У Дніпрі впроваджують нові стандарти безбар’єрного середовища
У Дніпрі продовжують змінювати міський простір, щоб зробити його зручним для всіх без винятку. Йдеться не лише про окремі об’єкти, а про комплексний підхід — від транспорту й медицини до соціальних сервісів.
Реальні зміни найкраще видно через історії самих мешканців. Подружжя Олег та Людмила Сачкови разом уже три десятиліття. Для них доступність міста — це не про комфорт, а про можливість жити повноцінно.
Людмила користується кріслом колісним і добре пам’ятає, яким складним було пересування раніше. Сьогодні ситуація змінилася: вона регулярно користується послугою соціального таксі, може самостійно дістатися до лікарні, центрів зайнятості чи установ соцзахисту. У місті з’явилися низькопідлогові автобуси та тролейбуси, медичні заклади обладнали пандусами, а адміністративні центри адаптували під потреби людей з інвалідністю.
Її чоловік згадує, що колись навіть звичайна прогулянка здавалася недосяжною. Тепер подружжя разом із друзями без перешкод виїжджає на відпочинок у міські райони, користується громадським транспортом і більше не обмежене бордюрами чи сходами. Зокрема, позитивні зміни відчутні у житлових масивах і громадських просторах, де створюють умови для зручного пересування.
Важливою частиною безбар’єрного середовища стала й медицина. Амбулаторії у місті облаштовують із урахуванням потреб маломобільних пацієнтів: встановлюють широкі двері, пандуси, тактильну плитку, інформаційні таблички зі шрифтом Брайля. У приміщеннях передбачені мнемосхеми для орієнтації, а також можливість скористатися спеціальним кріслом для переміщення між поверхами. Окрему увагу приділяють доступності медичних послуг — зокрема, обладнані кабінети з підйомними кріслами та укриття з необхідною інфраструктурою.
Інклюзивність впроваджують і в роботі соціальних служб. У приміщеннях облаштовують відкриті зони прийому громадян, встановлюють електронні черги з адаптованими терміналами, використовують звукові сигнали для орієнтації. Для людей із порушеннями слуху працює сервіс миттєвого відеозв’язку з перекладачем жестової мови через QR-код — такий формат уже доступний у всіх районних управліннях соцзахисту.
Ключову роль у мобільності відіграє транспорт. Послуга соціального таксі діє на базі спеціалізованого відділення, де нині працюють шість автомобілів, обладнаних підйомниками та пандусами. На обліку перебувають сотні людей з інвалідністю, серед яких є і внутрішньо переміщені особи. Лише з початку року цією послугою скористалися сотні мешканців. Передбачено й подальше розширення автопарку — готуються до закупівлі додаткових спеціалізованих мінівенів.
Кожен користувач може замовити соціальне таксі кілька разів на місяць із визначеним часом поїздки, а громадські організації мають можливість користуватися транспортом триваліше для своїх потреб.
Системні зміни охоплюють різні сфери життя міста. Безбар’єрність поступово стає частиною щоденної реальності, де зручність і доступність розглядаються як базова норма.
Підготувала Наталія Ковальчук
фото ДМР
