшся, які знання і навички отримуєш?

– Я навчаюсь у МАН упродовж 3 років. За цей час устиг навчитися правильного написання наукових праць, дізнатися про методи досліджень та випробувати їх на власних роботах. На мою думку, Мала академія наук відкриває неймовірні можливості для її учнів, адже у навчальному закладі можна знайти однодумців, друзів та познайомитися з людьми, які є експертами в різних сферах, отримати від них поради.

– У конкурсі брали участь іще два учні Малої академії наук. Як можеш оцінити їхні роботи?

– Я знаю, що їхні теми також є нагальними та ґрунтовними. Всі учасники – вихованці Малої академії наук України, переможці третього етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких проєктів. Тож, крім мене, ще один переможець – це 16-річний дніпрянин Давид Степаненко. Він розробив плівку, термостійку і безпечну для продуктів харчування. Матеріал може стати екологічною альтернативою пластику.

А срібний призер – 16-річний Даниїл Маментович із Кривого Рогу. Нагороду здобув за проєкт «Моделювання фішингової атаки на користувачів бездротової мережі». Дослідник провів експеримент, наскільки учні його навчального закладу обізнані щодо інтернет-шахрайства. Розробив спеціальний пристрій, який моделює кібератаку, і «запустив» її через WI-FI. Усі розробки, на мою думку, дуже цікаві та конкурентоздатні.

– Що означає для тебе ця перемога?

– Це надало мені ще більше мотивації займатися своєю справою, адже її так високо оцінили на міжнародній та українській аренах, а отже, я на правильному шляху. Я отримав диплом та золоту медаль, яку привезла українська команда з Тайваню. Маю бажання брати участь у подібних конкурсах і надалі.

– Чи є у тебе плани на наступні проєкти? Які теми хочеш порушувати?

– Так, зараз я майже закінчив створення проєкту із забезпечення екологічної безпеки та енергетичної незалежності свого міста за допомогою впровадження європейських практик поводження зі сміттям; створив проєкт різних видів майданчиків, які будуть доцільними саме для Жовтих Вод.

А також створив та обґрунтував зведення заводу з переробки трьох видів твердих побутових відходів, та акцент зроблено саме на органічні відходи. Можливо, я продовжу свою наукову діяльність, але вже у виші, тому подальші теми важко передбачити.

МАРГАРИТА СОПІЛЬНЯК,
ФОТО З ВЛАСНОГО АРХІВУ ІГОРЯ МИКИТЕНКА