Новомосковська об’єднана ДПІ повідомляє

Питанням переміщення (пересилання) товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях присвячено главу 36 та інші статті Митного кодексу.

Залежно від наявності перевізника, відправника, одержувача, а також договору на перевезення визначаються способи переміщення товарів, тобто товари можуть переміщуватись у:

• ручній поклажі;
• супроводжуваному багажі;
• несупроводжуваному багажі;
• міжнародних поштових відправленнях;
• міжнародних експрес-відправленнях;
• вантажних відправленнях.

Таким чином, стає зрозумілим, що переміщення товарів у МПВ і переміщення товарів у МЕВ — це різні способи переміщення товарів, які мають свої суттєві відмінності.

ЗАБОРОНИ ТА ОБМЕЖЕННЯ

Згідно з частиною першою ст. 235 Митного кодексу забороняється переміщення (пересилання) у МПВ та МЕВ:

• товарів, заборонених зазначеним Кодексом та іншими законодавчими актами України відповідно до ввезення на митнутериторію України або вивезення з цієїтериторії;
• товарів, відправлених з порушенням митних правил;
• товарів, щодо яких відсутні відповідні дозвільні документи, у разі застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
• товарів, які за результатами проведення видів контролю, зазначених  у  частині першій ст. 319 Митного кодексу, не можуть бути пропущені через митний кордон України;
• товарів (одяг, взуття тощо), що були у використанні та перебувають у брудномустані, які за своїми ознаками можуть становити небезпеку для працівників  поштового зв’язку, без документів про проведену фумігацію;
• товарів, що підпадають під визначення 1 — 24 груп УКТ ЗЕД, які переміщуються (пересилаються) на адресу громадян, крім продуктів харчування загальною  вагою не більше 10 кг в упаковці виробника. Таким чином, при переміщенні товарів через   митний   кордон  України  у  МПВ та МЕВ застосовуються заборони та обмеження, що встановлені й для товарів, переміщуваних іншими способами.

Водночас щодо МПВ як специфічного способу переміщення товарів Митним кодексом передбачено додаткові заборони. Так, не дозволяється переміщення (пересилання) у МПВ товарів, заборонених до пересилання відповідно до актів Всесвітнього поштового союзу, а також товарів, відправлених з порушенням вимог нормативно-правових актів з питань надання послуг поштового зв’язку (частина друга ст. 235 Митного кодексу).

ПЕРЕСИЛАННЯ ЛІТІЄВИХ ЕЛЕМЕНТІВ І БАТАРЕЙ

Як зазначено у п. 1.2 ст. 18 Конвенції, винятки із встановлених цією статтею заборон визначено у відповідних регламентах.

Розглянемо деякі з них, зокрема ті, що стосуються пересилання літієвих елементів і літієвих батарей (тобто в цілому пересилання літієвих елементів і літієвих батарей не дозволяється, але як виняток — допускається при дотриманні низки умов).

У Регламенті письмової кореспонденції цим питанням присвячено статті РК 131 — РК 136. Зокрема, згідно з п. РК 132.3 ст. РК 132 цього Регламенту не більше чотирьох літієвих елементів або двох літієвих батарей, що містяться в обладнанні, допускаються до вкладення в письмову кореспонденцію та поштові посилки на таких умовах:

• для елемента з    металевим    літієм або сплавом літію вміст літію не має перевищувати 1 г, а для літій-іонного елемента номінальна енергія у ват-годинахне повинна перевищувати 20 Вт-год;
• для батареї з металевим літієм або сплавом літію загальний вміст літію не має перевищувати 2 г, а для літій-іонної батареї номінальна енергія у ват-годинах не повинна перевищувати 100 Вт-год. На літій-іонних батареях, які відповід­ють умовам цього положення, номінальну енергію у ват-годинах має бути зазначено на зовнішній оболонці;
• елементи й батареї, якщо вони вмонтовані в обладнання, мають бути захищені від ушкоджень і коротких замикань; обладнання повинно мати ефективні засоби, що захищають його від випадкового включення. Якщо батареї вмонтовано в обладнання, воно повинно мати міцну зовнішню упаковку, виготовлену з відповідних матеріалів, виготовлення і міцність яких адаптовано до обсягу упаковки і передбаченого використання, якщо тільки еквівалентний захист батареї не забезпечено обладнанням, в якому вона перебуває;
• кожен елемент або батарея повинні бути такого типу, щодо яких підтверджено, що вони відповідають вимогам проходження кожного випробування підрозділу 38.3 третьої частини Керівництва з випробовувань і критеріїв ООН.

Статтею РК 136 зазначеного Регламенту також встановлюються умови приймання відправлень письмової кореспонденції, що містять літієві елементи і батареї, вмонтовані в обладнання:

• письмова кореспонденція, що  містить літієві металеві або літій-іонні елементиі батареї, вмонтовані в обладнання, упаковуються   залежно   від   випадку   відповідно до розділу II «Літій-іонні елементи і батареї» Інструкції з пакування 967 або розділу II «Елементи й батареї з металевим літієм» Інструкції з пакування 970 чинного видання Технічних інструкцій з безпечного перевезення небезпечних вантажів повітрям, опублікованих Міжнародною організацієюивільної авіації (ІКАО). Відправники повинні керуватись останнім виданням цих Інструкцій;
• забороняється перевезення пошкоджених або ідентифікованих виробником як такі, що не відповідають вимогам безпеки елементів і батарей, вмонтованих в обладнання, щодо яких не виключено можливість небезпечного виділення  тепла, займання або короткого замикання.

Статтею РК 148 цього Регламенту додатково встановлено таке:

предмети, що зазначені у Рекомендаціях з перевезення небезпечних товарів, складених ООН, за винятком певних небезпечних товарів, передбачених цим Регламентом, а також предмети, зазначені в Технічних інструкціях ІКАО та у Регламенті з перевезення небезпечних товарів Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА), розглядаються як небезпечні товари на підставі положень пп. 18.3.1 п. 18.3 ст. 18 Конвенції, і їх вкладення у відправлення письмової кореспонденції заборонено.

У Регламенті поштових посилок про небезпечні вантажі, що допускаються до пересилання у виняткових випадках, йдеться у статтях РП 119 – РП 123.

При цьому порядок переміщення в поштових посилках літієвих елементів та літієвих батарей встановлено п. РП 120.3 ст. РП 120 цього Регламенту, а умови приймання посилок, що містять літієві елементи і батареї, вмонтовані в обладнання, — ст. РП 123, а саме:

• не більше чотирьох літієвих елементівабо двох літієвих батарей, що містятьсяв обладнанні, допускаються до вкладення в письмову кореспонденцію та поштові посилки на таких умовах:

для елемента з металевим літієм або сплавом літію вміст літію не має перевищувати 1 г, а для літій-іонного елемента номінальна енергія у ват-годинах не повинна перевищувати 20 Вт-год;

для батареї з металевим літієм або сплавом літію загальний вміст літію не має перевищувати 2 г, а для літій-іонної батареї номінальна енергія у ват-годинах не повинна перевищувати 100 Вт-год. На літій-іонних батареях, які відповідають умовам цього положення, номінальну енергію у ват-годинах має бути зазначено на зовнішній оболонці;

• елементи й батареї, якщо вони вмонтовані в обладнання, повинні бути захищені від ушкоджень і коротких замикань; обладнання повинно мати ефективні засоби, що захищають його від випадкового включення. Якщо батареї вмонтовано в обладнання, воно повинно мати міцнузовнішню упаковку, виготовлену з відповідних матеріалів, виготовлення і міцність яких адаптовано до обсягу упаковки і передбаченого використання, якщо тільки еквівалентний захист батареї не забезпечено обладнанням, в якому вона перебуває;
• кожен елемент або батарея повинні бутитакого типу, щодо яких підтверджено, що вони відповідають вимогам проходження кожного випробування підрозділу 38.3 частини третьої Керівництва з випробовувань і критеріїв ООН (п. РП 120.3 ст. 120 Регламенту поштових посилок).

Умови  приймання  посилок,  що  містять літієві елементи і батареї, вмонтовані в обладнання (ст. РП 123 цього Регламенту):

• посилки, що містять літій-металеві або літій-іонні елементи і батареї, вмонтовані в обладнання, упаковуються залежно від випадку відповідно до розділу II «Літій-іонні елементи і батареї» Інструкції з пакування 967 або розділу II «Елементи й батареї з металевим літієм» Інструкції з пакування 970 чинного видання Технічних інструкцій з безпечного перевезення небезпечних вантажів повітрям ІКАО. Відправники повинні керуватись останнім виданням цих Інструкцій;
• забороняється перевезення пошкоджених або визначених виробником як несправні з міркувань безпеки елементіві батарей, вмонтованих у обладнання,щодо яких не виключено можливість небезпечного виділення тепла, займанняабо короткого замикання.

ЗАБОРОНИ У НАЦІОНАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ

Актами законодавства України з питань надання послуг поштового зв’язку також встановлено заборони щодо пересилання товарів у МПВ, при цьому деякі норми посилаються чи повторюють вимоги Конвенції, а інші — доповнюють їх.

Відповідно до ст. 141 Закону № 2759 забороняються до пересилання у МПВ вкладення, які можуть становити загрозу життю та здоров’ю людей, призводити до знищення чи псування (пошкодження) інших поштових відправлень та поштового обладнання. Перелік вкладень, заборонених до пересилання у поштових відправленнях, порядок їх вилучення із поштових відправлень та розпорядження ними визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 37 Правил № 270 у МПВ забороняється пересилати:

• вогнепальну зброю усіх видів і боєприпаси до неї, холодну зброю та інші предмети, спеціально призначені для  нападу та оборони (кастети, стилети, балончики з рідиною паралітичної дії тощо), вибухові, легкозаймисті або інші небезпечні речовини, якщо інше не передбачено законодавством;
• наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори, включені Державною службою України з контролю за наркотиками до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства, та радіоактивні речовини;
• дозволи на право носіння зброї, трудові книжки, військові квитки,  документи, що посвідчують особу (крім паспортів громадянина України для виїзду за кордон);
• інші предмети, ввезення яких заборонено до країн відповідно до законодавства та актів Всесвітнього поштового союзу;
• живих тварин;
• спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

У міжнародних посилках, бандеролях, мішках «М» забороняється пересилати письмові повідомлення, що мають характер ділового і особистого листування, а також будь-яку кореспонденцію, яка не належить відправникам або адресатам, за винятком рахунків та описів вкладення (п. 38 Правил № 270).

ВАЛЮТНІ ЦІННОСТІ

Главою 3 Інструкції № 148 встановлено, що дозволяться пересилати в Україну та за межі України готівку в МПВ та МЕВ з оголошеною цінністю з дотриманням вимог Правил № 270:

• фізичним та юридичним особам (крім уповноважених банків) у сумі, що не перевищує в еквіваленті 300 євро;
• уповноваженим банкам.

МПВ та МЕВ, у які вкладено готівку в сумі, що перевищує встановлені Інструкцією № 148 норми, отримувачам не видаються, а повертаються відправникам.

Тобто через митний кордон України дозволяється пересилати готівку лише у МПВ з оголошеною цінністю (а не цінним листом) у сумі, що не перевищує 300 євро. У разі пересилання у відправленні з оголошеною цінністю готівки у межах зазначених норм відправник повинен заповнити митну декларацію СІМ 23.

Переміщення банківських металів у МПВ та МЕВ Інструкцією № 148 не передбачено.

 КОНТРАФАКТНІ І ПІРАТСЬКІ ПРЕДМЕТИ

Питанням сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України присвячено розділ XIV Митного кодексу (статті 397 – 403).

Згідно з частиною другою ст. 397 зазначеного Кодексу митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону (далі — ОПІВ) та ввозяться на митну територію України або вивозяться з її митної території, здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Слід зауважити, що фактично всі товари, які переміщуються через митний кордон України, прямо чи опосередковано містять ОПІВ. Щодо заходів, пов’язаних із призупиненням митного оформлення товарів, регламентованих ст. 399 Митного кодексу, то їх застосування передбачає обов’язкове попереднє подання заяв правовласниками. Відповідно до ст. 398 зазначеного Кодексу саме на підставі заяв правовласників ДФС веде Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону (далі — Митний реєстр).

Правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи може бути порушено його права на ОПІВ, має право подати до ДФС заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на ОПІВ шляхом внесення відповідних відомостей до Митного реєстру.

Після реєстрації ОПІВ у Митному реєстрі митниці на підставі даних цього реєстру вживають заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів.

Як це відбувається, розглянемо далі.

У разі якщо митниця на підставі даних Митного реєстру виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред’явлених для митного контролю та митного оформлення, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цієї митниці (ст. 399 Митного кодексу).

Заходи, пов’язані з призупиненням митного оформлення відповідно до положень розділу XIV цього Кодексу, застосовуються митницями щодо товарів, які ввозяться на митну територію України для вільного обігу або вивозяться для вільного обігу за межі митної території України. Водночас є винятки. Зокрема, не підлягає призупиненню митне оформлення таких товарів:

• особистих речей громадян;
• товарів, які містять ОПІВ та переміщуються через митний кордон України для власного використання громадянами і не призначені для виробничої чи іншої підприємницької діяльності, сумарна вартість та/або вага яких не перевищують обмежень, встановлених частиною першою ст. 374 Митного кодексу;
• припасів.

Зауважимо, що жоден із зазначених винятків не може бути застосовано до переміщення товарів у МПВ та МЕВ. Крім того, вищенаведені норми розділу XIV Митного кодексу жодним чином не пов’язані з формою декларування товарів, які переміщуються через митний кордон України і містять ОПІВ (письмовою чи усною на підставі товаросупровідних документів).

Таким чином, за наявності ознак порушення прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів у МПВ та МЕВ (у тому числі тих, що надходять на адреси громадян) митне оформлення таких товарів має бути призупинено незалежно від кількості та вартості (за винятком випадків, коли за заявою правовласника у Митному реєстрі встановлено граничні показники кількості та/або вартості таких товарів. Наприклад, зазначено, що призупинення не застосовується при переміщенні 1 (однієї) одиниці певного товару тощо).

Інформація щодо таких товарів перевіряється митницею на відповідність даним Митного реєстру з урахуванням заявлених правовласником кодів товару, що містить ОПІВ, а також класів таких товарів за Міжнародною класифікацією товарів і послуг (для торгових марок).

 ВІДСТЕЖЕННЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ МПВ

Крім зазначеного хотілося б звернути увагу ще на деякі положення щодо МПВ, які не впливають на виконання митних формальностей, але можуть мати значення для відправників та одержувачів МПВ. Положення, про які йтиметься далі, не стосуються МЕВ, оскільки всі МЕВ реєструються в базі експрес-перевізника і відслідковуються в його мережі.

Щодо МПВ, то всі поштові відправлення можна розподілити на дві групи: МПВ, що відслідковуються, і МПВ, що не відслідковуються.

Відповідно до актів Всесвітнього поштового союзу всі МПВ можна умовно поділити на дві основні категорії:

• письмова кореспонденція;
• поштові посилки.

У свою чергу до відправлень письмової кореспонденції належать:

• пріоритетні й непріоритетні  відправлення вагою до 2 кг;
• листи, поштові картки, друковані видання та дрібні пакети вагою до 2 кг;
• відправлення для сліпих вагою до 7 кг;
• спеціальні мішки, що  містять  газети, періодичні  видання,  книги  й  подібну друковану продукцію для того самого одержувача за тією самою адресою, щомають назву «мішки М», вагою до ЗО кг.Також усі МПВ поділяються на:
• реєстровані (з можливістю відстежен-ня);
• нереєстровані (без можливості відсте-ження).

Відповідно до п. 2 Правил № 270:

• реєстроване поштове відправлення — поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачеюрозрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку;
• розрахунковий документ — документв становленої відповідно до Закону проРРО форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштовогозв’язку.

Ці подробиці наведено для того, аби звернути увагу громадян на те, що незалежно від виду відправлення головне для одержувача МПВ — чи є МПВ реєстрованим. Лише переміщення реєстрованих МПВ відстежується, але повідомлення відправником за кордоном одержувачу в Україні реєстраційного номера МПВ не завжди означає, що воно є реєстрованим. Із чим це пов’язано?

Необхідність ідентифікації окремих поштових відправлень вперше виникла в контексті поштових продуктів, які вимагають індивідуального відстеження. До таких МПВ належать, зокрема, відправлення ЕМ5, посилки, реєстровані відправлення, відправлення з оголошеною цінністю тощо.

Вимога ідентифікації задовольняється за рахунок визначення і використання 13-символьного ідентифікатора поштового відправлення, про який йдеться у Технічному стандарті 310 Всесвітнього поштового союзу (далі — Технічний стандарт S10) ).

Зареєстрованому МПВ у країні відправлення присвоюється унікальний 13-значний номер для відстеження (трек-номер), за яким можна контролювати переміщення МПВ від відправника до одержувача, використовуючи сервіси національних поштових операторів цих країн або незалежні сервіси для відстеження.

Посилки, а також будь-які відправлення через ЕМS — це завжди реєстровані відправлення, а ось письмова кореспонденція може бути як реєстрованою, так і нереєстрованою.

Тобто відстежувати рух МПВ з використанням сервісів відстеження можливо тільки для МПВ, яким присвоєно ідентифікатор поштового відправлення (саме міжнародного відправлення), і за наявності в одержувача відомостей про цей ідентифікатор для відстеження. Процес переходу із зовнішньої поштової системи найкраще відстежувати на сайті пошти відправника, а потім для отримання більш оперативної інформації — на сайті пошти одержувача (хоча у відправника вона теж оновлюється, але не так оперативно).

 СТРУКТУРА ТРЕК-НОМЕРА

Згідно з Технічним стандартом S10 трек-номер МПВ складається з дев’яти цифр і чотирьох літер. Наприклад: RА123456785GВ.

Структура трек-номера:

де X — літери, а * — цифри.

Перші дві великі латинські літери позначають тип поштового відправлення. Ось основні з них:

——————————————————————————————————————————

LA – LZ      Нереєстроване МПВ письмової кореспонденції      Не відстежується

RA – RZ      Реєстроване МПВ письмової кореспонденції          Відстежується

VA – VZ      Реєстроване МПВ письмової кореспонденції           Відстежується

(відправлення з оголошеною цінністю)

CA – CZ       Реєстроване МПВ (посилка)                                       Відстежується

EA – EZ        Реєстроване МПВ, оформлене як ЕМS                     Відстежуєтьс

——————————————————————————————————————————

У Технічному стандарті S10 наводиться така узагальнена інформація про значення ідентифікатора залежно від виду МПВ (табл. 2):

Таблиця 2

——————————————————————————————————————————-

Вид відправлення                       Значення                                   Допустимі служби

                                                      ідентифікатора

——————————————————————————————————————————

EMS                                               EA-EZ                                               EMS

LA-LZ                                          Нереєстроване МПВ

——————————————————————————————

MA-MZ                                            M – мішки

——————————————————————————————

QA – QM                         IBRS (International Business Reply Service)

—————————————————————————————–

RA – RZ                               Реєстрована письмова кореспонденція

—————————————————————————————–

Письмова кореспонденція, крім пунктів

LA – LZ (Express),

Письмова кореспонденція                                                                     MA – MZ (M – мішки)

QA – QM (IBRS)

UA – UZ                                        RA – RZ (зареэстрований)

VA – VZ (відпраілення з оголошеною

цінністю), які підлягають митному

контролю, супроводжуються

декларацією

CN 22 або CN 23

—————————————————————————————–

VA – VZ                            Реєстрована письмова кореспонденція

(відправлення з оголошеною цінністю)

CA – CZ                                             Поштові послуги

Посилки                                        ————————————————————————————–

HA – HZ                           Посилки електронної комерції

AV – AZ

Коди, виділені лише                        BA – BZ

для внутрішнього/двосторон-         DA – DZ

нього/багатостороннього                 GA                                 Лише для внутрішнього/двостороннього/

використання                                    GD                                    багатостороннього використання

NA – NZ

PA – PZ

ZA – ZZ

 

При цьому за наявною в Технічному стандарті S10 інформацією з метою зменшення ризику виникнення плутанини між штрих-кодами ідентифікатора S10 та іншими штрих-кодами (зокрема даними ідентифікаторів ІSО/ІЕС 15418) зарезервовані і не можуть бути призначені як допустиме значення ідентифікатора такі символьні комбінації: JА – JZ; КА – КZ; SА – SZ; ТА – ТZ і WA – WZ.

Після двох великих латинських літер далі в трек-номері зазначається восьмизначний цифровий унікальний номер МПВ. Згідно з правилами Всесвітнього поштового союзу він не може повторюватись принаймні протягом одного року. Остання (дев’ята) цифра — це код (контрольна цифра), який вираховується за допомогою певної математичної функції від номера відправлення.

Закінчується трек-номер також двома великими латинськими літерами, які скорочено позначають країну відправника згідно зі стандартом ISO 3166-1-аlраha-2 соdе. Наприклад, UА — Україна, СN — Китай, SG — Сінгапур, GВ — Велика Британія, DЕ – Німеччина, US – США тощо.

Слід мати на увазі, що за трек-номером МПВ неможливо визначити країну одержувача. Таку можливість не передбачено у структурі трек-номера.

Дуже часто громадяни у своїх зверненнях до ДФС посилаються на номери МПВ, що повідомлені їм відправниками, але не відстежуються в Україні. Інколи МПВ просто не надійшло в Україну на час звернення, але найчастіше громадяни мають номер внутрішньої реєстрації МПВ у країні відправлення.

Наприклад, уповноважений поштовий оператор США — національна поштова служба United States Postal Service (USPS) використовує свої номери для відстежен-ня на офіційному інтернет-сайті USPS переміщення МПВ винятково в межах країни відправлення — США. З метою відстеження відправником/одержувачем МПВ на сайтах національних поштових операторів країн призначення USPS пропонує при оформленні відправлення замовляти спеціальну тарифіковану послугу Registered МаіІ.

Така практика застосовується й іншими операторами в країнах відправлення.

Подібну інформацію можна знайти також на сайті національного оператора України — Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта».

Зокрема, Укрпошта звертає увагу на зростання серед громадян України попиту на придбання товарів через Інтернет. Під час вибору способу доставки МПВ з Китаю рекомендується повідомити продавця про те, що доставка в Україну обов’язково повинна здійснюватись за допомогою ePacket China Post, тому що відправлення еРасkет — це послуга з пересилання невеликих пакетів масою до 2 кг, і оформлені таким чином МПВ є рекомендованими, їх можна відстежити через спеціалізований онлайн-сервіс на сайті Укрпошти за допомогою трек-номера. За інформацією Укрпошти, на сьогодні для споживачів тільки цей вид відправлення гарантує швидку доставку товарів. Якщо не обрати зазначену послугу, то продавець відправить товар в інший спосіб, який не дасть змоги відстежити весь шлях пересилання товару.

ВТРАТА ПОСИЛКИ ТА/АБО ПОРУШЕННЯ СТРОКІВ ЇЇ ДОСТАВКИ

Насамкінець слід зупинитися на питанні про порядок відшкодування збитків у разі втрати посилки та/або порушення строків її доставки.

Варто ще раз наголосити на вимогах законодавства України, якими передбачено, що заяви фізичних та юридичних осіб розглядаються в порядку, встановленому законодавством:

——————————————————————————————————————————

щодо матеріальних претензій, порядку                                    операторами поштового зв’язку

і термінів проходження міжнародного

поштового відправлення

щодо нарахованих митних платежів і                                          митними органами

затриманих чи вилучених митницею предметів

——————————————————————————————————————————-

 

Зазначені норми базуються на правових, соціально-економічних та організаційних основах діяльності у сфері надання послуг поштового зв’язку, визначених Конвенцією, Законом № 2759, Правилами № 270, а також Положенням № 680/108.

Саме ці нормативно-правові акти містять положення, згідно з якими:

• лише оператор поштового зв’язку маєправо надавати інформацію про поштове відправлення, поштовий переказ, відправника (найменування, поштова адреса) і лише адресату або його законному представнику за його заявою;
• лише оператор поштового зв’язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв’язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв’язку (в тому числі у разі втрати МПВ чи його вкладення, порушення порядку і термінів проходження відправлень);
• саме оператору поштового зв’язку адресат має право подати заяву про розшук відправленого йому реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу (за додаткову плату). Тобто у разі виникнення подібних питань громадянам  необхідно  звертатись до оператора поштового зв’язку, послугами якого скористався відправник при відправленні МПВ, або до оператора поштового зв’язку України, з яким цим іноземним оператором укладено угоду (договір) про обмін МПВ.

Декларування доходів, одержаних в іноземній валюті

Новомосковська ОДПІ повідомляє, що порядок оподаткування іноземних доходів регламентується пунктом 170.11 статті 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 ПКУ, сума іноземних доходів включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та сплатити з одержаних доходів податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів (п.164.4 ст.164 ПКУ).

Суми податку на доходи, отримані з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі відсутності у платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами (п.п.170.11.2 п.170.11 ст.170 ПКУ).

Сума податку з іноземного доходу платника податків – резидента, сплаченого за межами України протягом податкового (звітного) періоду, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податків відповідно до законодавства України (п.п.170.11.4 п.170.11 ст.170 ПКУ).

Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань платника такі податки, сплачені в інших країнах (п.п.170.11.3 п.170.11 ст.170 ПКУ):

– податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

– поштові податки;

– податки на реалізацію (продаж);

– інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

У Декларації за 2016 рік громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік і визначають податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5%.

 Зміни, внесені з 01.01.2017, для платників єдиного податку  

Новомосковська ОДПІ звертає увагу, що Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», які набрали чинності з 01.01.2017, крім окремих норм, внесено зміни до податкового законодавства, зокрема, у частині спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Основними змінами в оподаткуванні платників єдиного податку, внесеними з 01.01.2017 є:• встановлення ставки єдиного податку для платників першої групи у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (до внесених змін ставка встановлювалась до розміру мінімальної заробітної плати), для платників другої групи залишена діюча прив’язка до розміру мінімальної заробітної плати;• на 15% підвищено ставки єдиного податку для платників четвертої групи;• до бази оподаткування єдиним податком для платників четвертої групи застосовується коефіцієнт 1,124; • скасовано обмеження для перебування на спрощеній системі оподаткування, як платники єдиного податку четвертої групи, для суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з виробництва електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25% доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);• при розрахунку загальної кількості найманих осіб у фізичної особи – підприємця, який є платником єдиного податку, не враховуватимуться працівників, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період;• уточнено, що останнім податковим періодом платника єдиного податку, який припиняє свою підприємницьку діяльність, та відповідно останнім періодом, за який він повинен сплатити єдиний податок, вважається той податковий період, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;• встановлено обов’язок використання реєстраторів розрахункових операцій при реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;• земельні ділянки, розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та які перебувають у власності та/або користуванні платників єдиного податку четвертої групи, не є об’єктом оподаткування єдиним податком у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію;• з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

Зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році

Новомосковська ОДПІ звертає увагу, що Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та №1795-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі», а також від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесені зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які набули чинності 01.01.2017.

Так, зокрема, уточнено та доповнено поняття, визначені статтею 14 ПКУ.

Законом №1797 внесено зміни до підпункту 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ щодо уточнення ознак безнадійної заборгованості та викладено у новій редакції підпункти «г» і «ґ» стосовно визначення заборгованості фізичних осіб, які відповідають ознакам безнадійної заборгованості, зокрема:

– конкретизовано, що не є безнадійною заборгованістю прощена кредитором заборгованість фізичних осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і якщо період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки (п.п.«г» п.п.14.1.11 ст.14 Кодексу);

– зменшено з 50% до 25% встановленої на 1 січня звітного податкового року мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік) розмір заборгованості фізичних осіб, у межах якого заборгованість визнається безнадійною (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб) (п.п.«ґ» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Крім того, Законом №1791 підпункт 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ доповнено визначенням безнадійної заборгованості банків, до якої може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за якими прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

– пов’язаних з таким кредитором;

– які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

– які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Законом №1797 до пункту 14.1 ст.14 ПКУ внесено зміни, якими уточнено:

– поняття деривативів та визначено, що стандартна (типова) форма деривативів затверджується Кабінетом Міністрів України (п.п.14.1.45 п.14.1 ст.14 ПКУ);

– що особами, які здійснюють виплату дивідендів, є не лише емітенти корпоративних прав, а й інші юридичні особи. Також розширено поняття платежів, прирівняних до дивідендів, та визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини) (п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Пункт 14.1 ст. 14 ПКУ доповнено новими поняттями:

– державні цінні папери – облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов’язання України, емітовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику (п.п.14.1.44¹ п.14.1 ст.14 ПКУ).

– термін «нерезиденти, що мають офшорний статус» (нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, крім нерезидентів, які надали платнику податку виписку з правоустановчих документів, легалізовану у встановленому законодавством порядку, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента) визначено у п.п.14.1.122¹, яким доповнено п.14.1 ст.14 ПКУ, та відповідно виключено з п.п.141.4.9 п.141.4 ст.141 розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ. Отже, цей термін з 01.01.2017 використовується для цілей усього ПКУ, а не тільки для цілей розділу III ПКУ;

– дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, та складові доходу від операцій з випуску та проведення лотерей визначено у новому п.п.14.1.271, яким доповнено п.14.1 ст.14 ПКУ.

З пункту 14.1 ст.14 ПКУ виключено поняття «нематеріальні активи», яке у редакції ПКУ до 01.01.2017 визначалось у п.п.14.1.120.

Більше роз’яснень про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році надано Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) у листі від 08.02.2017 №2991/7/99-99-15-02-01-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

 Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, –

деякі зміни до Податкового кодексу України

Новомосковська ОДПІ повідомляє, що Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), які набрали чинності з 01.01.2017, внесено зміни, зокрема, у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, змінами, внесеними до статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), передбачено, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПКУ).

Крім того, Законом №1791 встановлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік згідно із Законом №1791 встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

Разом з тим у 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону №1791, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пунктів 4.1 та 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 ПКУ та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до змін, внесених Законом №1797, доданим до пункту 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ підпунктом 38.6 визначено, що об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно із статтею 266 ПКУ вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.

Реалізація пального: податкові зміни – 2017

Новомосковська ОДПІ інформує, що Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», які набрали чинності з 01.01.2017, внесені законодавчі зміни, зокрема, з акцизного податку.

Так, продаж пального в ємностях до 2 л не вважається реалізацією пального. Для цілей оподаткування акцизним податком внесено зміни до визначення терміну «реалізація пального», відповідно до яких реалізацією пального не вважаються операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального у споживчій тарі ємністю до 2 л (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (абзац другий п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Таким чином, суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію пального у споживчій тарі ємністю до 2 л (включно) (крім виробників такого пального), не є платниками акцизного податку з реалізації пального та на них не поширюються норми ПКУ щодо реєстрації як платників акцизного податку з реалізації пального, складання та реєстрації акцизних накладних, обов’язковості подання декларації акцизного податку.

Водночас підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 20¹, відповідно до якого:

– до осіб, які реалізують пальне в ємностях до 2 л, не застосовуються штрафні санкції за здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку, передбачені п.117.3 ст.117 ПКУ, та штрафні санкції за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, передбачені ст.120² ПКУ;

– зазначені штрафні санкції не застосовуються з дати виникнення зобов’язання щодо реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку з реалізації пального або реєстрації акцизних накладних, розрахунків коригування.

Змінами, внесеними до п.231.1 ст.231 ПКУ, уточнено випадки, в яких акцизні накладні обов’язково складаються платниками податку на обсяги пального, зокрема:

– використаного для власного споживання;

– реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених ст.229 ПКУ, якою передбачено нульову ставку акцизного податку залежно від напрямів використання підакцизних товарів.

Також встановлено обов’язок виробника пального у споживчій тарі ємністю до 2 л (включно) складати акцизну накладну на обсяги такого пального.

Для пального, яке відвантажується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ:

– акцизні накладні можуть бути виписані в межах ліміту квот, встановлених Кабінетом Міністрів України для отримувачів такого пального (п.232.3 ст.232 ПКУ);

– у заявках на поповнення обсягу залишку пального сума акцизного податку не вказується, тобто для такого пального сума акцизного податку не є обов’язковим реквізитом такої заявки (п.п.«з» п.п.232.4.1 п.232.4 ст.232 ПКУ) і, відповідно, не потребує попереднього перерахування сума цього податку до бюджету.

Роздрібний акцизний податок з пального скасовано – акцизний податок з роздрібного продажу пального (0,042 євро за 1 л, який сплачувався до місцевих бюджетів за місцезнаходженням АЗС та/або АГЗС) перенесено до основної ставки акцизного податку, що сплачується виробниками та імпортерами.

Водночас на суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію пального та не є платниками акцизного податку з роздрібного продажу пального, продовжують поширюватися норми ПКУ щодо функціонування системи електронного адміністрування реалізації пального (крім тих, які реалізують тільки пальне у ємностях до 2 л). Такі суб’єкти господарювання не заповнюють розділ ІІ додатка 6 до декларації акцизного податку «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів».

Звертаємо увагу, що зазначені норми поширюються лише на операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального, здійснені після 01.01.2017.

 Щодо індексації у 2017 році нормативної грошової оцінки землі

для платників єдиного податку 4 групи

Новомосковська ОДПІ інформує, що Міністерство фінансів України у листі від 19.01.2017 №31-11150-09-10/1342 (далі – лист №31) повідомило про індексацію у 2017 році нормативної грошової оцінки землі для платників єдиного податку 4 групи у зв’язку зі змінами податкового законодавства, які набули чинності з 01.01.2017 відповідно до Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році».

Пунктом 292¹.2 статті 292¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування єдиним податком для платників 4 групи (сільськогосподарських товаровиробників) є нормативна грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ.

Статтею 289 ПКУ визначається загальний порядок індексації нормативної грошової оцінки земель в цілях застосування податкового законодавства, а саме: передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель визначається виходячи із значення індексу споживчих цін за попередній рік.

За інформацією Державної служби статистики України індекс споживчих цін за 2016 рік становив 112,4 %.

Підрозділами 6 та 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлені особливості справляння плати за землю та єдиного податку відповідно.

Так, з 01.01.2017 при розрахунку плати за землю враховуються наступні особливості:

1) індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовується із значенням 120 відсотків (пункт 6 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ);

2) індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням (пункт 8 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ з урахуванням змін з 01.01.2017):

– для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) – 100 %;

– для земель несільськогосподарського призначення – 106 %.

Разом з тим, пунктом 5 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено особливості індексації нормативної грошової оцінки земель з метою нарахування єдиного податку. Зокрема, встановлено, що індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком 4-ої групи, застосовується із значенням 100 %.

Враховуючи, що ПКУ не встановлено інших особливостей визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі з метою оподаткування єдиним податком для платників 4 групи, з 01.01.2017 при нарахуванні єдиного податку платникам 4-ої групи коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі доцільно визначати з урахуванням таких значень індексів споживчих цін:

– за 2015 рік – 100 %;

– за 2016 рік – 112,4 %.

Лист №31 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням