У Васильківській громаді відзначили День Незалежності України
Село Вербівське на Васильківщині щиро вітало учасників святкового дійства гарячим серпневим сонцем, скошеними після пшениців полями і красиво оновленим сільським Будинком культури.
Делегації від усіх семи старостинських округів громади зустрічали голова Васильківської селищної ради і Васильківської громади Сергій Володимирович Павліченко та директор ТОВ „Авангард”, господар рідної землі Дмитро Євгенович Ушаков.
Ведучі Наталія Гавриленко (директорка Васильківського ЦБК) та Світлана Харченко (директорка Васильківського СБК) традиційно за сценарієм відкривають цей особливий історичний захід – Арт -Мікс-Толоку, який спрямований на розвиток почуття патріотизму, формування активної громадянської позиції, усвідомлення єдності та згуртованості усіх жителів громади та запрошують до вітального слова Сергія Володимировича Павліченка – голову Васильківської громади і Васильківської селищної ради, який так і сказав: “Україна була і буде вільна, суверенна і незалежна. Ми вдячні нашим захисникам за можливість усім нам тут зустрітися і відзначити 33-ті роковини Незалежності нашої рідної держави України, в якій ми народилися, де в могилах лежать наші працьовиті предки, а нам продовжувати їхні добрі справи у боротьбі за право жити українській нації в українській державі. Особиста подяка Дмитру Євгеновичу Ушакову, талановитому керівнику ТОВ “Авангард” за можливість записати в літопис Васильківської громади і цей історичний день.”
І лине аж до небес наша українська пісня „Сила народу” у виконанні Наталії Данилюк та Анастасії Данилюк.
Активних громадян Сергій Володимирович Павліченко нагородив Подяками голови Васильківської селищної ради з нагоди державного свята -Дня Незалежності України.
А тим часом оголошується програма такого емоційно красивого заходу: працюють творчі майстерні по виготовленню патріотичних сувенірів із солоного тіста, патріотичних брошок, плетіння браслетів, виготовлення мʼякої іграшки, культура приготування польової каші, спортивний конкурс „Найсильніший старостинський округ”, та квест „Як ти знаєш Україну”.
Позмагатись в інтелектуальності можна було, відвідавши квест-паті „Моя країна – Україна”. Під час проведення заходу створювалась патріотична композиція „Соняшник-символ Незалежності України”. Громадська організація “Патріоти Васильківщини” оголосила збір коштів на придбання матеріалу для виготовлення маскувальних сіток нашим захисникам.
А над білим світом під Господніми небесами линуть голоси творчих аматорських колективів сільських будинків культури та дитячої мистецької школи Васильківської громади: „Ми народ нескорений” (Олександра Устинова, Великоолександрівський СБК); «Де б я не була” (Анастасія Данилюк, Васильківський ЦБК); “Я українка” (Злата Мельник, Письменський СБК); “Україна, матуся моя” (Вероніка Кошара, Дебальцівський СБК); „Моя Україна” (дует„Барви”, ДМШ), “Мій рідний край” (дует „Унісон”, Письменський СБК); «Лише у нас на Україні» (вокальний колектив „Струни душі”, Дебальцівський СБК); “Перемога “(ансамбль «Дивоцвіт», Васильківський СБК); «Мрії збуваються» (Софія Соколовська, Павлівський СБК); “Хай завжди співає вільне серце” (дует “Смерека”, Васильківський ЦБК).
Від господарів заходу, які раділи гостям, вербівчан пролунало „Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене”. І ще багато талантів почула і побачила наша рідна українська земля у селі Вербівському. Зовсім юним і старшим хотілося співати, танцювати, сміятися від дотепного українського гумору “Коло річки, коло броду” ( ансамбль “Любограй” , Великоолександрівський СБК),
“Дієта” (дует „Кумасі”, Катеринівський СБК). Друга частина святкової програми теж була насичена народними і сучасними піснями і танцями, як – от: черлідинг (колектив “Грація”, Васильківський ЦБК, керівниця Марина Сіда); „Ой, Марічко, чичері” (колектив “Політ тіла”, Васильківський ЦБК, керівник Максим Панченко); „Табла” і „Клеопатра” (хореографічний колектив східного танцю „Голд Денс” (Васильківський ЦБК, художній керівник Анастасія Данилюк). Поруч із досвідченими артистами, як Наталія Гордієнко, славили українську пісенну культуру молоді і зовсім юні артисти: Лілія Ратушна, Аня Копейко, Світлана Сівець.
Від голови Васильківської селищної ради і Васильківської громади Сергія Володимировича Павліченка усім старостам вручила памʼятні подарунки, настінні годинники – головний спеціаліст відділу освіти, культури, молоді та спорту Наталія Іванівна Данилюк , щоб якнайшвидше наближався День перемоги нашої держави України над загарбниками.
Аж до самого вечора гомоніло село Вербівське на Васильківщині , обговорюючи щиро побачене і почуте, що лягло кожному на душу хоч невеличким спокоєм.
І так хотілося перемовитись із господарем гостинного краю Дмитром Євгеновичем Ушаковим, якого було нагороджено за його добрі справи Подякою голови Васильківської селищної ради і Васильківської громади. Слухала сама і думала, як пощастило державі нашій іще на одного такого совісного і розумного хлібороба-годувальника нації. Дмитро Євгенович Ушаков, директор ТОВ “Авангард” на Васильківщині: “Ми, селяни , раніше завжди знали, що головне в нашій роботі на землі – це урожай, і який він буде, то залежить від кожного з нас. А тепер ми знаємо, що головніше – це радість на селі. Тепер ту радість іще й війна забрала у нас, українців. Села занепадають, молоді люди не приживаються уже давно, без них теж настає смуток. Але, я вважаю, не слід ставати на коліна перед ворожою навалою”.
Десять років нівечать нашу землю ракетами, найпрацьовитішу націю знищують нелюди прокляті, а ми все одно відремонтували наш Будинок культури, не соромно й гостей приймати, як цього історичного святкового дня. Директорка Тетяна Володимирівна Туріцина – просто знахідка, вона живе культурою, живе людьми, які хочуть займатися в гуртках, нею організованих. Маємо школу- гімназію, де 70 діток навчаються.
Директорка Олена Миколаївна Левченко віддана роботі, а чоловік її працював у нас оператором на току. Та зараз захищає незалежність своєї держави. А днями ще трьох наших робітників забрали на війну. Є у нас грамотна медсестра Юлія Вікторівна Дубинка, до якої йдуть люди за підтримкою свого здоровʼя. 12 діток у дитсадочку опікує
Наталія Володимирівна Ілющенко. Думаю, після війни, буде оновлене життя і на селі. Тож віруючі просять молитися, щоб Господь-Бог допоміг нам вигнати ворогів із нашої землі, яка є найкращою у світі. Мабуть, українці заробили такий Господній подарунок, тому ми і є найпрацьовитішими і вирощуємо хліб для всіх живущих, не шкодуючи.
Двадцять два роки очолює Васильківську селищну раду і сім років Васильківську громаду Сергій Володимирович Павліченко. Де знаходить сили духу, ще й у такий буремний час – один Бог знає. Довго спілкуватися з керівником і просто людиною не виходить – усе йдуть і йдуть до нього люди за порадою і за поміччю. Та головне вдалося почути і записати, щоб і читачі нашого незабутнього часопису могли зрозуміти, як пощастило жителям Васильківщини на мудрого керівника. Це про таких, як він, колись писав поет : “За всіх скажу, за все переболію”.
Сергій Володимирович Павліченко, голова Васильківської селищної ради і Васильківської громади: – За всі тисячоліття нас, русичів-українців, били, вбивали, на чужину гнали, але ми не скорилися, не відреклися від своєї славної історії ще за часів нашої прабатьківщини – Київської Русі. Тож ніхто і зараз не відбере у нас святий день Незалежності України 24 серпня, здобутий уже вкотре у боротьбі добра зі злом.
Літописи знають, що наш народ ніколи ні на кого не нападав. І тепер, коли ховаємо наших земляків, що полягли за Батьківщину, ми не можемо сидіти, склавши руки, ніби прагнучи довести світові, що ми і слабкі , ми і не народ,і ми не європейська нація.Ні! Навпаки! Ми зобовʼязані показати прогресивному людству свою силу у боротьбі із заклятим ворогом. Ми є в центрі Європи, як велика держава, – вільна, незалежна і суверенна. І як колись писав поет-пророк Тарас Григорович Шевченко: „І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі…”
Наш край прифронтовий, устаємо зранку і кажемо кожен сам собі: „Слава Богу, пережили ніч, дочекалися дня, пора за роботу”. Васильківська громада живе тривогами, як і уся знекровлена країна. Та ця війна згуртувала нас, ми почали прислухатись один до одного, і кожен житель громади працює з єдиною думкою про нашу перемогу. Допомагаємо потерпілим, займаємося волонтерством, забезпечуємо наших захисників харчуванням, потрібними речами, придбанням квадрокоптерів, автомобілів. Особлива увага в громаді – сімʼям загиблих воїнів, які віддали своє життя за Незалежність України. Кожен старостинський округ виконує цю відповідальну справу. Тому старостам є що сказати в такий особливий день.
Ірина Олексіївна Бойко, староста Воскресенівського старостинського округу: “У нас два села – Воскресенівка і Нововоскресенівка, до 500 жителів. 24 односельчанина на війні. Тут же працюють фермери, сіють, збирають хліб, усе для фронту, все для перемоги. Мало співчувати або мріяти про перемогу, як ото у давнину говорили: “Погано, коли один у бороні, а десятеро в стороні.” Отож наші селяни це розуміють і допомагають солдатикам: передають на фронт і борщ, і пиріжки, і бронежилети за потребою своїм землякам. Гуртує нас, старост, наш голова Сергій Володимирович Павліченко. Усе вирішує по-батьківському, мудро. І це важливо в таку тяжку годину”.
Жанна Миколаївна Ахтирська, староста Великоолександрівського старостинського округу: “Незалежність нашої держави захищають до 50 наших земляків. На жаль, четверо загинуло: Валентин Рябоконь, Іван Бобровицький, Роман Гулай, Андрій Кібець. А які були хлопці працьовиті , скільки б добрих справ змогли зробити,та не може бути прощення ворогам проклятим, повинна ж бути кара Божа іродам”.
Завжди дякую людям за розуміння, що наша держава Україна у вогні. І ті робітники по благоустрою чистотою і порядком у селі теж наближають перемогу, щоб у селах у веселих були і люди веселі, як тільки щезнуть окупанти з нашої Землі. Наш Будинок культури теж працює для людей, і особливо для наших діток, які на День Незалежності України показали свій ансамбль ложкарів. Я безмежно вдячна голові громади Сергію Володимировичу Павліченку за підтримку у такий тривожний час.
Олександр Юрійович Грінченко, староста Григорівського старостинського округу: “Атмосфера в той особливий день була такою теплою і красивою від бажання людей бачити одне одного і вітати з Днем Незалежності України. Наші школярі і студенти-випускники взяли участь у спортивних конкурсах, нашого студента Олексія Шостака голова громади Сергій Володимирович Павліченко нагородив Подякою за активну життєву позицію і за любов до рідного села. Нам допомагає в усьому ТОВ « Богдан”, директор Володимир Григорович Брацило, керівник господарства Андрій Вікторович Назаренко. Передаємо нашим військовим продукти, амуніцію. Більше 50 земляків захищають рідну землю від ворогів. Двоє, на жаль, загинули: Артем Рєпа і Владислав Степаненко. Хай рідна земля буде їм неважкою”.
Віталіна Станіславівна Магала,староста Дебальцівського старостинського округу: “Сергій Володимирович Павліченко, наш голова, вручив Подяку волонтеру з великої літери, підприємцю, нашому Геннадію Вікторовичу Нестору. Колись було свято села, тепер же не радіється і не веселиться, бо війна. Плюндрують наш родючий чорнозем вороги, а 24 земляки захищають наші села, і вже четверо загинуло: Владислав Степаненко, Віталій Дубовик, Дмитро Буянов, Микола Миколаєнко”.
Цього спекотного літа менше вродило хліба, але наші господарі землі все одно допомагають фронту. Хоч як сумно від того, що завойовники нищать усе збудоване, вирощене українцями для радості жити на білому світі, якась коротка мить щастя промайнула, коли наші аматори дарували свій талант учасникам святкового заходу у селі Вербівському. А в селах наших старенькі люди, яким за 80 і за 90, так і кажуть: діждатись би перемоги над ворогами.
Валентина Михайлівна Горобець, староста Павлівського старостинського округу: “Нині День Незалежності України припав на третій рік війни – найжорстокішої, найкривавішої після Другої світової, яку пережили наші батьки. Багато земляків воюють іще з 2014 року”.
Десятеро загинуло, назву їх поіменно: Роман Карась, Сергій Андрущенко, Олександр Крутий, Микола Канівець, Андрій Шаталов, Олександр Лакатош, Віталій Горват, Олександр Малишенко, Сергій Кащенко, Владислав Славгородський. Вони були хорошими людьми, світла їм памʼять. Так безжально винищується цвіт української нації. І чи “воздастся злодіям за злая…”
Сімʼям загиблих допомагаємо за підтримки наших фермерів, і найперше – це від Олександра Васильовича Гусака, голови СФГ “Павлівське”. Села наші усі в роботі, але хочеться і свята, як раніше, тож у село Вербівське прибули наші аматори з метою хоч трішки подарувати людям тихої миті, бажаючи своїми виступами усім присутнім віри в нашу перемогу.
Сергій Олександрович Красота, староста Письменського старостинського округу: “Зараз тяжко усьому українському народу. Зовсім нелегко було б і нашому округу, якби у с. Вербівському не Дмитро Євгенович Ушаков, директор ТОВ „Авангард”, а у Письменному не Анатолій Анатолійович Мудрак, голова ФГ «Ліверпуль.” Хлопці- земляки воюють, підтримуємо їх, є загиблі. Не так давно були наші села співучі, а тепер навіть півні не такі голосисті, вони теж, мабуть, розуміють, що на нас напали вороги. Так як і всі в громаді, ми теж готували своїх артистів до зустрічі в селі Вербівському, щоб запамʼятався і цей День Незалежностї України за українським календарем 24 серпня 2024 року”.
До слова запрошую начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Васильківської селищної ради Олега Петровича Прогонного: “Хочу сказати, що відзначення Дня Незалежності у селі Вербівському Васильківській громаді справді вдалося, як і планувалося. Дуже хороший сценарій, в який спершу вклала свій талант Наталія Іванівна Данилюк, головний спеціаліст з питань культури, а також усі директори сільських будинків культури (а їх у нас 12) і Центрального будинку культури, краєзнавчий музей, центральна бібліотека, Центр активності громадян, Центр позашкільної роботи, Центр життєстійкості, мистецька школа, ДЮСШ, громадська організація “Патріоти Васильківщини”, і, звичайно ж, аматори сільської сцени: співаки, танцюристи, театрали , декламатори, музиканти”.
Так давно не проводились такі масові заходи під відкритим небом, бо війна забрала спокій. Задум був схвалений нашим головою Сергієм Володимировичем Павліченком за погодженням із Дмитром Євгеновичем Ушаковим, директором ТОВ “Авангард.”
Слід подякувати і колегам за підготовку і усім учасникам цього історичного заходу – Арт-Мікс-Толоки, присвяченої 33-й річниці Незалежності України.
А щедрості в господаря не було меж. Дмитро Євгенович розпорядився усіх частувати козацькою кашею, пиріжками з потрібкою, смаженою картоплею, кавунами, солодкими напоями. Відчувалося, що і жителі села Вербівського раділи, що саме у них відбулося 4-годинне народне свято. Тетяна Володимирівна Туріцина, директорка Вербівського СБК, разом зі своїми подругами-куховарочками пригощала усіх присутніх в українському національному вбранні і зі щасливою усмішкою на красивому румʼяному обличчі. Вона працює так, щоб були хоч трошки веселіші діти і дорослі в рідному селі: фітнес, волейбол, жіночий ансамбль. Одне слово, живе сільською культурою. Глядачі дякували артистам щирими оплесками і схвальними вигуками. Допомагає їй Дмитро Євгенович, є підтримка і від громади в особі Сергія Володимировича Павліченка, нашого голови. Тепер на часі 1 вересня, навчальний рік, учні і вчителі, підручники і забезпечення ними більш як 2000 учнів.
Над цим працюємо, а ще щоб діти ходили до школи, і це підтверджено опитуванням батьків за рішенням сесії Васильківської селищної ради. Маємо 12 навчальних закладів: 10 шкіл і 2 філії. Учителів вистачає, яким зичу спокійного навчального року, а всім нам, дітям і батькам – якнайшвидшої перемоги нашого народу у цій страшній війні проти загарбників і щоб не тривожили сирени наших вихованців, майбутніх будівників незалежної України.
І як заключний акорд, слово голови Васильківської селищної ради і Васильківської громади Сергія Володимировича Павліченка: “Я щоразу відмічаю, який талановитий народ, і діти, і дорослі, у нашій громаді. То за що ж так безбожно нас знищувати?! Та чи буде кара ворогам-супостатам, які заливають наш родючий чорнозем кровʼю н а ш и х захисників і сльозами матерів, жінок, дітей, стареньких людей – українців. За те, що ми живемо на рідній землі, працюємо, дбаємо про батьків і дітей, любимо нашу квітучу державу. Минулого року в центрі нашого селища був відкритий меморіал цієї страшної війни, який люди уже назвали меморіальним цвинтарем : портрети синів і батьків у камені і квіти – квіти…. Було їх тоді 54, сьогодні вже 67”.
Гинуть українці за Україну . Боже, наш єдиний Спасителю, зійди миром на землю свою, почуй, Боже, молитву мою, заборони стріляти, різати, бити, вбивати, кров проливати. В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа, і нині, і прісно, і навіки віків. Амінь! Помолимося за рідну землю, за Україну і за наш працелюбний народ!
автор: Лілія Данилюк,заслужена журналістка
фото Юлії Луценко
