Опорні школи: раціональний підхід чи якість освіти
Наша область стоїть перед початком реалізації однієї з найголовніших реформ – реформи освіти. Мова йде передусім про опорні школи.
Запрацюють у вересні
Майже місяць тому «Вісті» звернулися з запитом до департаменту освіти та науки ОДА з проханням пояснити мету створення опорних шкіл. Тоді інформація, що надали спеціалісти, містила лише законодавчі положення та статути для філій та опорних шкіл. Також повідомлялося, що на 21 червня 2016 р. в області планується створення лише 7 таких закладів. До середини липня їх кількість збільшилася вдвічі. Зокрема, вже в новому навчальному році в регіоні запрацюють 14 опорних шкіл, які об’єднають 27 філій – у Васильківському, Верхньодніпровському, Межівському, Покровському, П’ятихатському, Синельниківському, Софіївському, Томаківському, Царичанському, Петриківському районах, Апостолівській та Солонянській територіальних громадах. 17 сільських шкіл підпадають під оптимізацію, а три з них закриють. На перший погляд може здаватися, що нічого позитивного в таких новаціях немає. І саме такі відгуки можна побачити в соцмережах. Проте чиновники запевняють: подібні реформи – це насамперед створення умов для отримання якісної освіти в сільській місцевості.
Учнів меншає
Відомо, що кількість учнів за останні 20 років в країні скоротилася вдвічі. Саме тому мережа шкільних закладів на селі не має відповідної наповнюваності. Тож, якщо підходити до питання раціонально, слід зважати на фінансові можливості. Утримувати заклад, де навчаються лише 40 дітей, важко як для місцевого бюджету, так і недоцільно для обласного. Адже на функціонування таких шкіл, зокрема, сплату компослуг, оновлення будівлі, витрачають кошти, які могли бути опрацьовані з більшою користю в освітніх закладах, де навчаються більше дітей. Окрім того, результати, які демонстрували учні недоукомплектованих шкіл, були не найкращі. За словами директора департаменту освіти та науки ОДА Олексія Полторацького, причина – брак молодих учителів, відсутність конкуренції і формальне ставлення педагогів пенсійного віку до проходження курсів підвищення кваліфікації.
Отримають субвенцію
Планується, що опорна школа надаватиме якісну повну середню освіту. Тобто якщо ваша дитина вчитиметься до 11-го класу, а ваша сільська школа – лише філія, то дитина після 9-го їздитиме до опорної школи. Остання матиме 2-3 філії. «Молодші класи навчатимуться за місцем проживання, старших підвозитимуть на автобусах до опорних шкіл. Відстань – не більше 20 км. Також возитимемо й найкращих учителів із селищ», – пояснив Олексій Полторацький. Кожна з опорних шкіл отримає цільову субвенцію – 1,5 млн. грн. Цим коштом придбають нові меблі, спортивний інвентар, обладнання для мультимедійних класів. За словами чиновника, претенденти для реформи визначалися шляхом конкурсу. Обирали найбільш перспективних за матеріально-технічною базою, потужність яких дозволяла б збільшити кількість учнів. Голосували за це місцеві депутати.
Проте вибір деяких шкіл як опорних відверто здивував. Наприклад, П’ятихатська середня школа №1 вважалася серед громадськості гідним варіантом, проте районні депутати вирішили зробити опорним освітній заклад у Лихівці. Деякі педагоги обурені. За словами вчителя хімії Вікторії Богданової, школа №1 має прекрасну матеріально-технічну базу, інтернет, а також педколектив, який постійно підвищує свій професійний рівень, тому дивно, що вона опинилася поза увагою. Зрозуміло, що вже під час навчання в опорних шкіл з’являться проблеми практичного характеру. Цього не відкидають у департаменті освіти. Проте перші кроки вже зроблено і реформа триватиме.
Людмила Копиленко
