Мешканцям Дніпропетровщини розповіли про найстрашніші епідемії в історії краю (Фото)

На Дніпропетровщині продовжується онлайн-спілкування співробітників історичного музею та мешканців регіону. Днями особливу інформацію підготував відділ ДНІМ «Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області».

Музейники вирішили розповісти про відомих мешканців Катеринослава, які стали жертвами пандемій XIX століття. Найбільш страшними були епідемії холери 1848–1849 років та 1866 року. Число жертв вимірювалося тисячами осіб. Точні підрахунки, на жаль, не велися. Великою мірою постраждали бідні верстви населення Катеринослава. Але хвороба забирала життя й представників еліти, видатних людей міста.

Однією з перших жертв епідемії 1848 року в Катеринославі став колишній міський голова Федір Сафронович Дупленко. Він очолював місто в 1830–1833 роках. Це був купець, що мав у місті великий вплив та вагу в ділових колах. Крім перебування на посаді міського голови Катеринослава, Федір Дупленко прославився як один із найбільших меценатів в історії міста. За його кошти був побудований кам’яний храм – на той час найбільший у місті. У 1848 році Федір Дупленко раптово помер від холери.

Другою відомою жертвою епідемії холери 1848 року в Катеринославі став Адам Гуммель – «головний садівник» Катеринослава. Це дуже примітна особистість, нині абсолютно забута. Дата його народження невідома. Прибув він до нашого міста з міста Маннгейм у Німеччині у 1807 або 1809 роках (документи називають дві різні дати).
З цього часу і до самої смерті Гуммель створив Катеринославський Казенний Сад і був його завідувачем близько сорока років. На місці колишнього зимівника і фруктового саду Лазаря Глоби, продовжуючи «зелену традицію» на цьому місці, досвідчений садівник створив справжній Ботанічний сад.

Катеринославський сад Адама Гуммеля вважався третім за значенням у південному краї, після Нікітського в Криму та Одеського ботанічного. На жаль, після смерті Гуммеля в 1848 році від холери, Казенний сад швидко занепав. Він був поділений на дві частини – Міський сад і Технічний сад. Тільки в XX столітті сади були знову об’єднані в один парк. Нині це міський парк Лазаря Глоби.