В.о.міністра охорони здоров’я зустрілася з лікарями та журналістами області

Наприкінці минулого тижня в області з візитом побувала в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Вона відвідала амбулаторію в Слобожан­ському, поспілкувала­ся з лікарями та жур­налістами. «Вісті» теж мали нагоду за­­да­ти питання пані Супрун.

ІНША СИСТЕМА

– Пані Уляно, яким чином сьогодні відбувається фінансування медичних закладів?

– Цього року на первинну ланку медичної допомоги МОЗ спрямували 40% субвенції, решту – на вторинну. Проте ми не уповноважені вказувати місту, ра­йону чи області, як використовувати і розподіляти ці кош­ти. Ми лише надаємо рекомендації. В майбутньому, а це вже у 2018-му, буде створено Національну службу здоров’я та впроваджено си­с­тему державного стра­хування. Тоді фі­­нансування виглядатиме по-іншому. Ми хочемо, щоб воно спрямовувалося не в місто чи область, а безпосередньо туди, куди людина йде лікуватися.

За кошти державного страхування кожен пацієнт гарантовано отримуватиме пер­винну екстрено-медичну допомогу. Нині ж є люди, які не приписані в Дніпрі, і хочуть лікуватися в місцевих медзакладах, але не можуть, бо на них не виділяють кошти. Або ж дніпровські лікарні отримують додаткову субвенцію на переселенців, які зареєстровані на 1 січня 2016-го. Але минув уже рік, відповідно є зміни, проте це не враховується. На мою думку, це неправильно. Пацієнт повинен сам обирати медзаклад, де йому комфортно. Якщо ви хочете лікуватися в обласній лікарні – будь ласка! Туди за кожного пацієнта надійдуть кошти.

– Чи буде створено список життєво необхідних препаратів, який відповідатиме стандартам ВООЗ і підлягатиме державному фінансуванню?

– Зараз на сайті МОЗ є проект нового національного переліку лікар­ських засобів. Це ті ліки, які повинні бути до­ступними для всіх пацієнтів, і які визнані у світі як та­кі, що мають доведений медичний ефект. Окрім того, це препарати, які держава в змозі оплатити. Нині ми звужуємо цей перелік на 360 найменувань. Він міститиме найважливіші базові препарати для лікування пріоритетних захворювань, вказані за міжнародною непатентованою назвою, формою випуску і дозою. На госпітальному етапі всі ліки, включені до Нацпереліку, будуть безкоштовні, а на амбулаторному рівні їхня вартість відшкодовуватиметься за допомогою реімбурсації. Від аптек, які отримують державну доплату за такі препарати, ми вимагаємо лише одного – щоб це була міжнародна непатентована назва, а не торгова марка.

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ

– Як нині справи з вакцинацією?

– Ми маємо 25% запасу вакцинації. На сьогодні покриття вакцинами БЦЖ складає понад 50%. Минулого року МОЗ закупило вакцини за допомоги ЮНІСЕФ. Ця система закупівель є абсолютно прозорою та відповідає міжнародним стандартам. Вона дозволяє країнам мати доступ до якісної продукції за найкращу ціну та запобігати дефіциту запасів. Раніше МОЗ не виходило на світовий ринок, усе робилося всередині держави, тендери були непрозорі, технічні завдання прописані під одного виробника чи дистриб’ютора. Ми ж намагаємося це змінити – створюємо організацію, яка займатиметься міжнародними закупівлями.

– Чи відчуваєте Ви підтримку в реформуванні системи охорони здоров’я?

– Усі знають, що в лікарні треба платити – за ліки, за операцію, аналізи, інколи навіть за харчування. Проте ми сплачуємо податки, які повинні спрямовуватись на медицину. Тож виникає запитання: чому ж знову з нас беруть гроші? Дуже важко зламати цю систему, довести, що це правильні кроки, бо усі звикли до того, як було і як є зараз. Я відчуваю значну підтримку уряду. Прем’єр-міністр ро­зуміє, що є такі речі, результат яких сьогодні-завтра не побачиш. Це триватиме рік або два, але це не означає, що ми не повинні цього робити. Проте одночасно ми зобов’язані вирішувати нагальні проблеми і бачити результат уже сьогодні.

ЛЮДМИЛА КОПИЛЕНКО , ФОТО ПРЕС-СЛУЖБИ ОДА