В Україні випустили поштові марки з жінками-науковцями

В рамках освітнього арт-проєкту «Наука – це вона» Укрпошта презентувала однойменний поштовий блок із чотирьох марок, на яких зображені жінки-вчені, що досягли вагомих здобутків у ІТ, фізиці, математиці.

Він створений у співпраці із благодійним освітнім проєктом STEM is FEM та реалізується за підтримки UNICEF і ООН Жінки в Україні.

«Укрпошта долучилася до освітнього арт-проєкту «Наука – це вона» та сьогодні випустила поштовий блок із видатними українськими жінками-вченими. Разом із нашими партнерами ми показуємо загалу, що жінки можуть досягти професійних висот у математиці, фізиці, ІТ і що це не суто чоловічі царини. Ці поштові марки, завдяки поціновувачам філателії та нашим клієнтам, розлетяться у різні куточки України», – відзначив під час спецпогашення генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський.

«Мета  STEM is FEM та проєкту «Наука – це вона» – побороти стереотипи про те, що нібито існують суто «чоловічі» професії. Проєкт допомагає дівчатам долучитися до технічних та інших сфер, де наразі є гендерний дисбаланс, та побачити, що вони можуть досягти успіху будь-де, і в цих сферах також. Але проблема гендерної нерівності має глобальний характер, і тому ми раді, що Укрпошта долучилася до цієї справи і ми можемо разом допомогти звернути увагу суспільства на цю проблему», – зазначив ініціатор проєкту, інвестор та засновник української технологічної компанії Roosh Сергій Токарєв.

Виставка «Наука — це вона» буде представлена у приміщенні Головпоштамту протягом трьох днів  – з 8 по 10 вересня.

Поштовий блок випущено тиражем 8 тисяч примірників. Номінал кожної марки – 9 грн.

В якості ескізів поштових марок було використано портрети, створені Анною Іваненко, Анною Сарвірою, Ольгою Дехтярьовою, Євгенією Полосіною та Сергієм Майдуковим.

На марках поштового блоку зображені четверо жінок-вчених:

Катерина Ющенко створила першу у світі формальну мову адресного програмування, на якій були створені перші програми розпізнавання простих геометричних фігур, друкованих та рукописних літер і цифр. Українка фактично започаткувала першу школу теоретичного програмування в СРСР.

Ольга Перевозчикова розробила низку термінологічних державних стандартів із програмування, які вперше зафіксували сучасні норми україномовної ІТ-лексики. Також Вона стала авторкою «Англо-українського тлумачного словника з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування», два видання якого охоплюють понад 14 тисяч ІТ-термінів.

Антоніна Прихотько розробила ряд методик вирощування надтонких кристалів органічних сполук, придатних для низькотемпературних спектральних досліджень, що вплинули на розвиток фізики твердого тіла. Ще організувала в Інституті фізики Києва спектральну лабораторію, яка згодом стала найбільшим у світі центром низькотемпературної спектроскопії неметалічних кристалів.

Клавдія Латишева – перша в Україні докторка фізико-математичних наук. Її праці з електродинаміки, теорії коливань та теорії ймовірностей, видані ще в 30 – 40 роках ХХ століття, і нині займають чільне місце у бібліотеках видатних математиків сучасності. Науковий доробок вченої – понад 40 праць, серед яких метод Фробеніуса-Латишевої для розв’язування систем диференціальних рівнянь з частинними похідними.

Основою виставки «Наука — це вона» є колекція портретів українських жінок-вчених, що створена групою сучасних ілюстраторів на чолі з Сергієм Майдуковим. Експозиція є частиною однойменного освітнього арт-проєкту, ініційованого STEM is FEM, що реалізується за підтримки UNICEF та ООН Жінки в Україні в рамках глобальної кампанії ООН Жінки “Покоління Рівності”. Генеральним партнером проєкту є технологічна компанія Roosh.