У Дніпрі в музеї «Машини Часу» відкрили виставку «Вікно у молодість»
У Дніпрі з’явилось вікно у молодість, а відкрили його 13 лютого 2026 року у музеї Машини часу. Виставка, яка викликає у відвідувачів приплив спогадів про молоді роки. Красивий вітраж, весільний одяг, міні кортеж автомобілів, все це є невід’ємною частиною даної виставки.
Тематика виставки є весільною. Кожен охочий може принести свої весільні фото, які були зроблені багато років тому та ці фото стають частиною експозиції.
Для виставки було відреставровано вітраж, що має назву “Молодість-зрілість-старість”, який багато років прикрашав Жовтневий РАЦС. Але ім’я автора даної роботи невідоме. Під самим вітражем знаходяться атрибути церемонії одруження: плаття нареченої, костюм нареченого та старий радіоприймач, з якого лунає церемоніальна композиція.
– До останнього тижня ми не знали назву цього вітража. Тобто, він нам дуже подобався, ми хотіли його зібрати. Його розміри 3,5 на 3,5 метри нас заворожили одразу. А коли
ми увімкнули в ньому підсвічування, усі, хто брав участь у збиранні та реставрації даного вітража, спіймали натхнення. Тобто, вони всі завмерли, мовляв: “Яка краса!”. Це ручна робота. Зазвичай ось такий вітраж 3,5х3,5 метри створюється близько двох місяців, В принципі, його можна створити самостійно, але коли було певне велике замовлення чи потрібна була швидкість, то підключались до дванадцяти художників-оформлювачів, – розповідає директор музею “Машини часу” Михайло Прудніков.
Вітраж зберігся завдяки колишній директорці Жовтневого РАЦСу Наталії Хоменко, яка теж була присутня на виставці та принесла ще дещо цінне – обрядове плаття, в якому кожного року Наталія Миколаївна в середньому реєструвала 5 тисяч чоловік.
Не слід забувати, що музей пов’язаний з автомобілями та окрім названих весільних атрибутів під вітражем розташували міні кортеж з двох автомобілів ГАЗ 13 “Чайка” та Ford Taunus Projekt 7. Тепер трохи про них.
Форд, що знаходиться в музеї був виготовлений у 1967-му році. У цьому ж році і почалося серійне виробництво модельного ряду. Однією з унікальностей є чотири дверна компоновка машини, адже були також моделі з двома, трьома та п’ятьма дверима. Існує велика вірогідність, що на даному Форді возили молодят після розпаду СРСР, коли в доступі почали з’являтися автомобілі виробництва західних країн.
Про Чайку теж варто сказати більше. Конкретно це авто 61 року випуску. Але якщо ви думаєте, що окрім її зовнішності, яка на той час вважалась лакшері, в неї нічого такого унікального, то ви помиляєтесь.
Автомобілі ГАЗ 13 Чайка оснащувались автоматичною коробкою передач, але значно цікавим є спосіб перемикання передач. Наразі для багатьох людей став звичним важіль між водійським та переднім пасажирським сидіннями, але у Чайки дещо унікальне навіть на сьогоднішній день. Передачі перемикаються за допомогою кнопок, які розташовані ліворуч від водія. Нагадування, дане авто 61 року випуску, а взагалі виробництво Чайки почалося ще у 59-ому.
У 70-х роках “Чайки” почали з’являтися у РАЦСах. У Дніпрі того часу було на все місто чотири таких автомобілі та їхня оренда була дуже дорогою на ті часи – 20 радянських рублів на годину.
Своїми враженнями про захід поділилась відвідувачка Валентина Смірнова.
– Я зацікавлена вітражами. Багато вітражів я бачила в інститутах, технікумах на власні очі, але даного вітража, який було представлено в “Машині часу”, я побачила вперше. Виставка мені взагалі дуже сподобалась. Враження суперові просто. Тому я рекомендую навіть прийти, подивитися на цей вітраж, тому що не так часто ми можемо їх побачити. Багато вітражів вже зникають і давно вже. Був в трубному інституті вітраж, але його вже нема.
Ярослав САВЕЛЬЄВ,
фото, відео автора
