У Дніпрі історичний будинок потрібно захистити від власниці (Фото)

Вулиці Дніпра, його будиночки приховують чимало таємниць. Особливо цінні споруди часів Катеринослава — тут, здається, кожна цеглина розповідає про минуле міста, долі його мешканців. Проте з кожним роком усе менше стає таких родзинок, і, на жаль, із руйнацією їх ми втрачаємо зв’язок зі своїм корінням, з тими, хто жив тут раніше.

Свідок минулого

Наш головний «герой» — будинок часів Катеринослава, що в боротьбі з неправдою та людською жадобою руйнується не під впливом часу, а «завдяки» діям нової власниці частини будівлі. От і доля мешканців однієї з квартир цієї історичної споруди — яскравий приклад того, що жоден із нас не є захищеним, якщо на наше житло хтось «накинув око».

Отже, йдемо на вулицю Крутогірна (колишня Рогальова), одну з наймальовничіших та найстаріших вуличок міста. Тут іще залишились кілька архітектурних родзинок! Серед них  — двоповерховий будинок на вул. Рогальова, 7 (навпроти міського Планетарію).

Ця цегляна будівля, попри понад сотню років віку, й нині має доволі привабливий вигляд, невелике внутрішнє подвір’я, устелене квітами, звідусіль чути спів птахів… Ще зовсім недавно тут лунали дзвінкі дитячі голоси, а у вікнах помешкань увечері сяяло світло домашнього вогника. Господарі тутешніх квартир планували жити довго і щасливо…

Від мрії до розчарування

…У 1998 році в одній із квартир оселилася молода пара — Віталіна та Андрій Дмитрієви, родом з Нікополя. Дружина та чоловік переїхали працювати у Дніпропетровськ і давно мріяли придбати тут житло. Урешті знайшли те, до чого лежало серце, — квартиру на вулиці Рогальова, 7.

«Коли уперше побачили цей будинок — з’явилося відчуття, немов повернулися додому. Була можливість вибору, але душа прагнула жити саме тут», — розповідає пані Віталіна. Й з сумом показує нинішній стан будівлі — без вікон, з обідраними усередині стінами. Глибокий жаль відчувається у словах та інтонації жінки. Аж щемить серце від отого побаченого безладу, який охопив це місце сьогодні. Мрії про щасливе родинне життя Віталіни та її чоловіка нині буквально нищаться. Бо ж за якісь два роки «катерининка» опинилася на межі руйнації.

Тривалий час разом із Дмитрієвими у двоповерховому будинку мешкали ще чотири родини, та нині тут порожньо. Лишилися лише пан Андрій та його дружина. Куди ж поділися усі сусіди? Чому менш ніж за два роки гарний взірець катерино­славської архітектури втратив своїх жителів та перетворився на діряву, розбиту всередині споруду?

Обурила афера

«Винна у цьому нова власниця частини квартир…» — розповідає пані Віталіна. Справа у тому, що 2016 року одна дніпропетровська «бізнес-вумен» викупила час­тину помешкання. І лише одна родина не захотіла звідси їхати — Дмитрієви. «Ми відмовилися продавати власну квартиру. Остаточно ж прийшли до цього рішення, коли побачили у Державному реєстрі нерухомості, що там за нашою адресою уже зареєстровані два об’єкти. Як таке може бути? Це усе нагадувало якусь аферу! Загальна площа будинку — 319 квад­ратних метрів, натомість у Держ­реєстрі чомусь занотовано будинок площею лише
167 квадратних мет­рів, і окремо дві квартири — без загальної площі. Але земля під ці дві квартири відведена. Виходить, що й наше помешкання — не 48 квадратів, а вже 22. Як тут не обуритися!»

Цікаво, що зміни в електронному реєстрі нерухомості відбулися саме в 2016 році,  тоді, коли вищезазначена особа викупила частину будинку.

Отже, після того, як звідси виїхала остання сусідка, фактично лишившись на самоті, Дмитрієви вирішили написати скаргу до Мін’юсту щодо скасування означеної реєстрації. Та це результатів не дало. Тривалий час прочекавши на відповідь, пан Андрій та його дружина, врешті, отримали відмову на підставі того, що неправильно подали якісь документи. Рік тому родина звернулася вже до суду й ця судова тяжба триває донині. Серед відповідачів — кілька нотаріусів, котрі оформляли акти дарування. І дві людини — так звані «треті особи» — у їх числі — нова власниця. «Ми подали позов до суду про скасування державної реєстрації. Вимагаємо, щоб усе повернулося на місце й було зареєстровано правильно. Без афер!» — зазначає пані Віталіна.

Окрема тема — реєстрація домоволодінь. Як так швидко свої квартири вирішили подарувати чужій людині усі попередні мешканці (усі домовленості оформлені актом дарування)? Реєстрацію ж кожного домоволодіння провадив окремий нотаріус. Й усюди були допущені помилки й значно зменшена площа переданого у дарунок майна одній і тій же людині!

Ремонт, чи руйнація?

Та поневіряння родини й захист власних прав на проживання в означеному будинку цим не завершилися. До бід Дмитрієвих додалися ще й нові — власниця чотирьох викуплених квартир восени минулого року вирішила робити так званий ремонт. Та чи ремонт то був, коли робітники прибрали вікна з усіх квартир, пошкодили комунікаційні споруди й у середині житла — ніби армагедоном пройшлися. А ще так працювали, що  «забили» каналізацію. На цьому все завершилося. Диряві ж «зіниці» вікон нині — гарна можливість для бомжів, наркоманів та інших небезпечних осіб переночувати у будівлі. Тож, чи не щоночі, родина Дмитрієвих не спить — лякає кожен шелест за стіною. Минулого року тут навіть «працював» певний кримінальний злочинець і був схоплений «на гарячому», коли вирізав кабель. Ясна річ, мешкати по сусідству із порожніми квартирами, до яких може потрапити будь-хто, родині Дмитрієвих не дуже зручно. Узагалі ж дії нової співвласниці скидаються на те, що вона намагається усіма методами вижити з будинку Дмитрієвих. Те ж, що збереження «катерининки» бізнес-леді зовсім не цікавить — помітно по її діях. Житло поступово руйнується, а з ним й історична привабливість для туристів міста.

«Невже нікому не цікаве збереження історичної споруди?» — бідкаються Дмитрієви.

Дійсно, куди вже за ці роки не зверталися наші герої, до яких органів влади — усюди лишень відписки. Звернення до поліції, органів місцевого самоврядування результатів не дали. От і департамент системи життє­забезпечення та житлової політики Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства у своїй відповіді наголосив на відповідальності за такі руйнівні дії нової співвласниці будинку. Проте й досі нікого не покарали.

Тут гостював Манжура

А тим часом дана пам’ятка архітектури й справді цікава. Її, наприклад, міг бачити сам Яворни­цький, чи інші видатні мешканці Катеринослава. Поруч у двоповерховому кутовому будинку (Рогальова, 21) із 1902 року розміщувалася Губернська земська управа. Десь тут жив видатний український письменник, фольклорист, етнограф, лексикограф та громадський діяч Г. А. Залюбовський. Відомо, що у нього часто гостював інший знаний фольк­лорист — Іван Манжура.

Тож чи не вартий захисту будинок, що є свідком становлення Катеринослава?!. На жаль, нині «катерининка» на Круто­горній, 7 не належить до комунального господарства міста, бо зареєстрована ще за часів Катеринослава як приватна, але чи не в компетенції міської влади вольовим рішенням перевести цей будинок у комунальну власність, щоби бодай цим захис­тити від руйнації та вплинути на дії нової квартирантки, яка з невідомих причин нищить будівлю та буквально «вичавлює» з власного житла її жителів?

Анфіса Букреєва,

фото автора