Туризм: ТОП-5 незвичайних і маловідомих пам’яток світу (фото)

Щороку 27 вересня відзначається Всесвітній день туризму. До святкової дати «Вісті» підготували захоплюючу розповідь про маловідомі пам’ятки, які не поступаються своєю красою та унікальністю популярним туристичним об’єктам.

ЖИВІ МОСТИ

Живі мости

У невеликому містечку Черапунджі, яке знаходиться в індійському штаті Мегхалая, вже понад сотню років із коренів дерев зводять мости. Така екзотика нагадує декорації для зйомок фільму в жанрі фентезі.

Живі мости утворено з коренів каучуконосного фікуса. Ці дерева стали чудовим будівельним матеріалом, оскільке їхнє коріння росте назовні. Місцеві мешканці роками направляли їх проростання в бік іншого берега річки. Формували майбутні мости, використовуючи спеціальні каркаси. Таке «будівництво» триває близько 10-15 років і потребує постійного контролю. Висока вологість повітря і часті дощі сприяють досить швидкому росту коренів. Коли вони досягають протилежного берега річки, починають врос­тати в землю. На вигляд не надто міцні «переправи» можуть витримати близько п’ятдесяти осіб. А ви зважилися б прогулятися живим мостом?

ГРОТ МУШЛІВ

грот ракушок

В англійському місті Маргіт, що в графстві Кент, є чудовий грот, викладений приблизно п’ятьма мільйонами мушлів. Це місце вважається загадкою Великобританії, оскільки немає підтвердженої інформації про створення цієї морської скарбниці. За деякими припущеннями, вік грота досягає трьох тисяч років. Достеменно відомо, що значну кількість витончених візерунків різних форм на стінах і стелі викладали в повній темряві чи при світлі олійних ламп або факелів.

Туристи повільно пересуваються звивистим підземним коридором, завдовжки понад 20 метрів, розглядаючи зображення лілій, соняшників, дерев, грон винограду, восьмикутних зірок і символів сонця… В центрі грота знаходиться купол під відкритим небом.
Цей унікальний пам’ятник архітектури в 1835 році випадково виявив англієць Джеймс Ньюлав, коли копав на своїй земельній ділянці штучний ставок.

«ЗІРКИ» В ПЕЧЕРІ

Зірки в печері

На Північному острові знаходиться одне з найунікальніших місць Нової Зеландії — печери Вайтомо. Незабутні враження мандрівники отримують у Печері Світлячків. Важко повірити, що тисячі точок, які світяться над головою, — не вкрите мерехтливими зірками нічне небо, а грибні комарики-світлячки. Ці крихітні мешканці печери — біолюмінесцентні творіння, які виробляють блакитне і зелене світло.

Затамувавши подих, люди милуються чаруючим світінням. Не тільки через захоплення, а й тому, що в печері слід дотримуватися тиші. Якщо щось налякає світлячків, їх вогники можуть згаснути.

Вайтомо — це комплекс із численних карстових печер і підземних гротів, усього їх близько 150. Їхній вік — понад два міль­йони років. Упродовж століть печери перебували на дні океану, тому вода створила тут численні гроти, кам’яні та вапнякові утворення, підземні річки…

МЕТЕЛИКИ В МЕКСИЦІ

Метелики в Мексиці

Не залишить байдужим любителів живої природи Біосферний заповідник метелика Монарх, що розкинувся на більш ніж п’ятдесяти тисячах гектарів у лісистій гірській місцевості. Це одне з найкрасивіших місць Мексики — лісовий пейзаж прикрашають мільйони чарівних метеликів із помаранчево-чорним забарвленням. Ступивши на стежку пішохідного маршруту, туристи чують незвичний, ні з чим не зрівнянний шелест — безліч метеликів кружляють над деревами невеликими хмарками, аж гілки прогинаються від їхньої кількості.

Наприкінці двадцятого століття зоолог Фредерік Уркхарт визначив, що лісиста місцевість у штатах Мічоакан і Мехіко — кінцева точка міграції метелика Монарх із Канади та США. Складно уявити, як ці маленькі тендітні створіння щорічно долають тисячі кілометрів. Вони можуть розвивати швидкість до 50 км на годину. Більш того, крім неймовірної сили і витривалості, вони ще й завдяки такій активності подовжують тривалість свого життя. Якщо в середньому представники цього виду живуть близько двох місяців, то в період міграції — до п’яти.

КОСМІЧНИЙ ПЕЙЗАЖ

Космічний пейзаж

У Болівії є природна пам’ятка, красу якої мандрівники з усього світу називають неземною. Йдеться про солончак — пересохле соляне озеро Уюні. За офіційними джерелами, його площа — понад 10 тис. км2.

Фанати оригінальних фотознімків намагаються потрапити туди в сезон дощів — із кінця січня до лютого соляна пустеля покривається незначним шаром води і нагадує гігантське дзеркало, в якому відображається блакитне небо і хмари. Здається, ніби звичне відчуття простору стерте. Таке враження, що людина стоїть не на твердій поверхні солончаку, а магічним чином перемістилася на пухнасту хмару. У сухий сезон Уюні виглядає також вражаюче — гігантські простори білосніжної пустелі зачаровують своєю красою. Туристи, які побували на висохлому озері, зазначають, що сіль дуже схожа на сніг. Це робить фотографії особливо цікавими.

КАТЕРИНА ЧЕРЕДНИЧЕНКО