У Дніпрі, ймовірно, знайдено могилу Олександра Поля (Фото)

«Нам вдалося спільними зусиллями, гадаю, з імовірністю 99%, установити місце поховання першого почесного громадянина нашого міста Олександ­ра Поля», – оголосив на прес-конференції 25 лютого міський голова Дніпра Борис Філатов. Однак, щоб заявити зі стовідсотковою впевненістю про знайдену могилу Поля, дослідникам доведеться ще добряче попрацювати.

Особливий діяч

Олександр Миколайович Поль – найвідоміший в історії Дніпропетровщини дворянин, підприємець, громадський діяч, колекціонер старожитностей, попечитель численних освітніх і медичних закладів. Завдяки його наполегливості та праці, Катерино­слав наприкінці ХІХ століття з провінційного містечка швидко перетворився на розвинене промислове місто. Належне Олександру Миколайовичу віддавали вже сучасники: в листопаді 1887 року його обрали почесним громадянином міста, ім’я діяча увічнили на мармуровій дошці в залі засідань міської думи, а дворянські збори вирішили ще за життя спорудити Полю пам’ятник за те, що він «оживив край та воскресив Катеринослав».

Коли Олександр Миколайович раптово помер 26 липня 1890 року, це стало потрясінням для міста. На прощанні з ним було море людей, вінків і квітів. Після відспівування у Троїцькій церкві тіло покійного перевезли до церкви св. Лазаря на Севастопольському цвинтарі, біля стін якої, за даними біографів, і поховали.

Питання часу

Восени 1941 року в церкву, закриту за радянської влади, потрапив снаряд. У 1949 році її остаточно зруйнували, як і весь Севастопольський цвинтар, а на його місці за кілька років облаштували Севастопольський парк і створили меморіал на високому кургані.

Тривалий час вважалося, що саме під цим курганом поховано залишки Лазаревської церкви.

– Ніхто меморіал не збирався тривожити, і, відповідно, у нас не було особливих шансів переконатися у тому, чи справді всередині містяться залишки церкви. Внас­лідок досліджень ми встановили, що фундамент Лазаревської церкви розташований в іншому місці, – повідомив Борис Філатов.

Дослідження, про які сказав міський голова, за його ініціативи почалися в грудні 2016 року, коли відбувся перший «круглий стіл» «Олександр Поль та питання увічнення його пам’яті у м. Дніпрі». Відтак історики, археологи та краєзнавці щороку збиралися поговорити про Поля та пошук його поховання.

Уже в 2018 році Олександр Харлан, знавець історії архітектури та містобудування, доцент ПДАБА, у своїй статті зазначив, що карта Севастопольського цвинтаря свідчить, що Лазаревська церква стояла «осторонь існуючого меморіального насипу з обеліском». А влітку минулого року дослідник історії Дніпра Артем Костюк, автор проєкту Oldmaps.dp.ua, співставляючи аерознімки міста 1944 року, зроблені Люфтваффе, та сучасні, знайшов цьому фотографічне підтвердження:

– Я побачив, що будівля Лазаревської церкви розташована південніше кургану. Гадаю, маючи зараз стільки матеріалів, скільки у нас є, знайти останки Олександ­ра Поля – це лише питання часу. Якщо у 1950-х їх цілеспрямовано не знищили, як знищували церкву та, власне, і всю нашу історію.

Буде пантеон  

– У грудні 2019 року Придніпровська архе­ологічна експедиція провела на цьому місці шурфування. І ось висновок: «На території обстеженої ділянки у Севастопольському парку виявлено залишки фундаменту капітальної споруди… Єдиною капітальною спорудою на цьому місці була церква святого Лазаря. Останнє дає змогу стверджувати, що саме її фундамент і було відкрито роботами експедиції», – зачитав Дмит­ро Каюк, директор КП «Етнографічні парки Дніпра» ДМР.
– У травні ми розпочинаємо повноцінні археологічні розкопки. На Ніч музеїв (з 18 на 19 травня. – Прим. авт.) ми всіх запрошуємо і разом з вами зробимо перший заступ, – сказав Борис Філатов. – Якщо знайдуться останки, буде проведена антропологічна експертиза і, за потреби, ДНК-експертиза. Може статися так, що варвари знищили останки. Але ми тепер точно знатимемо, де саме було поховано Поля і що на цьому місці ми можемо створити Пантеон почесних громадян міста і Кенотаф Олександру Полю. І хочу відразу попередити, що це місце буде належати всім містянам, а не церкві того чи іншого патріархату. До початку археологічних робіт місце, де, як припускають, була церква св. Лазаря, охоронятимуть від вандалів та «чорних» археологів.

– Уже сьогодні на апаратній нараді я розпорядився встановити там освітлення, відеонагляд та зовнішній пост спостереження, – сказав міський голова. – Ця ситуація допоможе нам відкрити нову сторінку в історії міста. Тому що Поль – це символ, людина, яка об’єднує всіх, яка відродила наше місто, якого можна навіть вважати засновником нашого міста. Уся слава і доля міста завдячують саме йому насамперед, а не Катерині чи Потьомкіну.

Наталія Рекуненко, фото wikipedia.org та з відкритих джерел