Запобіжні заходи – як елемент кримінальної відповідальності

З початку року досудовим розслідуванням закінчено 270 кримінальних проваджень, відкритих за матеріалами Управління захисту економіки в Дніпропетровській області, 95% яких надіслано до суду з обвинувальним актом.

Майже до 70-ти затриманих осіб судом було застосовано запобіжні заходи.

Станом на серпень 2016 року за матеріалами УЗЕ відкрито 420 кримінальних проваджень, з яких більше 40% – це провадження по тяжким та особливо тяжким кримінальним правопорушенням.

379 осіб отримало статус «підозрюваного» у вчиненні кримінального правопорушення.

Протягом поточного року слідством закінчено 270 кримінальних проваджень економічної спрямованості та майже 100% яких надіслано до суду з обвинувальним актом.

У закінчених кримінальних провадженнях, що виявлені УЗЕ, встановлена сума матеріальних збитків сягає майже 23 мільйонів гривень, а забезпечено відшкодування завданих збитків, з урахуванням накладеного арешту, на суму більш 24,7 мільйонів гривень.

Паралельно до затриманих осіб судом застосовувалися, передбачені КПК України, запобіжні заходи.

Таким чином, до 69 затриманих осіб обиралися запобіжні заходи, такі як особисте зобов’язання (найбільш м’який – 23), застава (4), домашній арешт (20) та тримання під вартою (22).

Найсуворіші запобіжні заходи – тримання під вартою та домашній арешт – обиралися, як правило, до осіб, які підозрювалися чи обвинувачувалися у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних з отриманням неправомірної вигоди, бюджетними махінаціями чи службовими зловживаннями. Суб’єктами таких діянь виступали керівники державних підприємств, посадові особи контролюючих органів, посадові особи органів влади та місцевого самоврядування.

Зокрема, тримання під вартою було застосовано до таких осіб, як заступник голови Дніпропетровської обласної ради, працівник апарату одного з районних судів, начальник територіальної ОДПІ у Дніпропетровській області, головний державний ревізор-інспектор ГУ ДФС в Дніпропетровській області, начальник однієї з частин державного пожежно-рятувального загону ДСНС у Дніпропетровській області, керівники державних підприємств.

Під домашнім арештом опинилися – заступник начальника одного з департаментів Дніпропетровської міськради, начальник одного з підрозділів територіального відділу лабораторних досліджень Держсанепідслужби, начальник відділу однієї з райдержадміністрацій – головний архітектор району, головний бухгалтер держпідприємства, начальник територіального відділу держгеокадастру.

Даний перелік не є вичерпним – запобіжні заходи застосовуються до різних суб’єктів, різних посад.

Окрім, тримання під вартою та домашнього арешту, часто суд вдавався до застосування особистого зобов’язання.

Варто зазначити, що застава, як один із запобіжних заходів, застосовувався судом до 4 осіб. Найменшу заставу у сумі 102 тисячі гривень вніс директор одного з товариств регіону, найбільшу, у розмірі 13,5 мільйонів гривень, було встановлено судом колишньому заступнику голови Дніпропетровської облради.

Отже, суд здійснюючи правосуддя, використовує своє законне право на застосування процесуального інструментарію – обрання запобіжного заходу до затриманих, обвинувачених осіб, а оперативниками УЗЕ у взаємодії зі слідчими органами і підрозділами, у повній мірі здійснюються всі необхідні оперативно-слідчі заходи по встановленню винних у вчиненні кримінальних правопорушень, та по забезпеченню доказового підґрунтя для застосування запобіжних заходів, з подальшим досягненням спільної кінцевої мети – притягнення винних до передбаченої законом відповідальності.

Управління захисту економіки в Дніпропетровській області
ДЗЕ Національної поліції України

Залишити відповідь