Укуси павуків-каракуртів небезпечні: заходи профілактики

На півдні України – в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізький, Донецькій областях та в Криму протягом 10 років реєструються павуки-каракурти. З 1992 року у Херсонській області зафіксовано майже 400 випадків укусів каракуртів. Останнім часом павуки-каракурти зявились і на півдні Дніпропетровської області.

Каракурт – латинська назва Latrodectus tredecimquttatus – степовий павук із роду чорних вдов. Морфологічними ознаками являються 13 крапок або плями на верхній стороні брюшка. Самиця каракурта має довжину 10-20 мм, самець – 4-7 мм. У самиць, самців тіло чорного кольору. Повністю половозрілі самиці мають чорний колір без плям, з характерним блиском.

Слідкуйте за нами в Telegram та Viber !

Укуси каракуртів можуть бути смертельними як для людей, так і для тварин, але павуки не нападають, якщо їх не займати. Самці загрози для людей не мають.

Кількість укусів людей каракуртами зростає у періоди міграції самиць – у червні-липні. Найсприятливіші умови перебування для павуків-каракуртів – жарке літо, тепла осінь. Частіше павуків можна зустріти у степу, балках, на уклінах.

Вороги каракуртів – оси, їжаки, кладки яєць павуків витоптуються отарами овець. Піки чисельності каракуртів відзначаються один раз у 10-25 років.

В момент укусів наступає пекучий біль, через 10-30 хвилин цей біль розповсюджується в області живота, попереку, грудної клітини. Через кілька хвилин наступає затримка дихання, нестерпний головний біль, тремор кінцівок, гіперемія обличчя, збільшення частоти пульсу, ритмів серця.

Психомоторне збудження змінюється депресією, запамороченням. Професор П.І. Мариковський («Мир животных», 3 том, 2 издание, Москва, «Мысль» 1990 год) пропонує на місце укусу впливати полум’ям сірника. Це необхідно зробити не пізніше 2-х хвилин після укусів каракурта.

Окрім павуків-каракуртів в області зустрічаються скорпіони, жовті павуки Сак, сколопендри, укуси яких дуже небезпечні. Необхідно пам’ятати, що життя людини можна врятувати лише у лікувальному закладі.

Л. Деха, ентомолог

паразитологічної лабораторії

Більше на нашому каналі в  YouTube, та на сторінках у  Facebook, Instagram!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *