СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську інформує

Чи має право покупець сформувати податковий кредит на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, який складається для виправлення помилки у такій податковій накладній?

Правила формування податкового кредиту та вимоги до його документального підтвердження встановлені ст. 198 та ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Згідно із загальним правилом (п. 201.10 ст. 201 ПКУ) реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання, але не пізніше 180 календарних днів від дати їх складання.

Порушення порядку заповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ визначено, що розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Отже, сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, в обов’язкових реквізитах заголовної частини якої допущено помилки і які виправлено шляхом складання розрахунку коригування, може бути включена до складу податкового кредиту після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН, але не пізніше 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

 

Як при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток враховуються суми ПДВ?

Відповідно до п. 44.2 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розд. III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

Ведення бухгалтерського обліку сум податку на додану вартість здійснюється на підставі Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 № 141 зі змінами та доповненнями.

 

Добавить комментарий