SONY DSC

Секонд-хенди у Дніпрі: усі «за» і «проти»

Не секрет, що складна ситуація в країні змушує нас шукати шляхи економії в усьому. На цьому фоні у Дніпрі відкриваються магазини вживаного одягу — цілі планети секонд-хенду. Усі вони пропонують речі за безцінь чи на вагу, а в певні дні взагалі влаштовують цікаві акції — наприклад, 10 гривень за одиницю.  Про особливості такого одягу, його користь та шкоду дізнавалась журналіст «Вістей».

Від дизайнерів

Поняття «секонд-хенд» виникло в старій Англії, коли королівські особи дарували свої речі як винагороду наближеним до них людям. У перекладі словосполучення звучить як «друга рука».

Не секрет, що навіть зірки світового масштабу не цураються подібних магазинів. Адже тут можна натрапити на вишукану річ із минулої колекції відомого бренду або на вінтажний одяг, аналогів якого немає. Зокрема, дизайнери регулярно відвідують секонд-хенди у пошуках вартісної здобичі.

До України уживані речі потрапляють переважно з країн Західної Європи — Англії, Іспанії, Німеччини, Данії, Нідерландів. Щорічно у світі виробляється понад 150 мільярдів найменувань одягу, що перевищує 20 нових предметів вбрання на рік для кожної людини на Землі. І, звичайно, потім ці речі повинні кудись зникати. Офіційно щороку в Україну завозять близько 100 тис. тонн уживаних речей — по 2,5 кг на кожного українця. Але пересічних громадян тут вабить насамперед ціна. У Дніпрі ледь не на кожному кроці є сток чи секонд-хенд, де можна гривень за 200 зібрати «повний лук» таких брендів, як «H&M» (Hennes & Mauritz), фірм «Next», «Only», «Esprit», «Mango», «Dorothy Perkins», «New look», «George», «Springfield», «Atmosphere», «Bench», взуття «Clarks», які у профільних магазинах коштують майже половину середньої зарплати.

«Значні суми в таких магазинах не витрачала, найдорожча покупка — пуховик  вартістю 350 грн.  Але це був, так званий, «ексклюзив» — найдорожчий сегмент у секонд-хенді. Дуже класний, теплий. Парадокс у тому, що тут можна витратити невелику суму і придбати гарну якісну річ, — розповідає дніпрянка Альона. — Наприклад, купую своєму синові-підлітку штани. У магазинах вони коштують 1000-1500 грн і вище. І прикро, коли одного разу він упав з велосипеда і порвав дорогий одяг. При­дбала йому у секонді чимало стрейчевих штанів по 50 гривень», — додає жінка.

А ще ділиться: «Недавно знайшла собі якісну шкіряну спідницю за 60 гривень, брендовий жилет, шикарний плащ також за 60 гривень та стильні блузки. І ці речі можуть дати фору тим, що коштують понад тисячу в звичайних магазинах. У наш час люди по-різному ставляться до секонд-хендів. Але нас поставили перед вибором: або купити річ у магазині й місяць виживати, або відмовити собі в усьому і сплатити за комунальні послуги. Я краще за­ощаджу на речах, але дозволю собі щось інше!»

На будь-який смак

У секонд-хенді шукати речі — справжнє мистецтво. Дехто робить із цього заробіток, перепродаючи в Інтернеті знайдену річ утричі дорожче. Також для когось — це спосіб зекономити на реквізиті для творчості.

 «Я виготовляю іграшки та мотанки ручної роботи. І час­то купую якісь скатертини чи штори у секонд-хенді, адже це може бути нова якісна річ із бавовни, яка в магазині тканин коштувала б значно дорожче!» — ділиться секретами дніпровська майстриня Ірина.

Дуже часто в таких магазинах волонтери купують тканину для притулків — з неї можна шити подушки чи «постіль» для тварин.

Користь чи шкода

Але людей лякають такі магазини не лише через певну «непрестижність» купівлі вживаних речей, але й через хімію, якою там  обробляють одяг та взуття.  Утім, навіть такі заходи безпеки не гарантують, що придбана річ не нашкодить вашому здоров’ю. Вживаний одяг небезпечний тим, що на ньому можуть зберігатися збудники різних захворювань — від найпростіших до над­звичайно складних. У першу чергу, в зону ризику потрапляють шкіра та волосся, які можуть уразити, наприклад, грибки.

«Усі хімікати, якими обробляють одяг у секонд-хенді, навіть якщо на нього є документи, дуже токсичні. Тому раджу будь-яку покупку ретельно прати. За високих температур бактерії та збудники інфекцій гинуть. А ось натільну білизну чи купальники купувати не варто — така сумнівна економія може призвести до дорожчого лікування», — розповідає завідувач відділення алергології лікарні ім. Мечникова Сергій Маргітіч.

Аналогічна ситуація і з дитячими іграшками, особливо м’якими, адже малюки контактують з ними дуже тісно — облизують, обіймають чи сплять з ними. Та провести глибоку дезинфекцію таких речей у домашніх умовах  украй важко, зазначають медики.

«Можливо, дитині купуватиму речі, адже часто в таких магазинах є нові, ще й з бірками. А ось іграшки — точно  ні. Уперше я відвідала секонд-хенд років шість тому, собі купую сукні, футболки, куртки та жилети. Звичайно, одразу перу. Нещодавно купила комплект — сукня і кардиган, який мені обійшовся в сумі 55 гривень! До того ж кардиган від англійського бренду «Marks & Spencer» — новий!» — розповідає молода матуся з Дніпра Ксенія.

У будь-якому разі, у цій історії є свої «за» та «проти». Кожен сам обирає, де купувати одяг, головне — підходити до цього процесу розумно.

Дарина Сухоніс