Ілона Біла: «Для мене танець — це вже не просто захоплення, а моє життя»
«Для мене східний танець – це не лише про рухи чи сцену. Це про жіночність, красу, внутрішній стан, упевненість у собі й задоволення!» – захоплено каже викладачка східних танців Ілона Біла. Мати трьох дітей, медикиня та менеджерка-економістка за освітою, яка у 2007 році заснувала студію східного танцю «Ясмін» у Жовтих Водах та створила особливий простір для психологічного і фізичного відновлення жінок. Про розвиток і успіхи, поєднання творчості та піклування про родину Ілона Біла поділилася в ексклюзивному інтерв’ю “ Вістям Придніпров’я”.
Ми познайомилися з Ілоною у 2012 році, коли я дізналася, що у Жовтих Водах є студія східного танцю. Спочатку засумнівалася: чи можна у віці 30+ розпочати танцювати? Але коли прийшла на перше тренування – усі сумніви розвіялися! По-перше, побачила поруч майстерних танцівниць навіть старшого віку. А по-друге, уважно дослухаючись до Ілони та дивлячись на інших дівчат, уже за кілька занять опанувала базові рухи і поринула в особливе мистецтво східного танцю. «Вісімка», «удар стегном», «маятник», «хвиля»… Із кожним заняттям елементи танців вдавалися все краще! Упродовж року я з радістю двічі на тиждень відвідувала заняття, які містили в собі не тільки відточування окремих танцювальних рухів, а й фізичні вправи на килимках для зміцнення м’язів, розтягування тощо. Плюс – щире спілкування у теплому жіночому колі. Ефект був неймовірний – і для душі, і для тіла.
Через певні зміни у робочому графіку мені довелося припинити заняття, але теплі спогади про неймовірну атмосферу залишилися. Я продовжила спостерігати за розвитком колективу, який пізніше почав виступати на заходах у місцевому Палаці культури, а згодом досяг рівня сцени легендарного Жовтневого палацу у Києві (сучасна назва – Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України)!
Ми поспілкувалися з Ілоною про роль східних танців у психологічному відновленні жінок під час війни.
– Ілоно, розкажіть, будь ласка, коли ви зацікавилися східними танцями?
– На початку 2000-х років моя старша сестра розповіла, що почала відвідувати студію східних танців (вона жила у Кривому Розі). Мене це дуже заінтригувало, і я почала їздити до тієї ж студії, займалася двічі на тиждень. Так промайнуло два роки. Згодом зрозуміла, що треба розвиватися далі в цьому напрямку. Почала брати індивідуальні заняття у справжніх зірок, зокрема, в Алли Кушнір – чемпіонки світу зі східних танців, та інших професійних викладачів. Їздила на заняття до Києва, Криму. Так поступово набула досвіду та у 2007 році вирішила заснувати власну студію. Тоді поєднувала роботу медсестри у місцевій лікарні із творчою діяльністю.
– Ваша студія східного танцю називається «Ясмін». Чому саме така назва?
– У перекладі з арабської мови це означає «жасмин». Квітка жасмину, відома своїм ніжним ароматом і красою, здавна цінується на Близькому Сході та в Азії. Поширеним там є жіноче ім’я Ясмін, Ясміна. У Давній Персії це ім’я було досить популярне як уособлення жіночності та світу природи. Тож вирішила, що моя студія має називатися саме так.
– Хто були ваші перші учениці?
– Спочатку прийшли дівчата шкільного віку. Вони почали успішно займатися, виступати. (До речі, одна з перших учениць – Марія, зараз перебуває за кордоном, але ми продовжуємо підтримувати зв’язок! Вона не полишає занять східними танцями, це дуже тішить). Згодом виникла ідея створити дорослу жіночу групу. До студії почали приходити жінки в такому віці, коли вони нарешті знайшли час для себе! ( сміється). Бо коли діти ходять до садочку, а потім до школи, у жінки найчастіше просто не вистачає часу на себе. Мовляв, які там заняття у студії? Дітей до гуртків та студій треба водити. А ось коли вони виростають, створюють власні сім’ї, нарешті з’являється час на себе, і жінки приходять до нас! У нашому колективі є і матусі дорослих дітей, і навіть бабусі! Вік різний, у когось і 60+. Рідні неймовірно радіють за них, пишаються успіхами!
– Кажуть, що жінці стільки років, на скільки вона виглядає. А всі, хто займається у вашому колективі, виглядають просто шикарно! Напевно, чоловік та діти в захваті від вас!
– Дякую, усі наші дівчата – справжні красуні! Щодо моєї родини, то старший син уже дорослий, молодшому – вісім років, а донечці – три. Зауважу, що я танцювала навіть на 7-му місяці вагітності та поверталася до проведення занять у студії через чотири місяці після пологів. До речі, це чудово допомагало відновленню!
Радію, що мій коханий чоловік Дмитро підтримує усі творчі ініціативи, завжди охоче залишається з дітками, коли мені потрібно поїхати на фестиваль чи майстер-клас. Я ж не тільки навчаю своїх дівчат, а й постійно навчаюся сама. Є членкинею Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація виконавців східного танцю» (УАВСТ), яка проводить фестивалі, конкурси і навчання для викладачів. Я педагог 3-ї категорії, щороку в мене сесії, складання іспитів. Членство в асоціації дає мені право викладати в Україні та за кордоном.
– Як вплинуло на діяльність студії повномасштабне вторгнення рф?
– Коли розпочалася війна, робота творчих колективів у Палаці культури була поставлена на паузу. Перший місяць ніхто не розумів, що буде далі… І коли я почула, що у березні можна відновити діяльність, то прибігла до ПК. Вирішила: треба продовжувати! Натомість багато дівчат у розпачі казали: «Як ми зможемо танцювати, коли в країні таке робиться?» Спочатку прийшло тільки двоє моїх танцівниць. Але за місяць – уся група повернулася. І зараз, озираючись на минуле, дівчата зізнаються: якби не танці, психіка могла б просто не витримати…
Важливий момент: до міста приїхало багато переселенців. І дівчата-ВПО доєдналися до нашого колективу. Донецька, Луганська області, Харків… Дівчата дуже травмовані. На них було просто неможливо дивитися без сліз. Вони приїхали сюди з-під жахливих обстрілів, назавжди запам’ятавши, що таке гради та авіаційні бомби… Я не можу згадувати про це спокійно…
Ми почали займатися разом, у нашому дружному жіночому колі. І, зрештою, сталося диво. Пізніше вони розповідали: «Ілоно, коли ми тільки приїхали з дому до вашого міста, то не могли спати вночі. А як почали займатися в студії, то вже десь через місяць помітили, що можемо нормально спати!» Це дуже круто, що дівчата приходять до нас не тільки навантажувати тіло, а й психологічно себе підтримувати. Тимчасово побувши в Жовтих Водах, чимало внутрішньо переміщених осіб поїхали далі, зокрема й за кордон. Але з багатьма зв’язок і нині підтримуємо. Вони радіють нашим успіхам, пишуть: «Дівчата, ви дуже круті! Дякуємо, що ви є».
Взагалі, перший рік повномасштабного вторгнення рф був для нас особливий. Навіть, можна сказати, продуктивний. Наш колектив іще більше згуртувався. Ми долучилися до волонтерства, благодійних культурних ініціатив. Добре, що в нашому місті творче життя вирує. Плідно співпрацюємо з театром цікавих людей «Фенікс» (керівник Антоніна Івінська) та іншими об’єднаннями Палацу культури, нас підтримує директор ПК Катерина Бєлякова та начальник відділу культури виконкому Олена Кузьмінська.
– Ілоно, ви дуже цікаво розповіли про вплив занять східними танцями на психологічний стан. А який ефект для фізичного здоров’я?
– Феноменальний! Жіночки, які прийшли до нас у віці 45, 50+, зараз порівнюють свої нинішні світлини з тими, які були зроблені до початку занять, і просто радіють змінам! Вони стали підтягнуті, стрункіші, реально виглядають молодше! Набагато краще себе почувають фізично. У декого були хронічні хвороби – ледь рухалися. А зараз вони літають! І це цілком обґрунтовано: під час занять задіяна серцево-судинна система, м’язи, суглоби – працює абсолютно весь організм.
– Розкажіть, будь ласка, про творчі досягнення студії «Ясмін».
– Спочатку ми виступали на місцевому рівні. Потім почали потроху виїжджати до сусідніх міст. Першим серйозним досягненням стало здобуття гран-прі та кількох перших місць на XX ювілейному фестивалі східних сучасних танців та танців народів світу, який відбувся в Олександрії на Кіровоградщині (2024 рік). Тоді нас запросили до Києва на Міжнародний фестиваль «Інтергалактика» , організований Всеукраїнською громадською організацією “ Українська асоціація виконавців східних танців” (ГО УАВСТ), який відбувся у квітні 2025 року. Результат: 3 кубки, 2 перших і два других місця! Дівчата були просто в захваті, що ми виступаємо на сцені легендарного Жовтневого палацу! А у травні цього року ми феєрично виступили у Трускавці, де здобули гран-прі та 5 перших місць на Всеукраїнському фестивалі зі східного і сучасного танцю «Рresident’s Cup».
– Вітаю! Це чудові результати!
– Дякую! Але поділюся: ми не плануємо обмежуватися майданчиками України. Хотілося б узяти участь у фестивалях за кордоном. Тож будемо працювати далі та прагнути з любительського рівня перейти на професійний.
Наша студія відкрита і для початківців. Почався набір на хобі-клас, де дівчата зможуть розпочинати опановувати мистецтво східних танців.
Радію, що ми сформували такий особливий жіночий простір, куди можна прийти і почати рухатися під музику, отримуючи психологічне та фізичне відновлення. Танок лікує від усього! Для мене це вже не просто захоплення, а моє життя!
Олена Кубарєва,
фото з архіву Ілони Білої
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
