Нескінченна гра у схованки: як навчають собак-рятувальників (Фото)

Історія співдіяльності собаки й людини нараховує багато тисячоліть. Ці небезпечні хижаки у минулому стали першими партнерами людини зі світу дикої природи. Вони охороняли отари і майно, брали участь у полюванні й військових кампаніях. Відомо, що бойові пси несли службу разом із воїнами ще у давньому Єгипті. А у 17 столітті монахи, які використовували допомогу собак у подоланні високогірного перевалу Сен-Бернар, побачили, що пси здатні знаходити людей під сніговими завалами. Саме цей момент багато хто вважає відправною точкою історії собак-пошуковців, собак-рятувальників, повідомляє “Укрінформ”.

Минули сторіччя, але навіть із появою сучасного технічного обладнання і тепловізорів – собака залишається незмінним напарником співробітників рятувальних служб.

При роботі в умовах техногенних завалів є ситуації, коли собака швидше за прилади знаходить людину і краще показує, як саме живий потерпілий розташований, що дозволяє мінімізувати ризики додаткової травматизації людини при проведенні рятувальних робіт.

На світлинах – собаки мобільного рятувального центру ДСНС України під час тренувань – малінуа Сатті, лабрадор Єва та бордер-коллі Джой. Всього на службі у кінологічній групі – дев’ять собак. За останні два роки вони врятували 29 людей. У 2014 році пошуково-рятувальний взвод успішно пройшов Міжнародні атестаційні навчання в системі ООН з питань пошуку та реагування ІНСАРАГ.

Собаки рятують людей з-під завалів зруйнованих будинків, знаходять тих, хто заблукали в лісі, беруть участь у міжнародних місіях. Вони знають багато команд, але головна серед них – «Шукай!». Як саме навчають собак-рятувальників?

«У першу чергу, собаки, яких ви бачите, – це наші домашні улюбленці, члени родини. З дитинства ми їх максимально соціалізуємо – з ними їздимо у гості, на свята і масові заходи. Ці собаки привчені сприймати людей позитивно і не чекати від них якогось зла», – розповідає Валерій Радченко, начальник пошуково-рятувальної кінологічної групи і хазяїн бельгійської вівчарки Сатті.

Поступово, з 4-8 місяців починається перший курс підготовки. Вся підготовка, як і цуценяти, так і надалі – побудована на основі гри. Вся родина допомагає правильно виховати собаку, з 8 місяців до 1,5 року вже починається спеціалізована підготовка за тим напрямком, у якому собака буде надалі працювати, в даному випадку – це пошук. Тоді собака вже має право здавати екзамени на придатність до служби.

Майбутніх чотирилапих рятувальників привчають ходити по незвичних поверхнях, упевнено почувати себе в замкненому просторі, шукати людей у лісі та під завалами. Така собі нескінченна гра у хованки. Регулярно тренуються й дорослі собаки, кінологи намагаються проводити навчання в найрізноманітніших місцях і умовах, щоб собака не звикала до типової картини і відчуттів.

«Собака привчається їздити на роботу з кінологом і скоро вже першою біжить до машини, бо ця робота – цікавіша, аніж просто чекати хазяїна вдома. Ми намагаємося так підготувати собаку, щоб їй було весь час із нами цікаво й комфортно. Щоб робота була в її сприйнятті грою, а не стресом. Тому навчання побудовано на позитивному підкріпленні. Собака, яка впоралась із завданням, отримує улюблену іграшку, ласку й увагу», – розповідає Валерій Радченко.

Особливість собаки-рятувальника полягає в тому, що вона має привчитися працювати не тільки пліч-о-пліч, а й на значній відстані від провідника-людини. У лісі площі пошуку сягають багатьох гектарів.

На світлині нижче Сатті – на навчанні знайшла людину на другому поверсі обваленої будівлі, хоча був сильний поривчастий вітер й орієнтуватись по запахах було непросто.

І в умовах лісу, й в умовах завалу собаку привчають відмічати місцезнаходження людини гавкотом. Причім, гавкати вона має довго – допоки не прийде її провідник-людина. Адже при розбиранні завалу – шумно і рятувальник, який може перебувати за кількадесят метрів і більше, просто не почує голосового сигналу у вигляді кількох «гав». Тому важливо, щоб людина, яка на навчанні грає з собакою у схованки, не віддавала одразу іграшку, а чекала, щоб собака правильно відпрацювала.

Кожен кінолог-рятувальник може дуже довго розповідати про свою собаку і якості її породи. А от тренувальний пошук людини у лісі зайняв у Джоя – менше хвилини. Його хазяйка, Олена Тарасенко, вважає бордер-коллі найрозумнішими псами. За рік служби Джой урятував трьох людей.

Намагаючись зберегти своїм улюбленцям відчуття гри і позитивне сприйняття роботи, люди рятувальники беруть весь стрес на себе – і їм важко пригадати бодай якісь історії в позитивному ключі. Бо кожен випадок, де вони потрібні, – це вже біда. Коли Сатті працювала в грудні минулого року на завалах будинку в Фастові, тоді, на жаль, знайшли вже загиблих людей. З посмішкою Валерій зміг розповісти лише, як приїхали у ліс шукати одну людину, а по ходу знайшли ще й бабцю, яка теж заблукала.

Наразі, допоки з іншими видами мотивації – складнощі, в цій професії затримуються лише люди, які працюють за покликанням. А з ними – їхні вірні чотирилапі друзі.

Олена Худякова,

Фото автора