Формування податкового кредиту: що потрібно знати дніпрянам

Про питання, які доволі часто виникають у суб’єктів господарювання, що застосовують касовий метод податкового обліку з ПДВ стосовно права на податковий кредит згідно податкових накладних, з дати складання яких минуло 1095 днів, розповіла інтернет-виданню «Вісті Придніпров’я» заступник начальника управління – начальник відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС Катерина Дебела.

Декілька слів про касовий метод для цілей оподаткування ПДВ. Це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського к рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).

Починаючи з 03.12.2017 у зв’язку з прийняттям Закону України від 09 листопада 2017 року № 2198-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України” змінено період, протягом якого отримувач товарів/послуг має право віднесення суми ПДВ до податкового кредиту, з 365 календарних днів на 1095 календарних днів.

Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).

Таким чином, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному (податковому) періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з тим, що на дату складання постачальником таких податкових накладних не мав права на формування податкового кредиту (застосування касового методу), таке право виникає з моменту оплати вартості товарів/послуг, при постачанні яких була складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна і зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Починаючи з 03.12.2017 суми ПДВ, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних (складених як до зазначеної дати, так і після неї), можуть бути віднесені до складу податкового кредиту:

• у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН – протягом 1095 календарних днів з дати складання таких податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних;
• у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – протягом 1095 календарних днів з дати складання таких податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, але не раніше дати такої реєстрації.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, може бути поданий у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ подається виключно у випадках виявлення платником помилок у раніше поданій звітності.