Заборона на пакети: жителі Дніпра в очікуванні змін

28 січня поточного року у Верховній Раді був зареєстрований законо­проект «Про зменшення кількості окремих видів відходів з  поліетилену в цивільному обороті». Своїми думками про те, чим небезпечний поліетилен і чи може прийняття законопроекту покращити екологічну ситуацію в Україні, з «Вістями Придніпров’я» поділився завідувач кафедри  екології та технології захисту навколишнього середовища «Дніпровської політехніки», експерт Артем Павличенко.

Пошуки альтернативи

«Поліетиленові пакети дуже зручні, й тому посіли важливе місце у нашому побуті. Кожен мешканець щороку використовує понад п’ятсот одноразових пакетів, що у п’ять разів перевищує середні показники у країнах ЄС. Більшість пакетів разом із побутовим сміттям потрапляє на сміттєзвалища, де рівень їх переробки не перевищує 1%, – наголошує Артем Павличенко. – Саме тому для вирішення цього питання Громад­ська організація ReThink та більш ніж 50 народних депутатів на основі Директиви Європейського Парламенту №94/62/EC та чинних законів країн-членів ЄС розробили відповідний  законопроект. Реалізація його основних положень дасть змогу поступово зменшити обсяги використання в Україні поліетиленових пакетів, що, своєю чергою, сприятиме покращенню ситуації із сортуванням та переробкою побутового сміття, а також знизить рівні засмічення об’єктів довкілля». Крім того, експерт звернув увагу на те, що очікується стимулювання пошуку та розвитку технологій вироблення альтернативних рішень, а саме – виробництва пакетів із паперу, тканини, рослинної сировини тощо.

Також, на його думку, важливе значення має залучення населення до з’ясування екологічних проблем, пов’язаних із використанням одноразових поліетиленових пакетів та підвищенням рівня екологічної свідомості громадян у цьому напрямі.

Джерело впливу

За словами Артема Павличенка, екологічна небезпека від викорис­тання поліетиленових пакетів обумовлена тим, що термін їх розкладання в навколишньому середовищі перевищує сто років. Кожен пакет, що потрапляє в довкілля, стає джерелом негативного впливу на живі організми упродовж усього циклу розкладання. На початкових стадіях пакети засмічують каналізаційні  системи, поверхневі водойми, ґрунти. Також вони можуть бути причиною травмування та загибелі риб, птахів, ссавців. Після згорання виробів із поліетилену в довкілля потрап­ляє значна кількість небезпечних забруднюючих речовин, що можуть негативно впливати на здоров’я населення.

Дбайливе ставлення

Одним із важливих аспектів, яких торкається зареєстрований Верховною Радою законопроект, є обов’язкова сертифікація та маркування пакетів щодо їхньої здатності до біологічного розкладання і можливостей подальшої переробки. Запропоновані обмеження сприятимуть розвитку індустрії виробництва пакетів, здатних біологічно руйнуватися, з відновлювальної сировини – крохмалю, тканини, паперу тощо. В більшості випадків таке виробництво без значних капіталовкладень може бути реалізовано на існуючих підприємствах, які поки що виробляють поліетиленові пакети. На даний час дуже активно розвивається виробництво екосумок для тривалого використання та пакетів з рослинної сировини. Слід зазначити, що вирішення такого серйозного екологічного питання потребує виховання у всіх верств населення потреби дбайливого ставлення до навколишнього середовища та розуміння важливості його збереження для майбутніх поколінь.

Маргарита Сопільняк,

фото – rubryka.com