«Щасливе дитинство» з Дніпра вразило Європу своїм дебютом

На цьогорічному  Міжнародному фестивалю танців у Республіці Косово блискуче виступив зразковий  художній колектив, ансамбль народного танцю «Щасливе дитинство» з міста Дніпро. Його дебют на міжнародній арені відзначено срібною нагородою фестивалю. За оцінками спеціалістів в цієї галузі, фестиваль відзначається дуже високим ступенем організації.

Таких заходів не тільки у Європі, але й в світі дуже мало, бо до його організації були залучені найвищі посадовці уряду – від Президента Косово і Прем’єр-міністра країни, до міністрів закордонних справ і культури.

Про те, як проходив фестиваль, які враження він справив на українську делегацію ми запросили розповісти керівника колективу, Голову Дніпропетровського осередку Національної хореографічної спілки України Тетяну Юріївну Домашенко.

– Тетяна Юріївна, декілька слів про ваш колектив.

– В цьому році колектив відсвяткував своє 45-річчя. Я цим колективом керую 25 років. Хочу підкреслити, що і сама є випускницею цього колективу. Багато наших випускників стали працівниками  культури і зв’язали своє життя з професійною сценою. Ми є засновниками творчого проекту хореографічного мистецтва в Україні «В колі друзів», який передбачає проведення таких конкурсів як «Осінній перфоменс», «Свято Миколая» і – «Ми діти твої, Україно». Кожного року у березні, квітні та грудні проводимо ці конкурси з залученням найкращих колективів України.

– А чи важко було потрапити на цей міжнародний фестиваль?

– Дійсно, це було не так вже і просто. Дізнавшись про фестиваль ми надали заявку до його оргкомітету. Звісно,  в Україні є немало колективів, які теж мають високий рівень хореографічної майстерності. Та все ж ми надіслали заявку, а також фото- і кіно- матеріали з переліком номерів, які можемо показати широкому загалу глядачів. Це було дуже важливо, бо  фестиваль проходив в Республіці Косово п’ять днів у таких містах, як Падуево (Padujeve),  Дечан (Decen), Призрене (Prizren) та два дні відводилось на виступи в столиці Республіки Косово Приштині (Prishtine). І на всіх концертних площадках ми показували різні танці нашої країни.

– Нажаль я не бачив танців, які ваш колектив показував в інших містах країни. Проте, побачене тут дійсно вразило. І річ не тільки в нашому сприйнятті рівня майстерності українців. Глядачі, які прийшли на перший і другий день заключного туру фестивалю у Приштині, відкрито підтримували саме Україну. Як на мене, то було дуже зворушливо.

– Так, дійсно, в Приштині ми відчули до себе особливо тепле відношення. Наших юних виконавців пізнавали навіть в магазинах, на вулиці, в невеличких кіосках і кафе. Завжди ми чули на свою адресу слова підтримки, гасла «Слава Україні!».  І це – було дуже зворушливо.

–  Пані  Тетяно, а чи має колектив якийсь досвід виступів  на міжнародній арені?

– Це наш дебют на світовій арені і, на мій погляд, він був достатньо вдалим. З перших днів ми  відчували достатньо гостру конкуренцію. Хочу зазначити, що окрім ведучих європейських танцювальних колективів з Іспанії, Хорватії, Турції, Румунії, Литви і інших  тут представлені і кращі представники американського континенту з Мексики.

Друге місце на фестивалі, де представлені найкращі професійні  танцювальні колективи з Європи та Америки це, безумовно блискучий дебют, у ході якого ми мали реальну можливість отримати перше місце. Але я трішки відкрию завісу голосування міжнародного журі. Як повідомили мені авторитетні джерела, у останньому турі фестивалю склалась така ситуація, коли Україна та Мексика набули однакову кількість балів. Вирішальним фактором, який вплинув на терези перемоги , було те, що мексиканці виступали зі своїм музикальним колективом гітаристів. Такого допису в умовах конкурсу не було, але цього все ж виявилось достатнім для того, щоб більшість суддів склонились на бік мексиканців. Саме їм було присуджено перше місце. Але головний висновок наших виступів полягає саме в тому. що ми блискуче провели турне по Балканським містам, набули безцінного досвіду і будемо працювати над тим щоб покращувати свою сценічну майстерність. 

– Але ж , на жаль, зараз проводити репетиції в рамках війни, набагато складніше, ніж це було до 2022 року.

– Це дійсно так. Як ви знаєте, Дніпро – це фактично прифронтова зона, яка кожного дня живе під загрозою обстрілів та руйнувань. Тому найчастіше наші репетиції проводяться у підвальних приміщеннях, які в разі загрози, можуть захистити життя юних акторів, педагогів та хореографів, що працюють з молодими талантами, готують  з ними номери для виступів. До того ж,  у нас наразі дуже великі проблемі зі світлом, бо його більше немає, ніж воно є. Електрострум відсутній по 12-16 годин на добу. Тож говорити про нормальні умови для репетицій не приходиться. Але ми на це не зважаємо уваги і, як бачите, перемагаємо. 

Професійна майстерність моїх колег, самовідданість кожного учасника хореографічного колективу, дуже ретельний підхід до відточення своєї сценічної майстерності, навіть у таких несприятливих умовах, приносить свої позитивні результати. Ми багато працювали,  і змогли через танці довести всьому світові, що українська культура, то є унікальна культура. Народ, який  створив такі шедеври, то є великий народ, який зараз бореться і за свою незалежність і за свою ідентичність. Це довела реакція глядачів з Косово.  Шалена підтримка мешканців Приштини є тому підтвердженням. Коли на церемонії нагородження весь зал скандував одне слово «Україна!!!» -це було надзвичайно зворушливо.

– Тобто, ви відчували, що цей виступ є частинкою вашого внеску у загальну майбутню перемогу?

– Так. Але ми це відчуваємо не тільки на великій сцені, а й у повсякденному житті. Наш колектив працює на базі Дитячого Палацу Творчості міста Дніпро і ми постійно, кожного тижня, проводимо різноманітні акції на підтримку  ЗСУ. Це і благодійні концерти, і виступи у госпіталях перед нашими героями, а також виступи перед дітками тимчасово переселених осіб, які  не мають батьків, або з родинами які змушені були тимчасово покинути рідні оселі.

– Що ж, дозвольте ще раз привітати вас з безумовним успіхом і побажати довголіття самобутньому колективу, здоров’я і творчих здобутків вам і вашим вихованцям. 

– Дякую. 

Вели інтерв’ю

Володимир Мартинов та Ольга Прядко     

м. Приштина.