Мінна безпека на Дніпропетровщині: виклики, рішення, результати
Україна вже сьогодні входить до трійки найзамінованіших країн світу. Через війну 23% її території залишаються потенційно небезпечними для життя.
Руїни, касетні боєприпаси, розтяжки та міни-пастки — це лише частина “спадщини”, яку залишає ворог на нашій землі. І хоча десятки тисяч саперів щоденно ризикують життям, щоб повернути поля, ліси та села до безпечного життя, попереду — ще роки очищення
Тема мінної безпеки є надзвичайно важливою і для Дніпропетровської області, яка залишається однією з уражених регіонів України. Внаслідок ворожих обстрілів, дистанційного мінування та бойових дій частина територій області потенційно забруднена вибухонебезпечними предметами. Постраждали як прифронтові райони, так і громади, що розташовані на лінії вогню або поблизу неї. Це загрожує життю людей, уповільнює відновлення інфраструктури, стримує розвиток агросектору та вимагає постійної уваги до навчання населення правил мінної безпеки. Саме тому заходи з інформування громадян, упровадження програм розмінування і популяризація активного, безпечного способу життя мають тут особливе значення.
Невтішні дані
Війна залишає після себе не лише руїни, а й вибухонебезпечну спадщину. Та на сьогодні це масштабна проблема, яка загрожує як екологічному та економічному стану країни, так і життю її населення. Адже залишені на дорогах, у полях, лісосмугах, населених пунктах, особливо поблизу лінії фронту та на деокупованих територіях, вибухонебезпечні предмети (ВНП), на кшталт дронів, гранат, наземних мін різних типів дії і зони ураження тощо, створюють смертельну небезпеку.
– Ворог дуже сильний. Але ми живі, бо ніколи не легковажимо з ним. Усе, що ми робимо, – ми діємо з великою обережністю. Україна – одна з найзамінованіших країн у світі, повне розмінування якої, за умов припинення вогню, може тривати понад 80 років, – зауважив командир команди бійців інженерно-саперного взводу, амбасадор проєкту ТИТАНИ.UA Микола Михайлець.
За даними Міністерства оборони України, станом на початок 2024 року через російську агресію 156 тисяч квадратних кілометрів території України було потенційно забруднено ВНП. Завдяки зусиллям операторів протимінної діяльності та підрозділів розмінування Сил безпеки й оборони, торік цю площу вдалося зменшити. Так, за 2024 рік 17 тисяч квадратних кілометрів території України було повернуто до використання. Понад 300 квадратних кілометрів території ідентифіковано як імовірно чи фактично забруднених, що потребують гуманітарного розмінування – планового очищення землі, щоб забезпечити безпеку людей і створити умови для відновлення нормального, безпечного життя. Підрозділи розмінування Сил безпеки та оборони виявили та знищили 227 502 ВНП, оператори протимінної діяльності – 10 923.
Проте масштаби забруднення й досі залишаються великими. Площа потенційно забруднених територій зараз складає 139 тисяч квадратних кілометрів (23%) території України. Та країна-агресор продовжує поширювати вибухонебезпечні предмети на території нашої держави. Ба більше, маємо невтішні дані щодо постраждалих. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомляє, що з лютого 2022 року вибухонебезпечні предмети забрали життя 336 людей, із них 18 дітей, а ще 825 осіб, зокрема 92 дитини, отримали поранення.
Мінна загроза для агросектору
Однією з найбільших жертв мінної небезпеки в Україні є сільське господарство, адже дві третини потенційно забруднених територій – це родючі українські поля. За свідченнями прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, Україна зазнає чималих щорічних збитків у розмірі 11,2 млрд доларів через заміновані сільськогосподарські угіддя. Українське зерно постачають у 57 країн світу, зокрема до Сомалі, Ємену, Судану та інших країн Глобального Півдня. Тож забруднені поля – це не лише виклик для локальних фермерів, а й загроза українській економіці та глобальній продовольчій безпеці.
Попри ризики, держава та міжнародні партнери роблять усе можливе, аби змінити ситуацію. Завдяки злагодженим діям саперів та технічному оснащенню, 35 тисяч квадратних кілометрів землі вже повернуто для використання аграріям. Відповідно до інформації Міністерства економіки України, в межах програми державної компенсації за розмінування, що запрацювала у вересні 2024 року, проведено аукціони за 56 заявками площею на понад 11 тисяч гектарів. Роботи тривають за 40 укладеними угодами, площею близько 9,4 тисячі гектарів. Повністю закрито 7 угод загальною вартістю 52 мільйони гривень і повернуто до використання 1102,9 га. Це три ділянки в Миколаївській області (131,4 га), дві ділянки в Київській (921,9 га), Херсонській (21,1 га) та Харківській (28,5 га) областях. У бюджеті на 2025 рік закладено ще 1 мільярд гривень на продовження програми.
– Зараз активно використовується механізоване розмінування, що може пришвидшити очищення полів. Але не завжди механізація може під’їхати, тоді використовуються піротехнічні роботи: пошук вибухонебезпечних предметів із металодетекторами. Значно ускладнює роботу велика рослинність на полях, які давно не оброблювались. А також касетні боєприпаси, які детонують, коли до них наближаються. Проте зараз партнери міжнародних компаній із гуманітарного розмінування навчають співробітників ДСНС для більш безпечного та активного виконання завдань, – зазначив начальник відділення піротехнічних робіт, групи піротехнічних робіт, частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області Олександр Бухало.
Аграрії поступово відновлюють земельні ділянки та продовжують займатися вирощуванням сільськогосподарських культур. Попри постійні ризики, вони повертаються на поля, розчищають та обробляють їх для подальшого продуктивного використання.
– Коли ми приїхали, то побачили дуже страшну картину: всі поля в ураганах, дуже багато залишків різних вибухонебезпечних предметів, картону, ящиків, – розповідає фермер Олексій Руденко, господарство якого – група підприємств, розташованих у Миколаївській та Херсонській областях. – Чекати не стали. Те, що розуміли, що безпечне – вибирали самі, вивозили КамАЗами. У разі небезпеки – телефонували ДСНС і викликали хлопців. Нині вся база – все розбомблено. Немає складів. Ворог б’є по них, думаючи, що там може бути якась техніка, але її немає. Однак усі поля розміновані, оброблені. Працюємо.
Що робить держава
Зараз на озброєнні України – понад 160 машин для механізованого розмінування, тоді як іще півтора року тому не було жодної. До розмінування залучено майже 5,5 тисячі саперів та 87 сертифікованих операторів протимінної діяльності. Партнерами України в цьому процесі є 48 країн і міжнародних організацій, які вже надали допомоги на понад 1,1 мільярда доларів США.
ДСНС у межах своїх повноважень упроваджує заходи з протимінної діяльності відповідно до Міжнародних стандартів протимінної діяльності (IMAS). Зокрема: проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота та навчання населення щодо мінної небезпеки, правил поведінки в разі виявлення вибухонебезпечних предметів; здійснюється гуманітарне розмінування територій і водних акваторій від боєприпасів та інших ВНП; виконується знешкодження та утилізація надлишкових або непридатних до використання боєприпасів; забезпечується допомога постраждалим, місцевій владі під час евакуації, відновлення інфраструктури тощо.
Важливо, що завдяки прогресу щодо очищення територій потреба у фінансуванні протимінної діяльності знизилася на майже 5 мільярдів доларів – із 34,6 до 29,8 млрд, за даними RDNA4.
Мета уряду – до 2030 року повернути 80% потенційно забруднених територій до продуктивного використання.
Однак важливим напрямом залишається навчання громадян правил мінної безпеки. Адже це нова форма громадянської відповідальності, яка може врятувати життя.
Правила безпеки
Сучасна війна в Україні має власне обличчя – це війна технологій, і передусім дронів. Безпілотні літальні апарати (БпЛА) використовуються як для розвідки, коригування вогню, доставки вантажів тощо, так і для дистанційного мінування. Так ворог може встановлювати мінні пастки далеко за межами лінії фронту, на цивільних об’єктах, дорогах, полях, навіть у покинутих будівлях, що робить будь-яку територію потенційно небезпечною.
– Ці, на перший погляд, іграшки кардинально змінили хід війни. Адже всі снаряди стали керованими, відсоток досягання цілі збільшився. І все це небезпечно, особливо коли обізнаності з правил мінно-вибухової безпеки недостатньо. Були випадки, коли ми знаходили дрони в прифронтових територіях, які навмисно мали яскраві кольори, наліпки тощо, які привертають увагу, зокрема дітей. І діти їх брали, збиралися гуртом, розглядали, – прокоментував боєць на позивний «Механік», представник інженерно-саперного взводу 248-го окремого батальйону ТРО.
Зважаючи на ризики, кожен українець має знати базові правила поведінки у потенційно небезпечних зонах:
Звертайте увагу на попереджувальні знаки – таблички, стрічки, розмітки.
Не наближайтеся та не торкайтеся підозрілих або невідомих предметів – навіть якщо вони виглядають нешкідливо.
Не підіймайте покинуті речі, адже ворог залишає міни-пастки у спорядженні, техніці, чи навіть у здавалось би на перший погляд безпечних предметах.
Одразу повідомляйте про небезпеку поліцію або ДСНС.
Не намагайтеся самостійно знешкодити підозрілий об’єкт.
Навчайте дітей правил безпеки.
– Усе, що ви бачите і не ваше – чіпати не можна, – зауважив командир команди бійців інженерно-саперного взводу, амбасадор проєкту ТИТАНИ.UA Микола Михайлець. – Це смерть. Варто давати максимум інформації, створювати групи професійних саперів, які можуть донести, дати пощупати, що лежить під ногами. Створювати групи, котрі будуть їздити по навчальних закладах.
Домедична допомога: що робити в разі мінно-вибухових травм?
– Варто мати турнікети, – зазначила керівниця громадської організації «Українське братство» Ірина Міронова. – Це є, як я вважаю, зобов’язанням. Це стосується й індивідуальної аптечки також.
Перша допомога у разі мінно-вибухових травм може врятувати життя. Що потрібно пам’ятати:
Оцініть безпеку місця події, якщо маєте таку можливість. Не наближайтеся до ще не очищеної території.
У разі кровотечі накладіть турнікет (або будь- який інший предмет, який може зімітувати його дію) якомога вище рани, зафіксуйте час накладання.
Викликайте допомогу.
Фіксуйте кінцівки у разі переломів. Імпровізовані шини можуть стати вирішальними.
Дійте швидко, адже у критичній ситуації кожна секунда має значення
Масштаби мінної загрози в Україні — безпрецедентні для Європи. Але й відповіді на цей виклик стають щораз потужнішими. Україна обʼєднує зусилля держави, партнерів і громадян, щоб повернути землю людям. Бо навіть серед руїн і загроз ми віримо: там, де сьогодні чути клацання металошукача, завтра зʼявиться паросток нового життя.
Ліана Охрименко
