Вероніка Коміссар: «Ми вже пройшли процес становлення і маємо, що запропонувати»
В Україні, аби влада почула громадськість, при обласних державних адміністраціях створюються громадські ради, та, на жаль, не всі вони мають змогу бути почутими та мати якісний зв’язок із чиновниками. У громадськості нашої області така можливість є. Про це – в ексклюзивному інтерв’ю «Вістям» першого заступника голови громадської ради при Дніпропетровській облдержадміністрації, представниці ГО «Майдан-Січеслав-Дніпро» Вероніки Коміссар.
Цілі та завдання
– Вероніко, півроку тому, ми вже спілкувалися із Вами. Розкажіть, що змінилося в роботі громадської ради з того часу?
– Тоді це був процес становлення ради, ми мали новий склад, сформований у жовтні, а офіційно він розпочав роботу в грудні 2017 року. 85% ради – нові люди, представники інститутів громадянського суспільства, які раніше не були в складі цього органу. Для багатьох із нас це був новий досвід – процедури, процеси, формати спілкування саме у рамках громадської ради. Нині період становлення минув. Ми змогли затвердити річний план діяльності, поставити нові цілі, визначити, чого вдалося досягти з того, що креслили. У нас – злагоджена робота, всі члени працюють у комітетах, проведено зустрічі майже з усіма керівниками департаментів обласної державної адміністрації, уже є конкретні проекти. Крім того, організовано роботу зі зверненням громадян.
– Які завдання ставить перед собою громадська рада?
– У нас – 11 комітетів, відповідно до кількості департаментів в облдержадміністрації. Кожен комітет ставить перед собою певні цілі. Основні завдання – обговорення та надання пропозицій щодо проектів нормативно-правових актів. Наприклад, минулого разу ми обговорювали постанову, на основі якої формується громадська рада. Обговорення відбулося у конструктивному руслі, ми направили до Кабінету Міністрів пропозиції із покращення цього процесу. Тобто, ми вже пройшли цей процес становлення і маємо, що запропонувати.
Також ішлося про постанову щодо громадських експертиз – це можливість громадськості перевірити нормативну базу та виконання зобов’язань відповідним органом влади. Та законодавство поки що не дає повного переліку, що і як ми можемо перевіряти, тож чекаємо, доки буде розроблено положення про громадську експертизу і почнемо її проводити.
Крім того, згідно з нашим планом ми влаштовували «круглі столи» із питань євроінтеграції, гендерної політики, присвячені історичним та святковим заходам.
– За яким принципом складаються плани?
– Кожен наш комітет мав змогу ознайомитися з планами відповідного департаменту і на їх основі складав свої пропозиції та напрацювання. Потім це все було зведено у таблицю, яка і стала планом громадської ради.
Залучення до комітету
– Як громадяни можуть ознайомитисьіз роботою ради чи долучитись до неї?
– На сайті обласної державної адміністрації є інформація про засідання, протоколи, також у нас є сторінка у соціальній мережі, де ми надаємо більше інформації про наші заходи, засідання, плани. Дуже тісно співпрацюємо з громадянами. На кожному нашому засіданні присутні представники територіальної громади області, які мають, що сказати, ми їх вислуховуємо. Також маємо й інший механізм, коли людина хоче брати участь у громадській раді, але вона не є у її складі. У нас є процедура включення до комітетів, коли бажаючий подає заяву та мотиваційний лист, відповідний комітет їх розглядає і виносимо на голосування. Отже, людина стає членом комітету з правом дорадчого голосу, але не є членом громадської ради. З 11 комітетів уже у 8 є люди – від однієї до шести осіб, найбільше – у комітеті з питань транспорту. Вони можуть впливати на рішення, надають свої пропозиції. Люди стали більш конструктивними, вони йдуть до нас за діалогом, прагнуть поділитись досвідом, хочуть долучитися до змін, отримати те, про що мріють, і готові вкладати у це свій час та сили.
Автор Анастасія Нефретова,
фото автора
