Як уникнути вигорання на робочому місці

Професійна діяльність – один із чинників, що дає змогу нам почуватися потрібними і корисними. Водночас неувага до психологічного комфорту в процесі роботи може мати негативні наслідки як для фізичного, так і для психічного здоров’я.

Ненормований робочий день, занадто важке навантаження, відсутність планування в процесі роботи спричиняють втому, яка може накопичуватися. Людина почувається виснаженою, ефективність праці зменшується. Згодом виникає явище, яке називають «вигоранням».

ЩО ТАКЕ ВИГОРАННЯ

Вигорання не з’являється раптово – воно розвивається поступово. Цей стан не є хворобою, втім він може пришвидшувати розвиток, наприклад, депресії. Вигорання – не те саме, що й стрес на роботі. Стрес виникає тоді, коли людина намагається пристосуватися до навантаження, і він не є абсолютно негативним. Вигорання розвивається, коли людині не вдається адаптуватися, а стан стресу продовжується.

Основні ознаки вигорання:
• сильна непереборна втома, виснаження;
• дистанціювання від роботи, цинічне ставлення до неї;
• відчуття неефективності й знижена професійна самооцінка.

ЩО ТРЕБА РОБИТИ?

Вигорання не вважається хворобою, це – синдром. Проте, якщо воно проявляється як частина депресії чи розладу адаптації, людина може потребувати лікування і видачі листка тимчасової непрацездатності.

Такий процес може вважатися хворобою, якщо людина внаслідок нього не може працювати. Але основним діагнозом у цьому випадку все одно буде один із психічних розладів (наприклад, стан депресії, розлад адаптації, стрес-реакція тощо). У такому разі вигорання може бути визначене як додатковий діагноз, а активне лікування буде призначене для основного розладу. Лікування підбирається індивідуально і може містити, наприклад, стрес-менеджмент, медикаментозне лікування або психотерапію. Водночас важливим є здоровий сон.

Важка втома, що порушує працездатність (якщо вона, наприклад, супроводжується розладом адаптації), потребує лікарняного впродовж 2-3 тижнів. Стан важкої депресії часто вимагає навіть більш тривалого перебування на лікарняному, адже відновлення працездатності займає більше часу, ніж зникнення симптомів. Важливо не просто перебувати на лікарняному, а й регулярно відвідувати спеціаліста з психічного здоров’я.

Якщо впродовж 1-2 місяців не спостерігається помітного поліпшення або якщо діагноз залишається нез’ясованим, людина має бути скерована на психіатричне обстеження.

Важливо пам’ятати:
• Якщо ви маєте вигорання без психічних чи інших захворювань і потребуєте відпочинку від роботи, розв’язанням проблеми є не видача лікарняного, а зменшення навантаження на роботі чи інші особливі тимчасові умови праці.
• Необхідно також оцінити, що саме у вашому випадку спричинило вигорання, до чого це призвело і як можна вийти з такої ситуації.

ЯК ЗАПОБІГТИ ВИГОРАННЮ НА РОБОТІ?

• Розділяйте роботу і дозвілля. Не беріть робочі завдання додому і не розв’язуйте особисті проблеми на роботі.
• Плануйте роботу заздалегідь, навчіться казати «ні» і чітко визначайте пріоритетність виконання завдань.
• Чітко дотримуйтеся визначених пріоритетів.
• Піклуйтеся про фізичний стан. Намагайтеся достатньо спати, повноцінно харчуватися і зберігати здоровий рівень фізичної активності.
• Працюйте над добрими стосунками вдома і будуйте екологічні відносини на роботі, підтримуйте відкриту робочу атмосферу.
• Визначте власні можливості та план кар’єрного зростання, намагайтеся постійно підтримувати та підвищувати кваліфікацію.
• Сприймайте свою роботу як вагому. Адже кожна професія є важливою і кожен внесок має значення.

Термін «вигорання» позначений у Міжнародному класифікаторі хвороб як наслідок тривалого невирішеного стресу на робочому місці. Багато вчених вважають це хворобою, але, починаючи з травня 2019 року, ВООЗ використовує цей термін тільки у випадках, пов’язаних із роботою, а тому «вигорання» класифікується як синдром, супутні симптоми якого впливають на стан здоров’я.

Вигорання – серйозна проблема, з якою стикаються роботодавці в усьому світі. Краще не вирішувати наслідки емоційного виснаження співробітників, підбираючи нових кандидатів на ті ж позиції, а запобігти йому: створювати позитивну атмосферу в команді, бути відкритим до комунікації, знаходити баланс між строгістю та заохоченням, зменшити рівень стресу на робочому місці.

ПІДГОТУВАЛА ЯРОСЛАВА ХЛЄБНИКОВА,
фото з відкритих джерел