Справжня Берегиня козацького роду мешкає у Дніпрі

Ця українська жіночка не тільки міцна серцем у боротьбі з ворогом, а й співоча душею! Волонтерка із Дніпра, народна співачка, Лідія Бабіч вже не один рік разом з колективом патріотів-однодумців займається допомогою захисникам українським, підтримує нескорений дух волі народною, душевною піснею.

Здається усе життя, скільки себе пам’ятає, пані Лідія співає. Ті ж хто добре знають нашу героїню, міркують, що можливо, вже й перше слово її було пройняте піснею, сповнене любов’ю до української мелодії, поезії.

Та й як тому не бути, коли народилася наша землячка на талановитій козацькій землі – в Магдалинівському районі, в веселій роботящій родині, де батько працював трактористом, а матуся була дояркою. Попри важку працю, батьки знаходили завжди час й на пісню. Й діточкам привили любов до неї. Тож разом з братиком, перші виступи Лідія мала у батьківській хатині.

«Пісня в мені мовби бриніла, осяювала серце» – усміхається жіночка.

Тож, закінчивши школу та опанувавши професію кулінара, наша землячка не кинула свого творчого захоплення, – усе життя співає. Й так фахово, душевно, що зачаровує навіть професіоналів. Загалом у Дніпрі Лідію Бабіч називають не інакше як «наш соловейко».

І це при тому що співу наша героїня ніде не вчилася. «З дитинства багато платівок слухала й намагалася підспівувати» – згадує.

І у нашої землячки виходить! Жінка легко виконує найскладніші оперні арії. Але найбільше полюбляє народні пісні. Бо ж вважає що вони здатні лікувати душу й тіло.
Тепер і хлопців наших намагається зігріти, вилікувати, захистити піснею. Здається, коли пані Лідія співає, мов молитву виголошує!

Жінка з’єднала у любові до пісні й невеличкий творчий колектив, кожну учасницю якого називає не інакше як «зірочка», а оскільки усі ці творчі особистості колективу мешкають у різних куточках міста, збираючись у центрі Дніпровської міської спілки воїнів АТО «Щит», співати разом, вони називають себе «Сузір’ям».

У часи війни колектив «Сузір’я» не ховається – ще більше ніж раніш, будить душі українців до рідного, мелодійного! Нині часто виступають жіночки перед воїнами українськими й раді, що бачать як у їх очах яскраво відлунює ота вольна духом, українська пісня – то усмішкою, а то й щирою сльозиною. «Але ж наша пісня не тільки єднає серця, – передусім лікує їх!» – зазначає пані Лідія. Тож «Сузір’я» – бажані гості й у волонтерських центрах і шпиталях, і під час відправлення у військо наших захисників.

«Проводжаємо піснею хлопців але чекаємо їх зустрічати вже з перемогою! Віримо, вона неминуча!» – стверджуюче мовлять співачки «Сузір’я».

Та й не з порожніми руками до воїнів приходять жіночки – вони приносять у дарунок зшиті та вив’язані власноруч речі.

А скільки сотень речей пошили воїнам, та передали у шпиталь та на «нульову» – вже не злічити за цей час!

«Хлопцям додають бодай трохи радості наші речі. Ті ж зшиті подушечки нагадують про домашнє тепло.» – згадує пані Лідія.

Учасниці творчого колективу «Сузір’я» нині не тільки співають, вони передусім займаються волонтерською діяльністю: від початку війни спершу збирали їжу та одяг для воїнів та переселенців, а нині ще й самі захопилися пошиттям речей для захисників вітчизни. Жіночки в’яжуть носки, шиють невеличкі міні-подушечки(для того аби воїни могли їх й з собою носити), також шиють шорти-труси та інші потрібні речі, зокрема сумочки.

Колектив складається з біля двадцяти жіночок, вони чи не щодня збираються у центрі Дніпровської міської спілки воїнів АТО «Щит»(пліч о пліч якого розташовано унікальний музей боротьби за Україну-опікується Олег Черненко).

Усіх учасниць «Сузір’я», її чисельних волонтерів єднає любов до України і бажання бодай чимось допомогти Ненці, підтримати наших борців за свободу.

«Сподіваємося, речі, які ми шиємо чи в’яжемо, є своєрідними оберегами для хлопців» – ділиться співачки та волонтери колективу. Та й як не вірити у те що створене руками справжніх зірочок «Сузір’я» оберігає наших козаків в бою, коли жіночки завжди працюють з українською піснею і мов огортають нею, заряджають речі які створюють.

Тож, усе створене, вишите, вив’язане ними – сповите материнською любов’ю та теплом! Віримо й ми, що ці речі оберігатимуть наших козаків і в бою, і під час мирного життя, яке обов’язково настане!

У цьому переконана й волонтер Лідія Бабич.

Жінка зичить нашим захисникам і усій Україні близької перемоги, повернення борців за свободу додому живими!

Колектив «Сузір’я» й його талановита керівниця вже підготували для цього мужні та величні, сповнені любов’ю до Української землі та її народу, козацькі пісні!

Публікацію підготовлено в рамках проєкту «Ми з України!», ініційованого Національною спілкою журналістів України.

Анфіса Букреєва-Стефко
Фото автора