Що таке патронатна родина та як вона працює

В Україні останнім часом популяризують таку допомогу дитині як «патронатна родина», де малеча зможе отримати тимчасовий догляд, виховання та психологічну реабілітацію впродовж трьох місяців, поки справжня родина хлопчика чи дівчинки долає кризові ситуації.

ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ

Патронатні вихователі вперше з’явились в Україні у 2009 році в рамках соціального експерименту, нині ж така «професія» стала досить популярною і все більше родин хочуть долучитись до патронажу.

Зараз на Дніпропетровщині нараховується близько 10 патронатних родин. Тимчасовими батьками для дитини можуть стати ті, кому вже виповнилось35 років, хто має досвід виховування дітей та відповідає вимогам, прописаним у законодавстві, а це — наявність житлової площі, відсутність судимості та алкогольної й наркотичної залежностей. Родини відвідують спеціальні курси і тільки потім їм довіряють на виховання дитину. Малеча перебуває в родині близько трьох місяців, але термін може бути подовжено ще на такий же строк, залежно від того, наскільки швидко рідні дитини подолають соціальні негаразди та зможуть повернути своєму чаду необхідні умови для проживання і виховання.

«Пріоритет надається тим, хто має педагогічну та психологічну освіту, тому що ці люди знають, як виховувати дітей, що потрібно малечі для психологічного комфорту. Але все одно їм також потрібно буде проходити навчання, аби мати навички і практики для психологічної реабілітації дитини після тих обставин, що змусили її тимчасово пере­йти до патронатних батьків», — сказала начальник управління інтегрованих соціальних послуг департаменту соціального захисту облдержадміністрації Анна Василишина.

РИЗИКИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ І ДІТЕЙ

Одна родина може взяти під патронат тільки одну дитину, або кількох, якщо це брати або сестри. Діти з різних родин перебувати в одних патронатних батьків не можуть. «Держава підтримує патронатні родини коштами. Їм виплачується соціальна допомога в розмірі двох неоподатковуваних прожиткових мінімумів і ще п’ять мінімумів, коли дитина знаходиться у родині», — зазначила Анна Василишина.

Також вона зауважує, що бути патронатними батьками можуть не всі, є певні ризики у такій «роботі». «Передусім така родина і сама дитина можуть мати ситуацію, коли офіційні батьки не готові забрати малечу назад і трапляються такі випадки, що потрібно або дитину усиновлювати, або знаходити їй інші форми виховання. Водночас, патронатні батьки можуть дуже звикнути до малечі і їм буде важно з нею розлучатись, як настане час», — сказала Анна Василишина.

Тамара Бєлкіна
фото: з відкритих джерел