Українки створили шедевр — повністю вишитий «Кобзар» (Фото)

Ідея створити такий своєрідний «Кобзар» народилася на Рівненській землі, дорогами якої пройшов Тарас Шевченко восени 1846 року, коли добирався до Почаївської лаври. Вишитий «Кобзар» Тараса Шевченка, виконано рівненською майстринею Оленою Анатоліївною Медведєвою, повідомляє facebook.com/permalink.

За основу цього проекту було взято перше видання «Кобзаря» 1840 року. Видання, з якого почався шлях Шевченкового слова до читача.

За допомогою техніки вишивки (стебнівки) відтворено тексти восьми (без скорочень) поетичних творів: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Біля назв творів подано авторські присвяти.

Вишиті тексти «Кобзаря» доповнено ілюстраціями. Так, відтворено шість малярських творів самого Тараса Шевченка, які належать до періоду його ранньої творчості.

Ілюстрація «Звільнення апостола Петра з темниці» – це робота, біблійний мотив якої перегукується з найбільшою подією в житті Т. Шевченка – звільненням його із кріпацтва 1838 року.

«Тополя» Тараса Шевченка є ілюстрацією до однойменної поеми, яка присвячена Парасці Петровській, сестрі товариша Петра Петровського. Саме ця, юна і вродлива дівчина, стала прообразом головної героїні поеми «Тополя».

Акварель «Циганка-ворожка» – особлива в мистецькій долі Тараса Шевченка. 1841 року він одержав за неї від ради академії мистецтв срібну медаль другого ступеня; того ж року виставляв цю роботу на академічній виставці в Петербурзі.

Олійний автопортрет, час виконання якого збігається з виходом «Кобзаря», вражає молодістю та одухотвореністю Тараса Григоровича.

Ілюстрацію «Бандурист» Т. Шевченко виконав 1843 року під час першого приїзду на Україну. Образ бандуриста наскрізний і глибоко символічний у творчій спадщині Кобзаря.

Безперечно, поза увагою не могла залишитися картина Тараса Шевченка «Катерина». Створена вона за мотивом однойменної поеми, найбільшого за обсягом твору, надрукованого у «Кобзарі» 1840 року. Художній образ скривдженої долею дівчини є своєрідним символом долі поета, долі цілої України.

Уся робота – повністю ручна: друковані шрифти вишиті стебнівкою, а Шевченкові картини – хрестиком.