На Дніпропетровщині родина опікує 46 дітей

Родина з Новомосковська, що на Дніпропетровщині опікує 46 дітей. Будинок сімейного типу вони створили 32 роки тому. З цього часу щороку брали під опіку кількох дітей. 36 дітей вже живуть окремо, 10 ще перебувають у будинку родини Лискін, повідомляє «Суспільне».

Ніна та Віталій разом 41 рік. Хотіли створити велику родину. За два з половиною роки після народження першого сина вона завагітніла другою дитиною, але втратила через нещасний випадок. Більше мати дітей Ніна не може. Тому вирішили усиновити.

«Радянський Союз, були повні дитячі будинки дітей. Але, щоб взяти дитину в родину — такої змоги не було. Нам запропонували заплатити, мій чоловік вже вирішив машину продати. Каже, давай продамо машину, але поповнимо родину, здійсниться наша мрія», — говорить Ніна Лискіна — прийомна мати.

Своєї черги на усиновлення родина Лискін так і не дочекалася. 32 роки тому їм запропонували взяти дітей під опіку. Вони взяли відразу шістьох. Наступного року ще чотирьох, і так з кожним роком родину поповнювали ще кількома дітьми. Труднощі, розповідає Ніна, виникали з першими, котрі приїжджали до них з радянських дитячих будинків.

«Вони звикли все до колективу, вони не могли висловити свою власну думку, вони питали, кажіть, що мені сказати. У них своєї думки не було. Це ж був період радянської влади. Вони навіть не розуміли чого туалетне мило кольорове, вони питали, чи можна попробувати. Вони не розуміли, чому шампунь, їм там мили голови тільки милом, і то господарським», — говорить Ніна Лискіна.

Потім Ніна і Віталій почали брати дітей, котрих соціальні служби забрали у рідних батьків. З ними виникали, розповідає жінка, вже інші проблеми.

«Те, що ми вміємо красти — ми розуміємо. Бо як би вони вижили? Що була змога, те і крали. Що ми навчилися говорити неправду — ясна річ, тому що в таких родинах правда не проходить, за правду можна було відхопити. Є труднощі, проблеми, але ми навчилися з ними боротися», — розповідає Ніна Лискіна.

«Плюси їхні — що їх багато. Кожен зі своїм характером. Подивишся на них, вони такі цікаві, такі питання ставлять, що самому смішно, а відповідати то треба, як батькові, ну і навчати важко їх», — говорить Віталій Лискін — прийомний батько.