Як не потрапити до трудового рабства

Торік у вересні на Дніпропетровщині викрили злочинну групу, що торгувала людьми, продаючи їх до рабства. Із трудового полону поліцейські визволили понад 100 осіб.

За даними правоохоронців, їм пропонували роботу на одному з підприємств регіону, а своїх жертв шукали на вокзалах.

Будьте уважні

Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми передбачає від 3 до 15 років ув’язнення. За офіційними даними, торік із рабства було визволено 97 осіб, серед яких 68 – чоловіки.

«Жертвою може стати будь-хто, незалежно від віку або статі. Перш ніж запропонувати людині «роботу», злочинці уважно приглядаються до неї та обирають того, хто перебуває в складній життєвій ситуації, коли людина розгублена, має певні проблеми тощо», – коментує адвокат із кримінальних справ Юлія Алексєєнко.

Основні причини потрапляння  у трудове рабство – так зване «працевлаштування» або «навчання» за кордоном. Такі випадки бувають і в своїй країні, коли людей вивозять на якесь підприємство (іноді в інше місто) та забирають у них документи або погрожують фізичною розправою їх чи їхніх рідних.

«Щоб не стати жертвою торговців людьми, потрібно уважно ознайомитись із фірмою, яка пропонує роботу чи навчання. Установа повинна мати офіційну назву, відповідні ліцензії, бути юридично зареєстрованою. Перш ніж підписувати документи, слід ретельно з ними ознайомитись. Якщо не розумієте зміст написаного, можете взяти додому, аби їх вивчити чи проконсультуватись із юристом. Легальна фірма із розумінням сприйме таке прохання і не заперечуватиме», – говорить Юлія Алексєєнко.

Вона зазначає, що гостьова віза не надає право роботи за кордоном і будь-­яке працевлаштування за цим документом є нелегальним. «Сплачувати всі послуги, консульські збори та інше потрібно самостійно. Не слід довіряти фірмі, адже це певною мірою передбачає боргову кабалу», – пояснює Юлія Алексєєнко. Вона радить людям, котрі бажають працювати за кордоном, завжди мати із собою гроші, а також знати номери консульств і посольств, а ще вигадати кодове слово, щоб під час розмови з рідними мати можливість повідомити, що опинились у складному становищі.

Соціальна реабілітація

Після визволення з трудового рабства людину чекає реабілітація. За програмою – вона така ж, як проходять жертви викрадень та полонені – це групова та тілесно-орієнтована терапія.

«Найстрашніше у рабстві – відсутність можливості змінити спосіб життя, самостійно пересуватись. Це фактично місце неволі, коли людина не може нічого зробити, щоб вийти з ситуації, в якій опинилась. Це спричиняє спроби самогубства, алкогольну та наркозалежність», – зауважує психолог Максим Реуцький.

Він зазначає, що в зоні ризику потрапити в рабство також ті, хто виховувався в жорстких авторитарних родинах, коли все за дитину вирішували батьки. Такі люди звикли, що хтось інший бере відповідальність за їхнє життя на себе і мають з власної волі покірно виконувати те, що їм скажуть, бо вони так звикли.

«Тривалість терапії може бути різною, залежно від психоемоційного стану «жертви» та кількості років, що вона провела у неволі. Найкоротша програма реабілітації розрахована на пів року. Розмови з психологом та такими ж жертвами трудового рабства, їхні приклади допомагають знову взяти відповідальність за себе в свої руки», – говорить Максим Реуцький.

Тамара Бєлкіна

фото: з відкритих джерел