ДПІ у Центральному районі Дніпра інформує
«За підсумками цьогорічної кампанії з декларування доходів, отриманих у 2017 році громадянами Центрального району Дніпра подано 332 декларацій. Сума задекларованих доходів складає 71 759,8 тис.грн, – повідомила начальник ДПІ у Центральному районі м.Дніпра Болдаш Наталія Юріївна під час зустрічі з представниками ЗМІ – До відповідних бюджетів громадяни Центрального району м.Дніпра спрямують 2 132,7 тис.грн податку на доходи фізичних осіб та 457,2 тис.грн військового зборув».
«В бюджет додатково вже надійшло 218,3 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 32,5 тис. грн військового збору», – акцентувала керівник.
Слід зазначити, що найбільше громадянами Центрального району м.Дніпра задекларовано доходів у вигляді отриманої спадщини та отриманого у дарунок нерухомого майна.
Кількість поданих декларацій від даної категорії громадян склала 49. Задекларовано доходів на суму 24 613,8 тис. гривень. До бюджету надійде 55,8 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 4,5 тис. грн військового збору.
«Про свої минулорічні статки, котрі перевищили 1 млн грн повідомили 11 мешканців Центрального району м.Дніпра. Загальна сума задекларованого доходу складає 36 643,1тис. гривень. До бюджету буде спрямовано 305,4 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 50,4 тис. грн військового збору»,- підсумувала Наталія Юріївна.
Крім того, 36 громадян звернулось до ДПІ з реалізація права на отримання податкової знижки, які задекларували до повернення з бюджету 70,2 тис. грн. ПДФО.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що подати декларацію для отримання податкової знижки можна до ДПІ за місцем реєстрації до 31 грудня поточного року.
«В ході проведення цьогорічної кампанії декларування працівники ДПІ орієнтувалися на налагодження партнерських взаємовідносин із платниками податків, створення умов, які гарантують обслуговування платників на належному якісному рівні, зокрема, надання консультаційної допомоги по заповненню податкових декларацій та проведення широкомасштабної роз’яснювальної роботи серед громадян щодо виконання свого громадянського обов’язку перед державою шляхом добровільного декларування отриманих доходів», – зазначила Наталія Юріївна.
«Недопущення проявів корупції в органах Державної фіскальної служби України» розглядалось на «круглому столі», який відбувся в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра
Начальником ДПІ у Центральному районі м.Дніпра Наталією Юріївною Болдаш проведено «круглий стіл» з платниками податків та громадянами району, на якому обговорювалось питання недопущення проявів корупції в органах фіскальної служби.
«Наразі проблема корупції в Україні є однією з тих, що потребує невідкладного розв’язання, оскільки вона становить загрозу європейським стандартам та принципам демократичної держави. В даний час головна мета – викорінити корупційні схеми, які напрацьовувались роками», – розпочала зустріч Наталія Юріївна.
Керівник фіскального органу зазначила, що запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності ДПІ у Центральному районі м.Дніпра, а запорука успіху у боротьбі з корупцією – прозорість та відкритість.
Щотижня з працівниками ДПІ проводяться економічні навчання, на яких вивчаються вимоги Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції».
Також Наталія Юріївна нагадала, що з метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень працює антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс», який покликаний подолати корупцію в лавах відомства, ліквідувати перешкоди, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами. Він працює у вигляді прямої телефонної лінії за номером 0-800-501-007 (напрямок «4») за принципом call-back – податківці не тільки приймають звернення, але й повідомляють платникам про результати перевірки та вжиті заходи.
Місцева громада Центрального району м.Дніпра отримали майже на 56,6 млн.грн. більше податкових платежів
Протягом січня-квітня 2018 року до місцевого бюджету Центрального району м.Дніпра сплачено 245,1 млн. гривень податкових платежів, які адмініструють ДПІ у Центральному районі м.Дніпра. Це на 23 відсотки більше аналогічних показників минулого року.
Додаткові 56,6 млн. гривень податків до місцевих бюджетів проти минулорічних показників забезпечено за рахунок заходів з детінізації економіки та завдяки покращенню процесів адміністрування, а також шляхом постійного діалогу з представниками соціально відповідального бізнесу, – наголошують в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра
«Ситуація зі сплатою податків до бюджетів усіх рівнів стабільна і прогнозована, а динаміка надходжень відповідає соціально-економічним тенденціям в регіоні. Разом з тим, суттєвий ріст сплати податків – це, безумовно, наслідок активної позиції представників виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в питанні легалізації праці та впорядкування відносин з землевласниками та землекористувачами», – зазначає в.о. заступника начальника ДПІ Омельченко Євгеній Анатолійович.
Посадовець підкреслив, що у кожній громаді варто детально аналізувати наявні ресурси для оподаткування, переконувати всіх без винятку підприємливих осіб реєструвати свою діяльність, а найманих працівників погоджуватися лише на офіційне робоче місце.
«Така активна позиція кожного мешканця громади – це завжди додаткові кошти на розвиток території і гарантовані державою виплати у разі втрати працездатності чи виходу на пенсію. Тож, лише дбаючи про інтереси держави та громади сьогодні, громадяни можуть розраховувати на підтримку в майбутньому», – підсумував Євгеній Анатолійович.
Підприємцям Центрального району м.Дніпра нагадали про необхідність легалізації праці та зарплати
Такі явища, як зарплата “в конвертах” та робота без оформлення трудових відносин, мають глибокі корені й руйнують суспільство зсередини, позбавляючи майбутнього тих, хто отримує неофіційну заробітну плату.
Як підкреслив перший заступник начальника ДПІ у Центральному районі м.Дніпра Петерс В’ячеслав Ігорович найчастіше підприємці, частково приховуючи виручку від реалізації товарів, робіт або послуг, виплачують доходи найманим працівникам, які не обліковані в бухгалтерських документах, а також використовують працю не зареєстрованих найманих працівників.
– Звертаюсь до осіб, які мають намір працевлаштуватися або вже трудяться у приватних підприємців, вимагайте від них укладання з вами трудової угоди та сплати єдиного соціального внеску. Адже громадяни, які працюють неофіційно, позбавляють себе лікарняного, допомоги у разі отримання травми на виробництві, трудового стажу, пенсії, втрачають відпустки, – наголошує В’ячеслав Ігорович.
Відповідно до діючого пенсійного законодавства встановлена пряма залежність розмірів пенсій від страхового стажу та заробітку, з якого фактично сплачені страхові внески до Пенсійного фонду. Тобто, страховий стаж при виході на пенсію враховуються тільки ті періоди, у яких відбувалось нарахування, та за які повністю сплачені ЄВ із заробітної плати у сумі не меншій мінімальної.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра про особливості листування через Електронний кабінет
Який порядок листування через Електронний кабінет та як автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в контролюючому органі, та які терміни надання відповіді (на лист, запит, звернення, консультацію тощо)?
Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону № 393).
Вимоги до оформлення звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі визначені п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом № 393.
За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (абзац перший п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Порядок складання та подання запитів на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України (далі – Порядок), форми подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10.03.2015 № 309.
Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку передбачено, що відповідь на запит на отримання публічної інформації надається не пізніше п’яти робочих днів з дня його отримання відповідно до вимог ст. 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2939).
Згідно з п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 ПКУ від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема подання звернень.
Меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабiнету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДФС.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.
Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДФС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДФС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
При цьому відповідь на лист (запит тощо) надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону № 2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52 ПКУ – для надання індивідуальної податкової консультації.
На зв’язку – ,,гаряча лінія”
Під час чергового сеансу телефонної ,,гарячої лінії” на запитання платників податків відповідала головний державний інспектор відділу моніторингу доходів та обліково – звітних систем ДПІ Руденська Вікторія
Чи передбачено відповідальність за несплату пені?
Нормами чинного законодавства відповідальності за несплату пені не передбачено.
Разом з цим сума непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Податковим кодексу України, є податковим боргом.
Чи необхідно нараховувати пеню на занижену суму податкового зобов’язання при самостійному виправленні помилок у разі подання уточнюючої декларації (розрахунку) або уточнень у складі звітної (нової звітної) декларації (розрахунку), якщо у платника податку з відповідного платежу є переплата?
Якщо станом на дату проведення нарахування грошових зобов’язань при самостійному виправленні помилок після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, при поданні уточнюючої декларації (розрахунку) або уточнень грошового зобов’язання у складі звітної (нової звітної) декларації (розрахунку), незалежно від того, що у платника обліковуються надміру сплачені суми з відповідного платежу, пеня нараховується на занижену суму податкового зобов’язання за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На якій системі оподаткування знаходиться суб’єкт господарювання з моменту взяття на облік в контролюючому органі?
З моменту взяття на облік в контролюючому органі платник податків вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо ним не обрано інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства.
Платниками ДПІ у Центральному районі м.Дніпра сплачено понад 200 млн.грн. податку на доходи фізичних осіб
З початку 2018 року до місцевого бюджету Центрального району м.Дніпра надійшло 149,5 млн.грн. податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), що на 32,7млн.грн. більше ніж у попередньому році, Темп росту надходжень становить 128,9 відсотка.
Державний бюджет поповнився на суму 53,9 млн.грн. отриманих від податку на доходи фізичних осіб, що на 12,6 млн.грн., більше ніж надходження у минулому році.
Податок на доходи з фізичних осіб є основним джерелом наповнення Зведеного бюджету країни. Надходження протягом чотирьох місяців 2018 року забезпечено у розмірі 203,4 млн.грн., та в порівнянні з минулим роком надходження податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) збільшені майже на 46,2 млн.грн. – повідомив в.о.заступника начальника ДПІ Омельченко Євгеній Анатолійович.
Понад 7,9 млн грн податку на нерухоме майно перераховано до місцевого бюджету Центрального району м.Дніпра за чотири місяці цього року
Як повідомили у відділі адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування ДПІ у Центральному районі м.Дніпра за чотири місяці 2018 року до місцевого бюджету Центрального району м.Дніпра сплатили 7 926,8 тис. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), що на 3105,3 тис. грн. більше, ніж минулоріч за аналогічний період.
Слід нагадати, що відповідно до норм ст. 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення – рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Доволі часто трапляються випадки, коли платники податку не сплачують своєчасно податок через те, що податкові повідомлення – рішення органи ДФС скеровують на попередню адресу реєстрації фізичних осіб, яка надана ними під час отримання облікової картки платника податків.
Після закінчення терміну зберігання такі податкові повідомлення – рішення повертаються до органу ДФС, що є підставою вважати такі податкові повідомлення – рішення врученими платнику. Відповідно виникає заборгованість по сплаті податку, нараховуються штрафні санкції, пеня, накладається арешт на майно.
Враховуючи зазначене вище, наголошуємо про необхідність фізичним особам, у яких змінилися реєстраційні дані, надати в державну податкову інспекцію за місцем реєстрації заяву за формою № 5 ДР про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Оновлення інформації в приватній частині Електронного кабінету
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що згідно з нормами Податкового кодексу України Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.
Електронний кабінет створюється та функціонує, зокрема за таким принципом, як повнота функціоналу – наявність такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем (ст.42 ПКУ).
Відповідно до Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №637, Електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами ДФС.
Отже, інформація в приватній частині Електронного кабінету стосовно платника податків щодо його облікових даних, поданої звітності, стану розрахунків з бюджетом, листів, запитів, реєстрації податкових накладних та інших сервісів оновлюється в режимі реального часу.
З такою інформацією можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 140.03).
Щорічне подання заяви про застосування податкової пільги не передбачено
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до п.п.169.2.1 п.169.2 ст.169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування ПСП) (п.п.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ).
ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування ПСП, а також заявами про відмову від такої ПСП.
Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачено щорічне подання заяви про застосування ПСП.
При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такий платник повинен надати нову заяву з відповідними підтверджуючими документами.
До уваги реалізаторів пального! Код УКТ ЗЕД – обов’язковий реквізит фіскального касового чека
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що Законом України від 20.12.16 № 1791-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни до п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо обов’язку суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної продукції згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Наказом МФУ від 19.02.2018 № 288 «Про внесення змін до Положення про форму і зміст розрахункових документів» внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом МФУ від 21.01.16 № 13.
Наказ № 288 набрав чинність з дня опублікування – 06.04.2018 року.
Так, наказом № 288 передбачено доповнення переліку обов’язкових реквізитів фіскального касового чека на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів (розділи ІІ та ІІІ до Положення № 13) новим реквізитом: «код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках передбачених законодавством)».
Також зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД передбачається, як додатковий реквізит чека, у фіскальному касовому чеку за операціями приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС), якщо переказ призначений для оплати товарів (послуг), що придбаваються, а також, якщо це передбачено правилами (регламентом) отримувача коштів.
Отже, з 06 квітня 2018 року суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію пального повинні обов’язково зазначати код УКТ ЗЕД в фіскальних касових чеках, фіскальних касових чеках видачі коштів, а також фіскальних касових чеках, що друкуються ПТКС.
Крім того, Законом № 1791 було внесено зміни до п. 6 ст. 17 Закону № 265, якими передбачено застосування до вказаних суб’єктів господарювання фінансових санкцій у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Коли заборгованість визнається безнадійною. Узагальнююча податкова консультація МФУ
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє , що наказом Міністерства фінансів України від 03.04.2018 р. №400 затверджено узагальнюючі податкові консультації з деяких питань оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на доходи фізичних осіб, зокрема, «Узагальнюючу податкову консультацію щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до підпункту “а” підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України».
Податкові консультації застосовуються у частині, що не суперечать цій узагальнюючій податковій консультації.
Відповідно до п.п. 14.1.11 “а” ст. 14 Податкового кодексу під безнадійною заборгованістю розуміється заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Зазначеним підпунктом не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною.
Ця норма не передбачає необхідності здійснення платником податку – кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо.
Тож, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійної є сплив строку позовної давності зобов’язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.
Отже, якщо заборгованість відповідає ознаці, визначеній п.п. 14.1.11 “а” ст. 14 Податкового кодексу, платники податку не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам, передбаченим п.п. 14.1.11 ст. 14 Кодексу.
Платник податку може включити до податкової знижки суму страхових платежів
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що підпунктом 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Згідно з п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику – резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ;
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
При цьому, договір довгострокового страхування життя – договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором (п.п. 14.1.52 п. 14.1. ст. 14 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Водночас, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Разом з тим, п. 166.4 ст. 166 ПКУ визначено обмеження щодо застосування податкової знижки, зокрема загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Отже, платник податку може включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного (податкового) 2017 року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного (податкового) року витрати на сплату страхових платежів за договорами довгострокового страхування як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку у 2017 році –2240 грн. (у розрахунку на місяць) ;
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї у 2017 роц і– 2240грн. х 50 відс. = 1120 грн. (у розрахунку на місяць).
Оскільки до податкової знижки за звітний календарний рік дозволено включати суми витрат, понесених платником податку за договорами дострокового страхування протягом звітного податкового року, то при включенні до податкової знижки за звітний рік слід враховувати суму витрат (частину) у розрахунку за кожний повний або неповний місяць страхування протягом якого діяв договір страхування з урахуванням встановлених обмежень.
Чи можлива добровільна сплата єдиного внеску непрацюючим пенсіонером з метою перерахунку пенсії?
У ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомили,що право на добровільну сплату єдиного внеску мають особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 51 частини першої цієї статті, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (абзац п’ятий частини першої статті 10 Закону № 2464).
У зазначеному переліку осіб не передбачено обмежень, які б унеможливлювали укладення договору добровільної участі для непрацюючих пенсіонерів.
Підстави для відмови в укладенні договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування для непрацюючих пенсіонерів відсутні.
Водночас, сплачені суми єдиного внеску відповідно до укладеного договору про добровільну участь поверненню не підлягають.
Отже, з метою уникнення непорозумінь Державна фіскальна служба України рекомендує непрацюючим пенсіонерам звертатися до Пенсійного фонду України з питання доцільності укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування для перерахунку пенсії.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП у разі надання в оренду нерухомого майна
ДПІ у Центральному районі м.Ддніпра повідомляє, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Отже, у разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повідомлення за ф. № 20-ОПП подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені п. 8.3-8.5 розділу VIII Порядку №1588.
Так, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, що прийнятий суб’єктом господарювання – орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП.
У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується».
У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.
Зазначена норма передбачена п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Хто повинен сплачувати екологічний податок
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
При цьому розміщення відходів – постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Нагадаємо, за звітні квартали 2018 року декларація подається, а податок сплачується:
за I квартал – 10 травня 2018 року та 18 травня 2018 року;
за II квартал – 9 серпня 2018 року та 17 серпня 2018 року;
за III квартал – 9 листопада 2018 року та 19 листопада 2018 року;
за IV квартал – 11 лютого 2019 року та 19 лютого 2019 року.
Докладніше про туристичний збір
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє місцевої ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк. Ставка туристичного збору встановлюється у розмірі від 0,5% до 1% до вартості усього періоду проживання (ночівлі).
При цьому, згідно з рішеннями сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, справляння збору може здійснюватися:
– адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
– квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
– юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважені справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Базовий податковий (звітний) період для справляння туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Нагадуємо, що пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Форма податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357.
Сума туристичного збору, обчислена відповідно до Декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.
