Комунальні борги: масштаби проблеми і нові правила

Борги українців за житлово-комунальні послуги перевищили 113 млрд гривень, а держава водночас змінює правила для власників пошкодженого війною житла. Верховна Рада ухвалила закон, який звільняє таких громадян від оплати комунальних послуг на період відновлення.

Нововведення має не лише соціальний, а й системний ефект — упорядкувати облік втрат і зменшити фінансовий тиск на постраждалих.

Що гарантує закон

25 березня парламент підтримав закон, який передбачає скасування нарахувань за житлово-комунальні послуги для мешканців пошкоджених або знищених будинків. Документ стосується випадків, коли житло стало непридатним через бойові дії, теракти чи диверсії, пов’язані зі збройною агресією росії проти України.

Закон визначає чіткий механізм: якщо багатоквартирний будинок визнано непридатним для проживання, його мешканці звільняються від оплати послуг з управління. Так само не нараховуватимуться окремі комунальні платежі, якщо фактичне користування житлом є неможливим. Окремо врегульовано процедуру фіксації пошкоджень і взаємодію між органами влади, управителями та постачальниками послуг.

Положення закону діятимуть упродовж усього періоду воєнного стану та ще один рік після його завершення.

Експерти у сфері житлово-комунального господарства зазначають, що раніше відсутність чітких правил призводила до конфліктів між споживачами і постачальниками. «Люди отримували рахунки навіть за повністю зруйноване житло. Новий закон формує єдину правову позицію і знімає ризик подвійного навантаження — коли людина втратила житло, але змушена сплачувати за неіснуючі послуги», — пояснює експерт із ЖКГ Олег Попенко.

Юристи додають, що ключовим елементом стане правильна фіксація пошкоджень. «Саме документальне підтвердження непридатності житла запускає механізм зупинки нарахувань. Без цього постачальники формально зобов’язані виставляти рахунки», — наголошує юристка у сфері житлового права Ганна Маляренко.

Збільшення вартості  послуг ЖКГ

На тлі змін у законодавстві загальна вартість комунальних послуг продовжує зростати. За даними статистики, з лютого 2025 року до лютого 2026-го тарифи в середньому підвищилисяз на 2,3%.

Найбільше подорожчало управління багатоквартирними будинками — на 13,8%. Це пояснюють як зростанням витрат на обслуговування, так і дефіцитом кадрів у сфері ЖКГ.

Також піднялися ціни на інші послуги: вивезення побутових відходів — на 3,8%, утримання і ремонт житла — на 3,5%.

Економісти зазначають, що навіть помірне зростання тарифів у поєднанні зі зниженням доходів населення створює додаткове навантаження. «Формально підвищення не виглядає значним, але в умовах війни кожен відсоток має значення. Реальні доходи домогосподарств скорочуються, і це прямо впливає на платіжну дисципліну», — коментує економіст Андрій Новак.

Зростання заборгованості

Загальна заборгованість населення за комунальні послуги сягнула 113,4 млрд грн і продовжує зростати. Лише за четвертий квартал 2025 року вона збільшилася на 12,5%.

За цей період українцям було нараховано 77,1 млрд грн, однак сплачено лише 64,1 млрд грн — це 83,1%  необхідної суми.

Найвищий рівень розрахунків зафіксовано у сфері водопостачання та водовідведення — 105,1%. Це свідчить про активне погашення раніше накопичених боргів. Натомість ситуація з оплатою тепла і гарячої води залишається критичною — рівень платежів становить лише 59,3%.

Заборгованість за опалення та гарячу воду досягла 38 млрд грн, причому лише за один квартал вона зросла на 14,7%. Значні борги також накопичені за газопостачання та його розподіл — 35,4 млрд грн (+26,8%). За електроенергію населення заборгувало 17 млрд грн (+2,7%), за водопостачання — 10,1 млрд грн (–2,8%). Іще близько 12,7 млрд грн становлять борги за управління будинками та вивезення сміття.

Фахівці пояснюють, що ключовим чинником залишається нерівномірний доступ до послуг і міграція населення. «Частина людей виїхала, але нарахування продовжувалися. Частина втратила джерела доходів. Усе це накопичується у вигляді боргів», — зазначає аналітик енергетичного ринку Володимир Омельченко.

Найбільші суми заборгованості зафіксовано у регіонах, які зазнали значного навантаження через війну. Лідером стала Дніпропетровська область — 18,3 млрд грн. Далі — Донецька область (4,1 млрд грн), Полтавська (3,4 млрд грн), місто Київ (2,9 млрд грн) та Київська область (2,1 млрд грн). У Харківській області борги становлять 1,6 млрд грн.

Експерти підкреслюють, що новий закон може частково стабілізувати ситуацію, але не розв’яже проблему боргів загалом. «Це точкове рішення для постраждалих домогосподарств. Загальна ж проблема потребує комплексної політики — від тарифоутворення до підтримки доходів населення», — підсумовує фінансовий аналітик Сергій Фурса.

Зростання заборгованості за житлово-комунальні послуги відображає не лише наслідки війни, а й накопичені структурні проблеми у сфері тарифоутворення, доходів населення та обліку споживання. Частина домогосподарств втратила житло або джерела доходу, інша — фізично не користується послугами через переміщення, однак нарахування тривалий час залишалися незмінними. У результаті формується значний розрив між виставленими рахунками та реальними можливостями їх оплати.

Запроваджені законодавчі зміни частково врегульовують ситуацію для власників пошкодженого чи знищеного житла, зокрема у частині припинення нарахувань і фіксації збитків. Водночас ці норми мають точковий характер і не вирішують питання вже накопичених боргів, а також не охоплюють значну частину споживачів, які опинилися у складному фінансовому становищі без факту руйнування житла.

Окремим викликом залишається нерівномірність розрахунків між різними видами послуг: відносно стабільна оплата водопостачання контрастує з критично низьким рівнем платежів за тепло та гарячу воду, що безпосередньо впливає на фінансову стійкість підприємств теплокомуненерго. Зростання тарифів навіть у межах кількох відсотків у поєднанні зі зниженням платоспроможності населення посилює цю диспропорцію.

Подальша динаміка боргів залежатиме від кількох факторів: відновлення економічної активності, стабільності доходів населення, ефективності механізмів обліку пошкодженого житла та узгодженості дій між органами влади і постачальниками послуг. Без системного перегляду підходів до нарахувань, компенсацій і реструктуризації боргів ризик їх подальшого накопичення зберігається.

Наталія Ковальчук,

фото з відкритих джерел